Хто відтепер має розмовляти українською

Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.

Загалом всіх надавачів послуг можна умовно розділи на такі категорії:

• підприємства, установи та організації усіх форм власності;
• фізичні особи-підприємці;
• суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (зокрема, інтернет-магазини).

З 16 січня кожен з них в Україні зобов’язаний розмовляти зі споживачами і надавати їм необхідну інформацію про товари і послуги державною мовою.

Це означає, що продовольчі та непродовольчі магазини, ресторани, торгові точки на ринках, бібліотеки, туристичні фірми тощо, повинні обслуговувати всіх своїх споживачів лише українською мовою.

Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

Це прописано у статті 2 "мовного" закону. Тобто у приватному спілкуванні та під час здійснення релігійних обрядів можна послуговуватися будь-якою мовою. Між собою люди можуть спілкуватися як завгодно.

Державною мовою має надаватися інформація про товари та послуги: меню, цінники, інструкції, технічні характеристики, маркування, квитки, зокрема:

• назва товару;
• дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо харчових продуктів ‒ про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
• відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
• позначка про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
• дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
• дата виготовлення;
• відомості про умови зберігання;
• гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
• правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
• термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
• найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
• якщо товари (роботи, послуги) підлягають обов'язковій сертифікації, повинна надаватись інформація про їхню сертифікацію;
• стосовно товарів (робіт, послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, інформація про такі товари (роботи, послуги) і можливі наслідки їхнього впливу.

Як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене:

1. Спробувати владнати ситуацію на місці та попросити працівника обслуговувати вас державною мовою.
2. У разі відмови працівника, звернутись до керівництва закладу або на "гарячу лінію" установи: торговельної мережі, АЗС, аптеки тощо.
3. У разі відмови або не забезпечення надання інформації (послуг) державною мовою необхідно зафіксувати факт відмови (за допомогою аудіо-, відео, письмового підтвердження очевидців тощо) та дані суб'єкта господарювання (назву, місцезнаходження, контакти суб'єкта).
4. Подати скаргу до Уповноваженого на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого із захисту державної мови;
5. У скарзі обов’язково має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив право скаржника. Рекомендуємо також додати докази на підтвердження.

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслана відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.

Скарги подаються уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Нагадаємо, Державні службовці та особи, що вступають до громадянства, повинні будуть складати іспит з української мови, заявив уповноважений із захисту державної мови.