Хто і як може звернутись до Міжнародного кримінального суду

14 вересня стало відомо, що у Києві розпочав роботу польовий офіс Міжнародного кримінального суду. Про це під час брифінгу повідомили Генеральний прокурор Андрій Костін та Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан. Фахівці приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в Одесі розповіли про діяльність Міжнародного кримінального суду (далі – МКС або Суд), його повноваження та можливості.

Історичний екскурс

Велика кількість війн та збройних конфліктів стала передумовою для низки держав ініціювати створення органу, покликаного не допустити проявлення цинічних злочинів під час війни.

МКС розслідує та, за потреби, судить осіб, обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Міжнародний кримінальний суд працює на постійній основі з 1 липня 2002 року. Договір, що заснував МКС та є правовою основою його діяльності – Римський статут Міжнародного кримінального суду. Станом на вересень 2023 року 123 держави світу ратифікували договір з МКС.

Щодо розгляду Судом злочинів, вчинених на території України, то на сьогодні маємо наступну хронологію подій. Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, однак на даний час ще не ратифікувала його, проте визнала юрисдикцію Суду за окремими статтями. Так, 25 лютого 2014 року Верховна Рада ухвалила заяву № 790-VII, якою визнала юрисдикцію Суду за ст. 7 Римського статуту (злочини проти людяності) під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.

4 лютого 2015 року ВРУ прийняла Постанову № 790-VII, якою затвердила заяву, що визнала юрисдикцію Суду за статтями 7 (злочини проти людяності) і 8 (воєнні злочини) Статуту щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами  російської федерації та керівниками терористичних організацій так званих "ДНР" та "ЛНР" починаючи з 20 лютого 2014 року і без кінцевої дати.

Зображення: Вікіпедія

Яка юрисдикція МКС

Для того, щоб МКС міг втручатися у ту чи іншу справу, має бути реалізовано кілька вимог. 

1. МКС займається обмеженим колом злочинів: геноцидом, злочинами проти людяності, воєнними злочинами та злочинами агресії.
2. Злочин має відбутися на території країни, яка звертається до МКС, або у скоєнні злочину обвинувачується громадянин цієї країни.
3. МКС займається тільки злочинами, скоєними після набрання чинності Римського статуту. Якщо певна країна ратифікувала Статут пізніше 1 липня 2002 року, МКС може розслідувати тільки злочини стосовно цієї країни з моменту ратифікації.

Хто може ініціювати розслідування

• держава-учасниця
• Рада Безпеки ООН
• прокурор з дозволу Палати попереднього розслідування

Також може бути зроблено повідомлення на підставі статті 15 РС МКС будь-ким, хто володіє відповідною інформацією.

Рекомендуємо це робити за допомогою неурядових організацій (далі – НУО).

Форму, представлену на сайті Суду, варто заповнювати у виняткових випадках особам, які позбавлені можливості звернутися до НУО, або вимагають для себе виняткової конфіденційності.

1 березня 2022 року уряд Литви офіційно звернувся до МКС з проханням почати розслідування воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Україні. Наступного дня з подібним проханням до організації звернулися ще 39 країн, до яких на початку квітня приєдналися ще 4 держави.

17 березня 2023 року МКС видав ордер на арешт двох громадян росії – президента владіміра путіна та уповноваженої з прав дитини марії львової-бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації українських дітей з тимчасово окупованих територій України до росії. Це рішення дозволяє країнам, які ратифікували Римський статут, заарештувати їх на власній території.

Варто зазначити, що Міжнародний кримінальний суд не лише притягує керівників держав та інших топпосадовців до відповідальності за геноцид й воєнні злочини, він також розглядає справи щодо репарацій.

Прикладом є справа Катанги. 24 березня 2017 року Судова палата Міжнародного кримінального суду видала наказ про присудження індивідуальних і колективних репарацій жертвам злочинів, скоєних Жерменом Катангою, командиром патріотичних сил опору в Ітурі, 24 лютого 2003 року під час нападу на село Богоро в районі Ітурі Демократичної Республіки Конго.

Порядок компенсації передбачає два види репарацій: індивідуальні – присуджуються окремим особам; колективні – складаються з довгострокових проєктів, що охоплюють коло потерпілих, але все ще зосереджуються на окремих особах. Палата Суду присудила потерпілим від дій Катанги індивідуальні репарації у вигляді символічної компенсації обсягом $250 на особу та наголосила, що сума, хоча і не призначена для компенсації всієї завданої шкоди, надає певну допомогу потерпілим. Палата Суду також присудила конкретні колективні компенсації у вигляді виплат на житло, підтримки діяльності, що приносить дохід, допомоги в освіті та психологічної підтримки.

Сподіваємося, що активна міжнародна підтримка України наштовхне Міжнародний кримінальний суд продемонструвати свою ефективність і бажання мільйонів Українців: побачити воєних злочинців на лаві підсудних, а країну-агресора змусити виплатити репарації, нарешті здійсниться.

Одеська громадська приймальня УГСПЛ надає правову допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) "Права людини в дії", яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

Якщо вам потрібна допомога у зверненні до МКС, пишіть на пошту: lisova.hr@gmail.com

Ігор Льов