Небезпека «простих, логічних, зрозумілих» рішень

Днями має запрацювати «скажений принтер» нової монопольної влади, який, за натяком представників правлячої партії, дуже швидко надрукує нам безліч нових, правильних, давно очікуваних законів.

Днями я зробив простенький нарис про checks and balances і важливість наявності і розуміння зворотніх зв'язків у системі під назвою «суспільство».

Сьогодні я наведу деякі приклади «простих, логічних, зрозумілих рішень».

Є у людини «зайва частина» — апендикс. Незрозуміло, для чого вона потрібна. Є собі, і є. Але інколи може розпочатися запалення — гострий апендицит, і якщо людину негайно не прооперувати, вона помре.

Навіщо нам такий вбивця всередині тіла? Не потрібен!

А ще є гланди, або ж мигдалики. Вони живуть у роті теж невідомо для чого, і від них — теж лише проблеми, усі ці тонзилити та аденоїди. Навіщо нам проблеми?

Кілька десятиріч тому з таким негативними явищами нарешті вирішили боротися раликально. Було ухвалено просте, цілком логічне, науково обґрунтоване рішення — ліквідувати. Апендикси вирізали при будь-якому хірургічному втручанні, ну, щоб двічи не ходити, а гланди видаляли без жалю за перші ознаки «поганої поведінки».

Проте, таке просте, логічне, науково обґрунтоване і очікуване рішення скасували. Тому що, несподівано виявилося, що не все так просто, як вважалося. І зараз, наприклад, в переліку заходів з профілактики гострого апендициту «превентивної апендектомії» ви не знайдете.

Я не знаю, скільки людей постраждало через таке «розмахування шаблями» (скоріше скальпелями). Але знаю, що через ще одне просте, логічне, давно очікуване рішення — знищити усіх горобців, які поїдають врожаї, — в Китаї померло з голоду двадцять мільонів людей.

Думай... те, куди стрибаєте.

Сергей Дибров