Вибухонебезпечні предмети: як діяти, чого стерегтися

Війна зачіпає не лише території, де точаться активні бойові дії. Одне із найперших завдань ворога — посіяти паніку серед мирного населення, деморалізувати його. Численні способи досягти цього включають і використання "мін-сюрпризів" — вибухових пристроїв, часто саморобних, замаскованих під найбуденніші речі, які агенти ворога розміщують на територіях, де мешкає цивільне населення.

Як розпізнати замасковані саморобні міни

На жаль, бувають випадки, коли такі міни або вибухові пристрої не мають помітних зовнішніх ознак: характерних звуків, запахів, виразних деталей, які б свідчили про їхнє призначення. Не завжди вибухівка ховається у предметах, зовні схожих на боєприпаси чи піротехнічні вироби. Часто її маскують у буденних, звичних, побутових предметах.

Ними можуть бути залишені без нагляду:

— сумки, пакунки, згортки, коробки, валізи;
— техніка: телефони; ноутбуки, зарядні пристрої, ліхтарики, радіоприймачі;
— дитячі іграшки;
— товсті книжки тощо.

Якщо звичайний предмет знаходиться там, де не повинен знаходитися, де такий предмет нетиповий, — це підстава запідозрити міну навіть за відсутності інших ознак замаскованої вибухівки.

Подібні предмети зазвичай розміщуються:

— у місцях скупчень людей;
— біля пожежонебезпечних об’єктів (автостоянок, заправок, газових труб);
— на мостах;
— на залізничних переїздах тощо.

Буває, що підозрілий предмет закріплюється за допомогою дротин, липкої стрічки, шнурів у дверях, біля вікон, на деревах, де має вигляд стороннього об’єкту.

У деяких випадках вибуховий пристрій може мати такі зовнішні прикмети:

— дроти (наприклад, книга, з-під обкладинки якої витикається дріт);
— скотч, ізоляційна стрічка;
— розтяжки, мотузки, що йдуть від предмета (найчастіше для того, щоб приводити вибухівку у дію дистанційно);
— антена;
— мобільний телефон (наприклад, примотаний скетчем до дитячої іграшки);
— елементи живлення (батарейки, акумулятор);
— годинник, табло таймера;
— певні звуки, що йдуть від предмета (цокання, дзижчання, періодичне попискування);
— світлові сигнали (наприклад, блимання лампочки, мерехтіння світлодіоду)
— технічний запах (мастила, гасу, розчинника).

Чого не можна робити із вибухонебезпечним предметом

Якщо ви впізнали або бодай запідозрили пристрій як вибуховий — основне правило: не наближатися до нього!

Категорично заборонено:

— чіпати небезпечний предмет, торкатися його (у тому числі й іншими предметами);
— наступати чи сідати на нього;
— пересувати його;
— лити на нього рідину;
— засипати його;
— накривати його чимось;
— запалювати біля нього вогонь, користуватися запальничкою, сірниками, курити;
— шуміти біля нього (деякі пристрої детонують на звук);
— користуватися біля нього мобільним телефоном, радіопередавачем, пультом дистанційного керування;
— кидати небезпечний предмет у водойму або колодязь;
— зазирати всередину, розбирати (якщо ви порушили основне правило і взяли небезпечний предмет у руки).

У деяких рекомендаціях говориться, що перед викликом служби із знешкодження вибухонебезпечних предметів слід зробити їхню фотофіксацію. Насправді користуватися фотокамерою у безпосередній близькості до вибухових пристроїв не можна. В крайньому випадку фотографуйте тільки з безпечної відстані (не менше 100 м), скориставшися зумом. У жодному разі не використовуйте  спалах фотокамери: вибуховий пристрій може спрацювати, якщо має оптичний датчик цілі.

Як діяти, якщо ви побачили вибуховий пристрій:

— зберігати спокій, не панікувати;

— зупинитися, припинити рух у тому напрямку, куди ви йшли;

— припинити усі роботи поблизу виявленого вибухового пристрою (насамперед ті, які викликають коливання грунту);

— заглушити двигуни, вимкнути обладнання;

— якщо поблизу знаходяться інші люди — попередити їх про вибухівку, зупинити, переконати відійти якнайдалі від небезпечного місця;

— відійти на безпечну відстань (не менше 100 м). Відходити треба максимально точно тим самим шляхом, яким ви наблизилися до небезпечного предмета. Якщо відходить група людей — усі рухаються назад вервечкою, тим самим шляхом, намагаючись ступати слід у слід.

— тільки опинившись у безпечному місці, сповістити компетентні установи (службу з надзвичайних ситуацій, поліцію, органи місцевого самоврядування). Чітко зазначити, де знаходиться небезпечний або підозрілий предмет, які біля нього орієнтири, який він на вигляд, коли й ким виявлений;

— позначити небезпечне місце (наприклад, яскравим предметом одягу);

— за можливості — огородити небезпечне місце від сторонніх підручним матеріалом (наприклад, мотузкою, жердинами);

— обов’язково дочекатися приїзду фахівців. До цього часу перешкоджати іншим людям наближатися до небезпечної зони.

Куди звертатися

Державна служба з надзвичайних ситуацій — 101

Національна поліція — 102

Чат-бот "єВорог"

Додаток "Розмінування України"
 

Віктор Турецький