Чому зблідло слово президента

14 грудня 2023 року для України дійсно історична дата – саміт ЄС вирішив розпочати переговори з Україною щодо вступу до спільноти.

Треба визнати, що наша країна показала блискавичні темпи на цьому шляху за останні менш ніж два роки. Заявку на вступ до ЄС було подано 28 лютого 2022 року, статус кандидата ми отримали 23 червня 2022 року, і ось 14 грудня – початок перемовин.

Важливість події ні хто не ставить під сумнів. Але є гіркий присмак. Я не про реакцію Орбана та танок біля цієї відверто проросійської особи, ми ще не раз зіткнемося зі спротивом Угорщині, про це вже повідомив радник прем'єр-міністра країни.

Мова не про це, і навіть не про те, що Володимира Зеленського не запросили на саміт після його "аргентинського танго". 

Фото: <span><span><span><span><span><span>ukrinform.ua</span></span></span></span></span></span>

Я хочу звернути на увагу на промову Володимира Олександровича за результатами події.

Особисто на мене ця промова не справила жодного враження. За моєю особистою оцінкою блідо, блякло, взагалі ніяково, якби її зовсім не було. І це не в перше. Вперше я привернув на таке враження від промови гаранта Конституції. Потім це ж враження було після привітання з Днем Збройних Сил України, зараз вирішив поділитися.

Чому так сталося?

На мій особистий погляд відповідь на поверхні. Володимир Зеленський перевантажив собою етер. В першій місяць чи два після початку повномасштабного вторгнення щоденні відео Президента були виправдані. Це давало відчуття єдності народу та влади, допомагало згуртуватися українцям під час навали ворога. Але з часом відео стали перетворюватися у відосики типу тих, що ми бачимо від нескінченного числа блогерів у соцмережах. Не за сенсом текстів, а за їх буденністю, малозначущістю.

Почалося створюватися враження, що Володимира Зеленського не відпускає його минула професія і йому потрібний глядач. На фоні того, що команда "Слуг народу" скасувала трансляції з Верховної Ради та зібрали всі канали в маловиразний «Єдиний марафон» де всі спікери з президентської політичної сили, слова самого Президента стали вторинними. Підбиваючи підсумки кожного дня Володимир Зеленський по суті став як медійна фігура не особою номер один держави, а речником кого не зрозуміло. В результаті коли потрібно промовою Президента підкреслити якусь подію, поставити наголос, акцентувати, це не приймається відповідним чином. Сталося так, що Президент сам кількістю відео нівелював значущість своїх же виступів по дійсно важливім питанням.  

Висновки? Гадаю, що їх може зробити кожен українець для себе, а офіс президента для себе, я лише поділився враженням. 

Ігор Льов