Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності держоргану і його посадових осіб

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб державних органів, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України в порядку адміністративного судочинства.

Хто може оскаржити?

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено, або можуть бути порушені (частина перша статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У який строк?

Рішення державного органу, відповідно до якого права та інтереси громадянина порушуються, може бути оскаржено в суді у термін, передбачений законодавством України. За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

В який суд?

Стаття 17 КАС України визначає юрисдикцію адміністративних судів, яка охоплює, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

Територіальна підсудність адміністративних справ з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань) подаються до суду за вибором позивача за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Якою має бути позовна заява?

Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (ст.160 КАС України):

• найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
• повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
• зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
• зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви(документ про сплату судового збору, якщо такий необхідно; документ, що підтверджує повноваження представника, якщо є представник; копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи).
• обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
• у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
• власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Звернення до суду може потребувати спеціальних знань, а тому нагадуємо про можливість отримати безоплатну правову допомогу активістам та активісткам, чиї права порушуються, в рамках роботи приймальні Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ в м. Одеса. Для цього можете безпосередньо звернутись до мене в месенджері, або за телефоном: 0677411934. Вайбер: 0505560575.

Робота приймальні УГСПЛ здійснюється у рамках проєкту "Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні", що втілюється за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Авторка: Юлія Лісова, Українська Гельсінська спілка з прав людини