Вибори у США. Післямова. Як поп-зірки програли Трампу

Попри те, що деякі штати досі рахують голоси, де-факто вибори у США вже давно завершені. За їх підсумками Дональд Трамп та Республіканська партія значно перевершили очікуваний результат та тепер мають контроль над усіма гілками федеральної влади. Очевидно, що Демократи прорахувалися, але де?

На тему цих виборів, і того, хто та де втрачав або знаходив голоси, ще десятиліттями будуть захищатися дисертації. Я би хотів розглянути більш-менш детально один аспект, але перед тим тезово ще відзначити деякі моменти, на які слід звернути увагу будь-кому, хто збирається будувати свою виборчу кампанію. 

Короткі тези:

• Стратегія “Я ваш вирок” знову спрацювала. Попри 4 роки у Білому Домі, Трампу вдалося знову продати себе як кандидата проти істеблішмента. Тут, звісно, сильно допомогла кандидатура суперниці - Камала Гарріс сприймається як еталонний бюрократ із діючої влади, яка не має бажання змінювати статус-кво. До того ж, на ній висить багаж усіх невдач уряду Джо Байдена. в якому вона була віце-президенткою.

Камала Гарріс та Джо Байден. Фото: AP.

•  Персональні бренди важливіші за партійні. Переважно, боротьба йде за тих, хто до політики ставиться, як до  ігор збірної з футболу – раз на чотири роки на місяць включається, щоб потім знову все забути. Тут не може бути нічого гіршого, ніж заміна кандидата по ходу кампанії, до якої демократи не готувались і не розкручували бренд Камали заздалегідь. Відсутність праймериз призвела до того, що політичні погляди Камали люди буквально часом не знали. 
• Policy > Politics. Українською обидва слова перекладаються, як “політика”, але суть в них закладається зовсім різна. Policy – це про ціни на бензин, рівень злочинності в містах та нелегальну міграцію. Politics – це про загрози демократії, загальні права людини та війни в Україні та Газі. Друге домінує в головах активної меншості, але пересічний виборець більше цікавиться саме першим, що вдало експлуатувала команда Трампа в своїй програмі.

Найважливіші проблеми на думку американських виборців. Скриншот: gallup.com.

• Хлопчик, який кричав “вовки”. Демократи за свою історію так часто апелювали до звинувачень опонентів у фашизмі та називали їх загрозою демократії, що ці слова на 2024 рік були просто знецінені і не сприймалися частиною електората всерйоз навіть на тлі подій 6 січня 2021 року, коли прихильника Трампа штурмували Капітолій, не визнаючи поразку на виборах.
• Уникайте елітизма! Можливо, вас підтримує більш освічена та багата частина населення країни. Якщо ви хочете виграти вибори – боже вас збав нагадувати про це тим, хто не з вами на борту. Так, це тішить ядерний електорат, але набагато більше бісить усіх інших. Сподіваюсь, більше жоден кандидат на виборах в Україні не закопає себе, зробивши гаслом кампанії слово “Думай!”. Приклад того, як штаб Трампа використав необачну фразу Байдена, який назвав його виборців "сміттям" (насправді, не всіх, але почуттям нецікаві ваші факти), має бути гучним нагадуванням. 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>Дональд Трамп у сміттєвозі. Відео: ABC News. 

Шоу-бізнес не виграє вибори.

Кампанія Камали на пізньому етапі дуже сильно поклалася на ендорсменти (публічні висловлення підтримки) від зірок поп-музики, Голівуду, спорта та загалом індустрії розваг. Це був грандіозний провал одразу з декількох боків.

  По-перше, образи медійних персонажів дуже дисонували із серйозною і дорослою у своєму позиціонуванні Камалою. Ну правда, уявіть – ви акцентуєтеся на економічних досягненнях, питаннях прав жінок, дуже серйозних темах, а потім на сцену виходить умовна Megan Thee Stallion і тверкає на вашому фоні. Чи сприймається після цього серйозна частина мітингу дійсно серйозно? Питання риторичне.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>Виступ реперки Megan Thee Stallion на мітингу Демократів в Атланті. Відео: Page Six.

По-друге, це віддавало глибокою нещирістю. Тут і те, як пізно зірки почали включатися, і те, що деякі з тих, хто раніше був активно залучений до політики (як, скажімо, легенда баскетболу Леброн Джеймс) мовчали до останнього, і те, що часто тексти їхніх висловлювань були майже ідентичними до їхніх же слів у 2020, 2016 а чи й раніше. 

По-третє, в озері з американським шоубізом в цьому році проплив велетенський чорний лебідь. Шон “P Diddy” Комбс, один із найбагатших музичних продюсерів та хіп-хоп артистів, зараз знаходиться у Нью-Йоркській тюрмі і отримав звинувачення у рекетирстві, торгівлі людьми та численних сексуальних злочинах, зокрема з неповнолітніми. В теорії, це мало вдарити репутаційно скоріше по Трампу, який був неодноразово гостем вечірок Дідді. Але тут на сцену до Камали виходять близько пов’язані з Дідді Бейонсе, Дженіфер Лопес та деякі інші артисти, чим вішають демократам на спину мішень. 

Шон "Diddy" Комбс, Дональд та Меланія Трамп. Фото: Getty.

І головне, в чому я бачу прорахунок із залученням знаменитостей – вони цементують ваш статус як кандидата еліт. Так, Трамп мультимільйонер, який заручився підтримкою мультимільярдера Ілона Маска, але для значної частини громадян саме колективний Голівуд асоціюється із елітами та істеблішментом, максимально відірваним від їхнього складного життя. А це бісить і відвертає, навіть коли ти згоден із політичними поглядами кандидата.

Чи треба відмовляти зіркам, які щиро, від душі хочуть вас підтримати? Та ні, вони все ще можуть розмовляти з важливою для вас аудиторією, і навіть переконувати її. Але за двох умов – коли ця ініціатива йде від самих зірок, і коли їм є що сказати. А залучення до агітації гучних імен просто заради імен має лишитися у минулому.

І наостанок, ще одне зауваження. Демократичні країни часто входять у зони таких політичних турбулентностей, що висновки з минулих виборів за два-чотири роки вже нічого не значать. Я скучив за цією турбулентністю у нас вдома. Хай краще вона, ніж авторитарна“стабільність” нашого упоротого східного сусіда. Вірю, що ми виборемо свою вільну державу, а потім нас дуже сильно здивують перші повоєнні вибори. Сподіваюся, що з кращого боку.

Адлен Муатс