Як приватизувати землю під подарованим будинком

Насамперед треба присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, вказують юристи. Щоб його отримати, слід звернутися до землевпорядної організації, що має у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, які здійснять розробку документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Інженер-геодезист проведе геодезичну зйомку території ділянки, будівель і споруд, що на ній розміщені. За результатами геодезичних робіт буде сформовано план земельної ділянки. Наступним кроком стане складання технічної документації із землеустрою. І вже на основі цієї документації відомості про ділянку будуть вноситися до Державного земельного кадастру.

Після отримання витягу з Державного земельного кадастру документи можна подавати до органу місцевого самоврядування для прийняття рішення сесії про передачу у власність земельної ділянки.

У заяві необхідно зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, розташування земельної ділянки, її розмір, підстави перебування земельної ділянки у вашому користуванні. До заяви треба додати: копію паспорта, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, витяг з Державного земкадастру, електронний файл формату in4 і файл XML.
Оскільки у випадку заявниці на земельній ділянці розташовано будинок, права на який оформлені, необхідно додати копії документів, що підтверджують право власності на будинок. У зазначеній ситуації – договір дарування.

Розглянувши документи, орган місцевого самоврядування виносить рішення про приватизацію земельної ділянки, яке є підставою для реєстрації права власності.

Зареєструвати власність або інші права на землю можна через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для державної реєстрації прав на нерухоме майно, або у нотаріуса. За цю послугу в ЦНАПі необхідно сплатити лише адміністративний збір, а в нотаріуса – адміністративний збір та послуги нотаріуса.

І до ЦНАПу, і нотаріусу слід надати такі документи: витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК); копію та оригінал паспорта; копію та оригінал ідентифікаційного номера; підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01. 2021 року це 227 грн); документ, що є підставою виникнення права на ділянку (тут – рішення органу місцевого самоврядування).

Заяву про реєстрацію права готує держреєстратор або нотаріус, підписує її заявник на місці.

Загальний строк розгляду поданих державному реєстратору документів складає 5 робочих (не календарних) днів. Після завершення вказаного строку за бажанням можна отримати від державного реєстратора витяг з реєстру. Утім, рішення держреєстратора розміщується на сайті Мін’юсту та має таку ж юридичну силу, як і паперове підтвердження реєстрації права.

Законодавство дає можливість скоротити п’ятиденний строк до 2 днів, 24 годин та 2 годин, але адміністративний збір за реєстрацію права в таких випадках будуть значно більшим.

Після реєстрації свого права власності в Державному реєстрі речових прав особа стає повноправним власником земельної ділянки і в подальшому може нею розпоряджатися.

Довідка. Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їхнього призначення, належать до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість). Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Про це йдеться в частині 1 статті 188 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до судової практики, а саме справи ВС/КЦС № 364/515/19 від 26.12.2019 року, при відчуженні будинку право на земельну ділянку, на якій він розташований, припиняється та переходить до нового власника. А відсутність документації не є перепоною для набуття права власності на землю, на якій будинок розташовано.

Зазначимо, що з 1 січня кожного року вступають в силу нові закони, спливає термін багатьох відтермінованих ноу-хау, впроваджуються нові етапи реформ. Що ж змінилося для українців у 2021 році.