Чи можуть судити воєнних злочинців за їхньої відсутності

Під час збройних конфліктів починає діяти міжнародне гуманітарне право, яке передбачає – правила ведення війни та полегшення страждань жертв війни. Свідоме грубе порушення законів та звичаїв війни це воєнний злочин.

За законодавством України, притягнення до відповідальності за скоєння воєнних злочинів здійснюється за статтею 438 Кримінального кодексу України (далі КК) "Порушення законів та методів війни", яка передбачає відповідальність за "жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій".

Притягнення воєнних злочинців до відповідальності у деяких випадках може відбуватися заочно, за їхньої відсутності. Така процедура називається спеціальним провадженням, або провадженням in absentia. Провадження in absentia є важливим інструментом для притягнення відповідальних за воєнні злочини до судової відповідальності, але воно повинне здійснюватися з урахуванням прав підозрюваного та обвинуваченого та відповідних процедур.

Згідно з частиною 2 статті 297-1 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), таке спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених, наприклад, статтею 438 Кримінального кодексу, у тому числі злочину, вчиненого підозрюваним, стосовно якого уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.

Здійснення спеціального досудового розслідування також допускається, коли обвинувачений:

переховується на тимчасово окупованій території України;
переховується на території держави-агресора;
оголошений в міжнародний розшук.

Згідно з частиною 3 статті 297-1 КПК, якщо у кримінальному провадженні повідомлено про підозру декільком особам, слідчий, прокурор має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування лише стосовно таких підозрюваних.

Чи необхідно повідомляти підозрюваного або обвинуваченого про кримінальне провадження?

Так, правоохоронні органи та суд мають зробити достатні спроби для повідомлення підозрюваного або обвинуваченого про те, що відносно нього розслідується або розглядається справа. Це здійснюється згідно частині 1 статті 297-5 Кримінального процесуального кодексу.

Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов’язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, надсилаються захиснику.

Читайте також: Правила надання компенсації за пошкодження майна в результаті агресії рф

Як відбувається захист?

Рада адвокатів затвердила роз'яснення щодо участі адвокатів у кримінальних провадженнях за відсутності підозрюваного, обвинуваченого. Суть роз'яснення наступна.

Неможливість виконання правил адвокатської етики (наприклад, інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи), однак це не зумовлює обов'язкової неможливості здійснювати захист особи від кримінального обвинувачення за її відсутності. Можливість надання правової допомоги адвокат визначає, виходячи з конкретних обставин справи та інтересів клієнта.

Адвокат, діючи як захисник відсутньої особи, самостійно визначає свою правову позицію у справі. Ця правова позиція включає форму участі (неучасті) у засіданні, заявлення (не заявлення) клопотань, надання (ненадання) доказів суду, позицію по суті справи чи клопотання, позицію щодо оскарження судових рішень тощо.

Також може існувати проблема конфлікту інтересів між адвокатом та клієнтом. За Правилами адвокатської етики, а саме статті 9, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами та обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності. В умовах війни можуть виникати ситуації, коли адвокат просто в силу свого суб’єктивного досвіду, відношення та ставлення не зможе неупереджено захищати потенційного воєнного злочинця.

Читайте також: Які програми з гуманітарного розмінування доступні для громад

Чи може бути оскаржений вирок?

Важливою гарантією є можливість оскарження вироку, постановленого в кримінальному провадженні in absentia, у загальному порядку.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд може поновити строк для подачі відповідної скарги за умови надання підтвердження наявності поважних причин його пропуску.

Читайте також: Як діяти, якщо особа зникла безвісти

Висновки

Підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, відповідаючи також на головне питання статті: так, судити воєнних злочинців є можливим, хоча і доволі складним. Законодавство передбачає це у вигляді, як вже зазначалось, спеціального досудового розслідування та спеціального судового розгляду in absentia.

Попри те, що фізично обвинуваченого не судять, розгляд таких справ все одно важливий. Вони дозволяють фіксувати факти скоєння злочинів. Вони говорять про те, що Україна виконує свої міжнародні зобов’язання, дають шанс на відновлення прав потерпілих та створюють умови й підстави, за яких у майбутньому воєнні злочинці понесуть покарання вже реально, оскільки здійснюються заходи з їхнього пошуку та затримання.

До того ж in absentia дозволяє не зупиняти судове провадження через відсутність обвинуваченого у судовій залі, однак при цьому залишає всю повноту прав для нього. Наприклад, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Практики та науковці обговорюють, що ця процедура потребує удосконалення, проте сама концепція і розуміння того, що заочний розгляд справи існує і працює, вже надає впевненість у тому, що обвинувачені не зможуть втекти від відповідальності за свої вчинки.

Публікацію підготувала Одеська громадська приймальня УГСПЛ надає правову допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine - USAID Україна) "Права людини в дії", яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Юлія Лісова

Чи можуть судити воєнних злочинців за їхньої відсутності

Також Вам може сподобатись: