Як спілкуватися з військовими в побуті

Це питання може стати не тільки у родини військового, який приїжджає додому у відпуску чи після поранення, а й у друзів чи просто сусідів. З початку повномасштабного вторгнення українці живуть нібито у двох світах. Одна реальність – це те, що відбувається там, де немає безпосередньо бойових дій, зовсім інша та, де захисники та захисниці стикаються з ворогом. Щоб не потрапити в неприємні ситуації, коли ці два світи перетинаються є сенс прислухатися до порад психологів. 

Психологиня Любава Казмірчук із Луцька зазначає, що не правильна комунікація може стати причиною самоізоляції, проблемами із поверненням в суспільство, з контактом в сім’ї та з довірою. До того ж є ризик розвитку посттравматичних стресових розладів. 

Дурні питання

Психолог Роман Зіненко не радить ставити питання про службу типу: "А як там було? Що робив?", - також не рекомендує питати про обов'язки чи побратимів: "Скільки людей вбив? А як там наші?". Фахівець нагадує, що військові виконують накази, бойові завдання, ліквідують ворога, захищають всю країну від нападу. Тому рефлексії чи спогади для них поки не на часі. Крім того, деякі теми можуть бути для них важкими.

Він зауважує, що військові в побуті можуть лишатися напруженими та тримати ситуацію під контролем. Однак не варто поспішати з рекомендаціями щодо розслаблення або "відпускання" ситуації.

Проявляйте емпатію, а не співчуття

Психолог наголошує: не можна жаліти військового, а також вживати фрази на кшталт "Я тебе розумію", "Все буде добре", "Ти – мій герой".

У розмові краще використовувати: "Я тобою пишаюсь", "Я зараз можу це робити, тому що ти мене захищаєш", "Ти – мій захисник".

"На вулиці можна підійти до військового: без різких рухів, привітатися та висловити подяку за те, що він робить. Але варто узагальнити, адже насправді ви не знаєте про цю людину рівно нічого – ані про досвід, ані про обов'язки тощо", – каже психолог.

Поради щодо спілкування з військовими:

1. Дайте людині висловитись.
2. Не робіть нічого непередбачуваного.
3. Жодної критики, порад та ярликів.

Також психолог зазначає, що не треба допомагати людям без їхнього дозволу чи прохання.

4 правила спілкування вдома

1. Прийняти думку і пояснити дітям (за потреби), що чоловік не такий, як був. Його треба вивчити, його вподобання можуть змінитись, комунікація, режим сну тощо.
2. Якщо є короткочасні спалахи агресії – варто відступити й дати людині простір. "Військовий може реагувати гостріше на певні моменти. Однак не треба поспішати "вести" йому допомогу та "робити добро", – наголошує психолог.
3. Не робити різких рухів, не будити та попереджувати про "вторгнення" в їхній простір (наприклад, коли заходите в кімнату).
4. Залучати до звичайних процесів виключно за бажанням.

Що варто враховувати роботодавцям

"Демобілізовані військові – такі ж рівноправні учасники ринку праці, як і решта кандидатів. Питання поділу цих категорій не повинно бути в принципі. Різниця може бути лише в тому, що за час служби кандидат міг частково втратити навички роботи, до чого роботодавцю необхідно підходити з розумінням і давати час на адаптацію", – пояснює HR-керівник компанії Сергій Кошиль.

Він додає, що військові мають дуже цінні персональні якості, наприклад, командна робота, орієнтація на результат та дисципліна.

Ігор Льов