Нові правила для комерційних водіїв: кого вони стосуються і що змінилося

26 липня 2026 року в Україні набули чинності оновлені правила роботи та відпочинку водіїв комерційного автомобільного транспорту. Вони регулюють тривалість керування, перерви й щотижневий відпочинок, використання тахографів, зберігання даних та обов’язки автомобільних перевізників.

Частина положень діяла й раніше, однак нова редакція розширила коло перевезень, на які поширюються правила, уточнила винятки та запровадила додаткові вимоги. Розбираємося, кого стосуються зміни та що потрібно врахувати водіям і перевізникам.

Кого стосуються правила

Правила поширюються не на всіх водіїв, а лише на тих, хто перевозить вантажі або пасажирів у межах господарської діяльності. Ці правила мають виконувати водії та перевізники під час:

1. Внутрішніх і міжнародних вантажних перевезень, якщо максимальна технічно допустима маса транспортного засобу разом із причепом або напівпричепом перевищує 3,5 тонни.
2. Внутрішніх і міжнародних пасажирських перевезень транспортом, у якому передбачено понад дев’ять місць для сидіння разом із місцем водія. Насамперед це автобуси та мікроавтобуси.
3. Міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення транспортом, у якому передбачено від шести до дев’яти місць для сидіння разом із місцем водія.

Правила діють як для найманих, так і для самозайнятих водіїв, зокрема ФОП, які самостійно здійснюють перевезення. Вони можуть стосуватися не лише транспортних компаній, а й підприємств, які використовують відповідний транспорт для власної господарської діяльності.

Звичайних поїздок на особистому легковому автомобілі ці вимоги не стосуються.

Кого правила не стосуються

Положення передбачає великий перелік винятків. Частина з них пов’язана з призначенням транспорту, інша – з метою та умовами конкретного перевезення. Важливо, що короткий маршрут або маса автомобіля до 7,5 тонн самі по собі не звільняють від правил.

Транспорт сил безпеки, оборони та екстрених служб

Правила не застосовують до транспорту сил безпеки й оборони, автомобілів швидкої допомоги, аварійно-рятувальних служб і транспорту, який використовують під час надзвичайних ситуацій, невідкладних робіт та для некомерційного перевезення гуманітарної допомоги.

Навчальний, випробувальний і малошвидкісний транспорт

Вимоги не поширюються на транспортні засоби, дозволена максимальна швидкість яких не перевищує 40 кілометрів на годину.

Виняток також передбачений для автомобілів, на яких навчають керуванню або складають іспити, якщо їх не використовують для отримання прибутку від перевезення пасажирів чи вантажів.

Правила не застосовують і до транспорту, який проходить дорожні випробування з метою технічного розвитку, ремонту або обслуговування, а також до нових чи переобладнаних автомобілів, які ще не ввели в експлуатацію.

Некомерційне перевезення власного вантажу транспортом до 7,5 тонн

Окремий виняток стосується транспорту, максимальна технічно допустима маса якого не перевищує 7,5 тонн, якщо ним перевозять власний вантаж не для господарської діяльності та без отримання доходу чи винагороди.

Перевезення, під час якого керування не є основною роботою людини

Ще один виняток діє для транспорту з максимальною технічно допустимою масою не більше 7,5 тонн, який використовують у межах 100 кілометрів по прямій від місця його зберігання.

В автомобілі можуть перевозити матеріали, інструменти або обладнання, потрібні людині для її основної роботи, а також товари, виготовлені під час ремісничої діяльності. За саме перевезення не повинна бути окрема оплата чи винагорода.

Керування автомобілем у такому випадку не має бути основним видом професійної діяльності людини. Загальний час за кермом має становити менш ніж 30% її робочого часу за місяць.

Отже, професійний водій, основним завданням якого є розвезення товарів, не підпадає під цей виняток лише тому, що їздить на відстань до 100 кілометрів.

Окремі галузеві та спеціалізовані перевезення

Винятки також передбачені для деяких сільськогосподарських, лісогосподарських, поштових, комунальних та спеціалізованих перевезень. Зокрема, йдеться про окремі випадки:

• перевезення вантажів сільськогосподарськими, садівничими й лісогосподарськими підприємствами;
• роботи сільськогосподарських і лісогосподарських тракторів;
• евакуації пошкоджених автомобілів;
• доставки універсальних поштових відправлень;
• перевезення живих тварин;
• перевезення будівельної техніки для власних потреб будівельної компанії;
• технічного обслуговування електричних, газових, теплових, водопровідних та інших мереж;
• збирання й перевезення відходів;
• перевезення бетону, молока, готівки, цінностей, циркового або ярмаркового обладнання.

Для частини цих перевезень діє обмеження в 100 кілометрів від місця зберігання автомобіля. Однак кожен виняток має додаткові умови щодо призначення транспорту й мети поїздки. Самої лише відстані до 100 кілометрів недостатньо.

Тимчасові винятки, пов’язані з воєнним станом

На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування правила не застосовують:

• на територіях, де ведуться або велися бойові дії, а також на тимчасово окупованих територіях;
• під час перевезення вантажів, необхідних для забезпечення діяльності Збройних сил України;
• під час перевезення військовослужбовців транспортом, орендованим разом із водієм;
• під час внутрішніх перевезень вантажів або пасажирів за власний рахунок для потреб господарської діяльності, якщо перевезення триває не більше 4 годин 30 хвилин.

Отже, короткий маршрут або перевезення власного товару ще не означає автоматичного звільнення від правил. Потрібно враховувати вид транспорту, мету поїздки, характер вантажу й роботу водія.

Що змінилося

В оновлених правилах можна виділити п’ять основних змін.

Правила поширили на окремі міжнародні пасажирські перевезення

Дотримуватися режиму роботи й відпочинку та використовувати тахографи тепер повинні також водії, зокрема ФОП, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів на замовлення або працюють у міжнародному таксі.

Вимога поширюється на транспорт, у якому передбачено від шести до дев’яти місць для сидіння разом із місцем водія. Раніше такі перевезення не були чітко охоплені правилами.

Звичайний щотижневий відпочинок не можна проводити в автомобілі

Щотижневий відпочинок водія може бути звичайним або скороченим. Звичайний триває щонайменше 45 годин, а скорочений – щонайменше 24 години.

Звичайний щотижневий відпочинок не можна проводити в автомобілі. Це також стосується відпочинку тривалістю понад 45 годин, до якого приєднали компенсацію за попереднє скорочення. Водій має відпочивати в придатному для проживання приміщенні, витрати за це відшкодовує перевізник.

Скорочений щотижневий відпочинок можна провести в автомобілі, якщо він обладнаний місцем для сну, а водій має належні умови для відпочинку.

Нічна робота обмежена десятьма годинами

Якщо робота водія припадає на нічний час, з 22:00 до 06:00, її тривалість протягом кожного 24-годинного періоду не повинна перевищувати десяти годин.

Обмеження стосується всього робочого часу, а не лише перебування за кермом. До нього, зокрема, входять завантаження, розвантаження та інша робота.

Час очікування враховують залежно від обставин. Якщо його тривалість не можна було визначити заздалегідь, він зараховується до робочого часу.

Для окремих міжнародних вантажівок потрібні смарттахографи G2V2

Транспортні засоби, які використовують для міжнародних вантажних перевезень і які вперше зареєстровані в Україні після 30 червня 2026 року, мають бути обладнані смарттахографами другого покоління версії G2V2.

Такі пристрої фіксують роботу автомобіля та водія й мають посилений захист даних від втручання.

Розширився період, за який потрібно показувати записи

Під час перевірки водій повинен мати й надати записи про режим роботи та відпочинку за день контролю і попередні 56 днів.

Перевізник має зчитувати та зберігати дані з тахографів, карток водіїв і тахокарт щонайменше протягом 24 місяців.

Що залишилося без змін

Оновлення не змінило основних обмежень часу, який водій може проводити за кермом.

Не більше дев’яти годин керування на день

Зазвичай водій може перебувати за кермом не більше дев’яти годин протягом дня.

Двічі на тиждень цей час дозволено збільшити до десяти годин.

Не більше 56 годин керування на тиждень

Загальний час за кермом протягом одного тижня не повинен перевищувати 56 годин.

За будь-які два тижні поспіль водій може керувати транспортом не більше 90 годин.

Перерва після чотирьох з половиною годин керування

Після 4 годин 30 хвилин за кермом водій повинен зробити перерву тривалістю щонайменше 45 хвилин. Перерву можна розділити на дві частини: спочатку щонайменше 15 хвилин, а потім – щонайменше 30 хвилин.

Наприклад, водій може керувати дві години, відпочити 15 хвилин, проїхати ще дві години 30 хвилин, а потім відпочити щонайменше 30 хвилин. Після завершення другої перерви починається новий період керування.

Для нерегулярних пасажирських перевезень діє окреме правило: 45-хвилинну перерву можна замінити двома перервами тривалістю щонайменше 15 хвилин кожна.

Під час перерви водій не повинен керувати автомобілем або виконувати іншу роботу.

Тахографи залишаються обов’язковими там, де їх вимагає закон

Транспорт, для якого законодавство передбачає тахограф, має бути обладнаний справним і своєчасно перевіреним пристроєм.

Виняток передбачений для внутрішніх регулярних, зокрема спеціальних регулярних, пасажирських маршрутів завдовжки до 50 кілометрів. На таких маршрутах тахограф не є обов’язковим, якщо облік ведуть за допомогою графіка змінності або індивідуальної контрольної книжки самозайнятого водія.

Хто за що відповідає

Дотримання режиму роботи та відпочинку є спільним обов’язком перевізника й водія. Повністю перекласти відповідальність на одну зі сторін не можна.

Перевізник і менеджер з перевезень мають організувати роботу так, щоб водій міг дотримуватися встановленого часу керування, перерв і відпочинку. Вони також проводять інструктаж та контролюють виконання правил. Призначення менеджера не звільняє від обов’язків самого перевізника.

Перевізнику заборонено встановлювати премії, надбавки або інші заохочення, які залежать від швидкості доставки, пройденої відстані, обсягу вантажу чи кількості пасажирів, якщо це може загрожувати безпеці або спонукати водія порушувати правила.

Водій повинен дотримуватися фактичного часу керування та перерв, правильно реєструвати роботу й відпочинок, користуватися тахографом і власною карткою та надавати необхідні записи під час перевірки.

Самозайнятий водій, зокрема ФОП, який самостійно здійснює перевезення, поєднує обов’язки водія і перевізника.

За результатами перевірки до відповідальності можуть притягнути перевізника, водія або обох – залежно від характеру та обставин порушення. Конкретна відповідальність визначається законами України.
 

Олег Пархітько