Tоп-3 випадки пропаганди давнього світу

Цього разу пропоную вам дещо відсторонитися від сучасних і відносно нещодавніх подій та зазирнути у далеке минуле. Поговоримо про відомі випадки впливу на свідомість людей, що зафіксовані в античному світі. Насправді усе, що ми пов’язуємо із пропагандою, існувало за довгий період часу до появи сучасних способів поширювати інформацію. Одні й ті самі засоби використовуються сьогодні, і вони ж активно експлуатувалися дві-три тисячі років тому. Поглянемо на кілька найбільш відомих випадків роботи систем впливу на свідомість в античному світі.

Бегістунський напис

Для деяких науковців може буди дещо неочікуваним (хоча й цілком зрозумілим), що саме цей артефакт я пропоную розглянути як засіб впливу на свідомість, адже у багатьох він передусім асоціюється із вагомою річчю саме у вивченні давніх мов Близького Сходу та Середньої Азії. Мова йде про вибитий у 6 столітті до н. е. на скелі Бегістун клинописний текст. Він складається із кількох стовпців, у яких розповідається про різні повстання народів імперії Ахіменідів (Перська імперія, одна із), особисті досягнення царя Дарія I, за наказом котрого текст і був створений. До речі, про похід на Скіфію там теж є. Цікаво звернути увагу саме на фрагмент, де автори клинопису пояснюють прихід до влади Дарія I та відбілюють події, що супроводжували цей процес. Якщо коротко, то пан Дарій – син одного із регіональних правителів – здійснив державний переворот, убивши при цьому законного царя Бардію, якого реально шанували різні народи імперії (хоч і не всі) за ряд приємних для населення рішень.

Зображення: Вікіпедія

У Бегістунському написі цей епізод аргументується як повалення жорстокого, нелегального і нелегітимного тирана справжнім нащадком законної династії. В тексті артефакту регулярно наголошується, що Дарій I є законним володарем імперських земель. При цьому, за інформацією із напису, справжній Бардія був убитий попереднім правителем імперії Камбісом II за невеликий проміжок часу до власної смерті, щоб той не прийшов до влади, а замість чинного Бардії, після смерті Камбіса II владу захопив придворний маг Гаумата. Дарій, як дальній родич Камбіза II, вирішив відновити справедливість і повернути владу законній династії. А праведність такого вчинку була доведена перемогою заколотників, адже, якщо вони перемогли, то бог Ахура Мазда був на їх боці та схвалював такі дії.

Пропаганда Октавіана Августа

Римляни вдавалися до безлічі інформаційних способів, і тут, справді, можна згадувати дуже велику кількість осіб, якщо розглядати їх біографію зі сторони цілеспрямованого впливу на свідомість. Октавіан Август не є винятком, скоріше, більш зручним прикладом того, що і для чого могли робити впливові особи Римської імперії та Римської республіки в інформаційному напрямку. Твір "Діяння божественного Августа" був написаний самим Октавіаном, в першу чергу, для фіксування в історії своїх досягнень.

Октавіан Август. Зображення: Вікіпедія

У тексті розповідається про приєднані за його каденції території, політичну діяльність, реформи, фінансові перекази в контексті двох останніх, перемоги на суші та на морі, про придушення повстань і перемоги у громадянських війнах. При цьому імператор наголошував, що він цілком "командний гравець" і що "мав влади не більше, аніж його колеги". Що після серії ключових перемог він передав державу у руки сенату і народу. При цьому усьому, Август не згадує про деякі маніпуляції у суспільно-політичному середовищі, котрі мали місце бути, схвалює окремих осіб та органи, з якими працював, наголошує на відмові від запропонованої йому диктатури та на витраті власних коштів заради благоустрою громадян. Через подібні висловлювання твір можна вважати елементом античної пропаганди з метою покращення власного іміджу, опущення негативних і  фіксації у пам’яті народу та політиків максимально позитивних речей про імператора, що в перспективі могло б бути корисним і для нащадків Октавіана.

Рамзес II і його пропаганда

Стрибнемо ще на дванадцять століть вглиб від подій "Діяння божественного Августа" і на цей раз у бік єгипетських пустель. Мова піде про фараона Рамзеса II та битву при Кадеші, в якій єгипетське військо зіткнулося із хетами.

Голова статуї Рамсеса II у Луксорському Храмі. Зображення: Вікіпедія 

Сам Рамзес II повів єгиптян на територію сучасної Сирії, щоб взяти назване місто і розгромити війська Муваталлі ІІ. Після ряду маніпуляцій і воєнних хитрощів, в тому числі дезінформації супротивника, хети змогли зненацька напасти на єгиптян, знищити частину їх підрозділів і увірватися у розбитий в пустелі табір. Рамзес II зміг організувати підлеглих для відбиття нападу і бій дещо змінив свій характер. В результаті, після жахливих втрат, обидві армії відступили, хети – не втратили Кадеш, єгиптяни – відійшли до Єгипту. Два народи уклали мирну угоду.

Попри скоріше воєнну перемогу хетів (так вважає більшість науковців сьогодні), єгиптяни теж заявили про перемогу у битві та написали про це у певних джерелах, наприклад, у Луксорі та інших храмах Рамзеса II. Унікальність ситуації полягає в тому, що дослідники античного світу довгий час уважали саме фараона переможцем у цій битві, оскільки протягом певного періоду їм були доступні лише джерела єгиптян. Тільки у двадцятому столітті до рук істориків потрапив Богазкейський архів, в якому була висвітлена "хетська сторона медалі" відомої битви. 

Олексій Дяков