До чого привів перформанс із пам'ятником в Одесі

Одеська громадськість знову розкололася на два табори. Розкололася через те, що якийсь художник вирішив привернути увагу під час чергового "чаювання на Думській", тобто мітингу проти невиправданих тендерів – і облив пам'ятник Пушкіну фарбою.

Скажу про те, що думаю про подію дуже коротко: з такими друзями і ворогів не треба.

По-перше, людина підставила тих, хто зібрався на мітинг заради іншої ідеї. Тобто вирішив попіаритися за рахунок інших. Але це не головне.

По-друге, замість боротьби за перенесення пам'ятника він воює з самим пам'ятником. Пам'ятник, до речі, встановлений одеситами. Здається, вони були набагато кращі від сучасного вискочки, та й досягли більшого.

По-третє, цей самопіар знову розколов одеську громадськість. Відповідно – зіграв на руку окупантам, а не проти них, що начебто замислював цей "борець з пам'ятниками". Більше того, цей розкол вже помітили в окупантів, і там знову закликають захопити Одесу, щоб врятувати імперські пам'ятники, що залишилися, і їх захисників.

Не закликаю захищати ці пам'ятники. Я проти вандальського ставлення до них. Той самий пам'ятник Пушкіну поставили одесити, це частина нашої історії. Одесити ж і мають вирішити, що з ним робити далі, але спочатку вирішити!

Взагалі, "автор перформансу", як на мене, мало чим відрізняється від тих, проти кого вирішив виступити. Там теж вирішили спочатку дощенту все зруйнувати. Так ми теж можемо зруйнувати всю імперську частину історії міста та позбутися пам'яток Воронцову та Дюку де Рішельє. Такі розмови вже тривають. Чи деякі пам'ятники рівніші?

Володимир Шкаєв