27 грудня 2023 р. 08:02
(Герой України Віталій Блажко. Фото з родинного архіву)
Майже два роки великої війни, майже десять років після початку російської навали, але в Одесі досі немає чітких і зрозумілих правил для вшанування пам’яті загиблих героїв. Таких, які б були обговорені з громадськістю, із родинами полеглих, і були б прийнятними для всіх. Нещодавно вчергове стало відомо, що низку пропозицій про перейменування одеських вулиць на честь наших героїв відхилено або ж пропонується перейменувати маленькі вулички у спальних районах.
Всього два приклади, які яскраво ілюструють ситуацію.
Одесит Віталій Блажко (на головному фото). Тричі нагороджений орденом "За мужність". Тричі поранений під час війни з російськими загарбниками у 2015, 2017 і 2019 роках. Унаслідок поранення третього разу Віталій залишився без обох стоп. Батьки плекали надію, що син нарешті повернеться додому і заживе цивільним життям, однак хлопець мислив інакше. Тож у 2022 він захищав свою Батьківщину вже на протезах.
Віталій Блажко "Хват" захищав Одесу на "Азовсталі". Саме так - бо наше місто було б знищене, якби не подвиг захисників і захисниць Маріуполя, котрі зупинили ворога і не пустили далі. Кілька разів був поранений, але від евакуації гвинтокрилом відмовився.
Віталій загинув 8 травня 2022-го. У серпні цього року його згорьовані батьки отримали орден "Золота зірка" - їхній єдиний син посмертно став Героєм України.
... Я часто проходжу повз школу, в якій навчався Хват. Звичайна міська школа, в якій колись маленький хлопчик зростав "ботаніком" і знав відповіді на всі питання вчителів. Його рідні просять перейменувати на його честь одну з вулиць у центрі Одеси - Жуковського. Однак цього, скоріш за все, не станеться: на його честь хіба що перейменують невеличку вуличку, яка навіть не має центральної дороги й фактично складається з будинків у провулках спального району. Цією вулицею ходять лише місцеві. Аргумент - "бо він тут жив".
Немає слів.
Одесит Артур Савельєв. 21-річний юнак, який добровільно став до лав "Азову", захищав Маріуполь у 2022 році і загинув на другий тиждень після початку повномасштабного вторгнення.
Артур Савельєв. Фото з родинного архіву
У березні 2022-го Артур Савельєв був посмертно нагороджений орденом "За мужність" третього ступеня.
Мамі він завжди казав: "Мамо, я воюю не за депутатів чи бізнесменів. Я воюю за свою землю. Мені все одно, що хтось краде абощо. Мені є що і кого захищати. Ці свині прийшли на нашу землю, і ми маємо її захищати. А з нечесними політиками потім розберемося. Я воюю за своє".
На його день народження мама Діана купила 22 надувні кульки – юнаку в родині завжди дарували надувні кульки на дні народження. Випустити їх нема де - могили в Артура немає, він все ще залишається в Маріуполі... Тож кульки полетіли над морем.
На честь Артура рідні й військові просили місцеву владу перейменувати вулицю Черняховського в Одесі. Однак отримали відмову. На честь Артура, судячи з відповіді, нічого перейменовувати не будуть. Можливо, "після Перемоги". Але це неточно.
Соромно нам усім.
Лиш хочеться нагадати, що війна не скінчилася, і коли скінчаться такі, як Віталій, Артур і їхні однодумці, Одеса впаде. Загарбники перейменують все дуже швидко. Тільки ми вже цього не побачимо.
Євгенія Генова
05 листопада 2024 р.
На Миколаївщині оголосили карантин через спалах африканської чуми04 листопада 2024 р.
Одеса козацька: лекція Тараса Гончарука03 листопада 2024 р.
Рідні, але різні02 листопада 2024 р.
Смерть мультимільйонера Ківана та нова посада Кіпера: важливе за тиждень01 листопада 2024 р.
Найважчий обʼєкт: в Одесі почали відновлювати багатоповерхівку після ракетного удару