01 серпня 2021 р. 17:44
"Квартири на землі", "своя інфраструктура", "комплексні рішення", "міняємо стандарти якості життя!" - такими фразами рясніли оголошення про продаж нової нерухомості в 2000-х роках. І саме з такими посиланнями девелопери намагалися продати на той момент дійсно новий для України формат — житло в котеджних містечках. Реклама нерухомості доповнювалася американськими кліпартами — акуратний будиночок та задоволена сім'я на галявині з підстриженою травичкою, квіточками та барбекю. Але щось пішло не так: чи то кінцевий споживач не зрозумів цих меседжів, то чи десь прорахувалися забудовники. Факт залишається фактом — часу з тих пір пройшло багато, а ринок котеджних містечок в Україні й досі не є розвиненим: деякі проекти просто провалилися, пропозицій на цьому ринку навіть зараз не так вже й багато в співвідношенні з багатоквартирними будинками. У чому ж причина? Розбираємося в черговій публікації нашого циклу "Як купити житло?".
Історія
Історія котеджного будівництва в Україні стартувала в середині 90-х років, коли люди з купою грошей очманіло шукали ту саму нову якість життя. Але хаотична індивідуальна забудова хоромами в 1000 і більше квадратних метрів на ділянках з басейнами, ландшафтним дизайном і чотириметровими парканами не дала відчуття повного щастя. Виявилося, що самі по собі палаци існувати не можуть — потрібні ще й дороги, і комунікації, і інфраструктура, і обслуговування, і багато-багато іншого. Тільки в цьому випадку посмішки американської сім'ї з клипарта будуть виглядати щиро. Якщо ж в будинку регулярно вимикають світло або, виїжджаючи з "европалацу", його власник відразу потрапляє в суворий український бруд, то навіщо ці хороми? Ось тоді засновники компанії "Совіньйон" в 1997-му році і почали споруджувати на прибережних землях військового училища власну американську мрію з системою охорони, парками, магазинами, спортивними майданчиками та обслуговуванням. Совіньйон став настільки успішним проєктом, що в підсумку клонував сам себе — з'явилися "Совіньйон-2", "Совіньйон-3", "Совіньйон-4"... І тепер уже, як пишуть на сайті Совіньйона, це "окремий житловий масив з цілковитою інфраструктурою, призначеною для повноцінного проживання". Гарно звучить, чи не так? Що ж заважало зробити щось подібне і інших місцях, застосувавши горезвісні "комплексні рішення"?
2000-2009
Та ніби нічого не заважало. На початку двохтисячних забудовники піддивилися, як це робиться по закордонах, та почали шукати відповідні ділянки, щоб масово насаджувати переваги котеджного проживання в Україні. Під котеджні містечка освоювали райони з приватним сектором, землі санаторіїв, сільськогосподарські угіддя. Нові проєкти "елітних котеджних містечок" з'являлися як у самій Одесі, так і в прибережних на той момент Комінтернівському та Овідіопольському районах Одеської області. Потім виявилося, що котеджні містечка можуть бути не тільки преміум-, але і бізнес- та навіть економ-класу: під останню категорію цілком підходив формат "дуплексів" і "таунхаусів" — котеджів з маленькими ділянками на кілька сімей. Адже, врешті-решт, не всім потрібно багато землі? Деяким споживачам досить місця під автівку і маленьку галявину під мангал. А басейн на території можна зробити, наприклад, спільним. А можна побудувати таунхауси за містом, де ціни на землю нижче. Без вишукувань, зате з перевагами передмістя. І навіть за ціною квартири — з глузду з'їхати! Продаєш квартиру і переселяєшся за місто - нюхати квіти, слухати бджілок і насолоджуватися зоряним небом. З такими проєктами на український ринок почали заходити навіть іноземні компанії. І тут вже вступили в бій маркетологи. Як тільки не заманювали інвесторів в іще не добудовані (а іноді і зовсім незбудовані) котеджні містечка: влаштовували масові презентації з пікніками, їжею в котлах, катанням на конях — все для нашого любого покупця, все. Були випадки, коли до продажів підійшли зовсім нестандартно. В одному з сіл в рекламних цілях дали назву місцевому ставку — його цілком офіційно назвали "озеро Небо", а слоган котеджного містечка почав звучати відповідно: "житло на березі Неба". Поруч з іншим котеджним містечком запланували створити цілий меморіальний комплекс. "Всі ж знають в Одесі 411-ю батарею. Так ось, ми вже домовилися — тут, на залишках 412-ї батареї, буде меморіальний комплекс ще крутіший!" - впевнено говорили забудовники.
2010-2020
І ось тут якраз щось пішло не так. Не обійшлося без впливу криз. Звичайно, були проєкти, які розпродали. Преміум-клас — там, де побудували триметрові паркани по периметру — розійшовся непогано. З бізнес-котеджами було гірше — деякі, щоб продати, довелося розділити на площі менших розмірів. А були проекти, які і зовсім зупинилися. Озеро Небо зберегло свою пафосну назву, але його берега залишилися незабудованими (тих, хто інвестував туди гроші, з сумною іронією стали називати "небожителями"). 412-ю батарею не вдалося уподібнити 411-й. Так, щось там зробили: привезли пару одиниць військової техніки, поставили пам'ятник. І все. Про котеджне містечко, яке активно рекламували, нагадує тепер лише кілька десятків цегляних коробок там, де мало бути понад сотню готових котеджів. Економ-варіанти безпосередньо на кордонах з Одесою, в принципі, розійшлися непогано (хоча деякі з них теж ділили мало не на "смарт-квартири на землі"). Але забудовники поступово усвідомили, що не обов'язково покращувати чиюсь якість життя. Можна на такій самій території побудувати двадцатип’ятиповерхівку та продати її набагато дорожче. І її куплять. Тому що інвестори часто купують не для себе, а для того, щоб заробити на перепродажу або просто зберегти гроші. "На землі в місті, при багатоповерховій забудові, прибуток в рази перевищує прибуток від котеджів", - стверджує девелопер Геннадій Сульдин. Як результат: котеджне містечко на кордоні з містом оточили хмарочосами, які продовжують рости. Це не таке вже й поліпшення якості життя, чи не так?
Що стосується котеджних містечок за містом, то українці, мабуть, просто не відразу зрозуміли різницю між ними та звичайним приватним будинком. Як, в принципі, часто не розуміють, наприклад, навіщо створювати ОСББ. Крім того, виявилося, що наша звичка самим проєктувати та будувати "родове гніздо" погано компонується з тими проєктами, які пропонували забудовники. При цьому процес переселення в передмістя все ж таки триває — люди, як і раніше, "розповзаються" по навколишніх селах і дачних кооперативах.
Наші дні
Останні пару років ринок котеджної забудови знову почав активізуватися. Поки земля під колишніми проєктами в черговий раз закладається в банки або перепродається, в продажу з'являються нові котеджні містечка. "На популярність заміського житла вплинув в тому числі фактор коронавіруса — дистанціювання. Звичайно, нинішня активність не йде в порівняння з тим, що було в 2008-му. Але все-таки вона є, причому по всій Україні. І сегмент покупця зовсім інший. Якщо раніше здебільшого це були елітні об'єкти, то тепер це економ-житло у 100-200 квадратних метрів за ціною до 200 тисяч у.о. І можна бачити, що стали будувати більше таунхаусів. Причому не поруч з містом, а в 25-30 км. У нас під Києвом — це масове явище ", - розповідає київський девелопер Сергій Степенко.
Під Одесою теж можна бачити нові котеджі і таунхауси. Причому це не завжди приморська зона — є проєкти в степових селах, де земля дешевша (поки що забудовник вимушений прів’язуватися до існуючих населених пунктів — в Україні на законодавчому рівні досі не має визначення термін "котеджне містечко"). У продажу з'явилися і комбіновані пропозиції — не готові котеджі, а ділянки землі на території з єдиними комунікаціями, правилами забудови і управління. Компанія, яка продає ділянки, сама будує будинки і їх же й обслуговує. Таким чином, у покупця з'являється можливість не купувати будинок "під ключ", а взяти участь в його проєктуванні. Експерти вважають, що через 4-5 років сегмент котеджних містечок все-таки має шанс "вистрілити" і в Україні. І, можливо, ми ще не раз побачимо в рекламі нерухомості американські кліпарти, що обіцяють "нові стандарти якості життя".
Автор: Артем Перфілов
20 грудня 2024 р.
В Одесі придбають будинки з ділянками для дітей-сиріт21 грудня 2024 р.
Трохи дешевше: приміщення колишнього готелю олігарха в центрі Одеси виставили на продаж17 грудня 2024 р.
На Миколаївщині селяни масово виїжджають після отримання компенсацій22 грудня 2024 р.
Труханов розпорядився виділити мільйон на оплату ремонту дороги депутатській фірмі17 грудня 2024 р.
Остання сесія року в Одесі: новий бюджет, кадрові зміни та виклики20 грудня 2024 р.
У Миколаєві розширили можливості для молодих громадян до пільгової іпотеки на житло19 грудня 2024 р.
Перегляд бюджету та житло для дітей-сиріт: позачергова сесія Одеської міської ради21 грудня 2024 р.
На Миколаївщині продали землю за рекордними цінами17 грудня 2024 р.
Бюро економічної безпеки забракувало результати тендеру з ремонту сільради на Одещині20 грудня 2024 р.
Російський вплив у соцмережах гальмує українізацію на Півдні22 грудня 2024 р.
Три одеські лікарні обрали годувальника для постраждалих від рф пацієнтів без аукціону16 грудня 2024 р.
Дитячий сміх повернувся в Первомайське: як місцеві мешканці створюють нові можливості під час війни17 грудня 2024 р.
У Миколаєві ліквідований ЖЕК займатиметься соціальним житлом