Виконання ухвали Господарського суду щодо забезпечення позовних вимог

Забезпечення позову в господарському процесі – традиційна та поширена практика, оскільки гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення

Забезпечення позову в господарському процесі – традиційна та поширена практика, оскільки гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

         Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 № 6 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

         Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

         Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

         Інститут забезпечення позову перебуває в тісному зв’язку з інститутом виконавчого провадження, адже виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється в порядку, встановленому статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

         Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу. Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається.

         У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом.

         Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в тому числі містити строк пред’явлення її до виконання).

         Слід зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про забезпечення позовних вимог строк для самостійного виконання рішення боржником не надається.

         Згідно з частиною четвертою статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження виконавчого документа та невідкладно розпочинає його примусове виконання.

         Найпоширенішими виконавчими документами про забезпечення позову є ухвали судів про накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

         У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.    

         За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

         Необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 4.2.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, якщо опис і арешт майна здійснюються на виконання рішення про забезпечення позову, державний виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику. Іншій особі майно на зберігання може бути передано лише у випадку відсутності боржника чи його відмови від прийняття майна на зберігання, а також у випадку, якщо судовим рішенням визначено іншу особу, якій необхідно передати майно на зберігання.

         Підводячи підсумки, слід зазначити, що вжиття заходів до забезпечення позову є ефективним і цінним інструментом для забезпечення можливості реального виконання судового рішення. Тому, своєчасне винесення та правильне оформлення ухвали про забезпечення позову господарським судом є запорукою оперативності та повноти вжиття заходів примусового виконання такої ухвали державним виконавцем.

Інформує відділ судової роботи та міжнародного співробітництва

Головного територіального управління юстиції в Одеській області