Булінг у школі: що змінилося в 2026 році й як тепер має реагувати школа

У 2026 році в Україні оновили правила реагування на булінг і насильство в закладах освіти. Тепер чіткіше визначено, як має діяти школа після повідомлення, коли залучають поліцію та інші служби і хто офіційно встановлює факт булінгу.

Що змінилося в підході до протидії булінгу

З 11 серпня 2026 року в Україні діють оновлені правила реагування на булінг у закладах освіти. Міністерство освіти і науки виклало у новій редакції Порядок реагування на випадки булінгу та Порядок застосування заходів виховного впливу, затверджені наприкінці 2019 року. Зміни пов’язані з оновленням законодавства про захист дітей від насильства та жорстокого поводження.

Головна зміна підходу полягає в тому, що булінг тепер розглядають як один із проявів насильства в ширшій системі захисту дитини. Тому оновлений порядок регулює не лише випадки, які вже мають ознаки систематичного цькування, а й реагування на повідомлення про можливе насильство та ризик його повторення.

Також правила конкретизували одну з ключових ознак булінгу – систематичність. Насильство вважається систематичним, якщо воно сталося два або більше разів протягом 12 місяців від дня першого випадку або від дня реєстрації повідомлення про нього. Тому одноразовий випадок насильства сам по собі ще не є булінгом, але це не означає, що школа може його ігнорувати.

Що має зробити школа після повідомлення про булінг

Школа має прийняти повідомлення про можливий випадок насильства незалежно від того, чи подане воно письмово, усно або анонімно. Заклад освіти повинен передбачити різні способи для таких звернень – особисте повідомлення, телефонний дзвінок, електронний лист або спеціальну скриньку. Якщо в насильстві підозрюють самого керівника закладу, звертатися потрібно до засновника школи або органу управління, якому вона підпорядковується.

Кожне отримане повідомлення школа має зареєструвати в день його надходження. Якщо воно надійшло у вихідний, святковий день або поза робочим часом, його реєструють у перший наступний робочий день. Після реєстрації керівник закладу має протягом однієї доби розглянути повідомлення та з'ясувати, чи є в описаній ситуації ознаки насильства.

Якщо такі ознаки виявлено, школа насамперед повинна припинити насильство та вжити заходів, щоб воно не повторилося. Керівник також має повідомити батьків постраждалої дитини, крім випадків, коли насильство вчинили самі батьки. За потреби дитині мають надати домедичну допомогу або викликати швидку. Ці невідкладні дії мають бути виконані не пізніше ніж протягом трьох годин із моменту виявлення ознак насильства.

Якщо ж під час первинного розгляду ознак насильства не виявили, на цьому реагування школи не закінчується. Інформацію з повідомлення мають проаналізувати на предмет ризику насильства та вжити заходів, щоб не допустити його в майбутньому.

Коли школа скликає комісію і що вона робить

У школі має постійно діяти комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми. Її склад формує керівник закладу за погодженням зі службою у справах дітей. Для шкіл Одеси це Служба у справах дітей Одеської міської ради. Якщо після отримання повідомлення виявлено ознаки насильства, директор повинен скликати засідання комісії не пізніше ніж протягом трьох робочих днів із дня отримання повідомлення.

До складу комісії мають входити щонайменше п’ять осіб. До неї входять працівники школи, зокрема педагогічні працівники, практичний психолог і соціальний педагог, а також представники служби у справах дітей та установи чи організації, яка офіційно надає соціальні послуги. Представник уповноваженого підрозділу поліції може входити до комісії за згодою. Важлива гарантія неупередженості: працівник школи, щодо якого надійшло повідомлення про насильство, не може бути членом комісії під час розгляду такого випадку.

Комісія збирає та аналізує інформацію про обставини події, зокрема пояснення її учасників та батьків, оцінює потребу постраждалої дитини та інших учасників у психологічній, соціальній чи педагогічній допомозі. Вона також визначає необхідні заходи підтримки та виховного впливу, строки їх виконання і відповідальних за них, а надалі контролює, чи дали ці заходи результат. Заходи, спрямовані на примирення постраждалої дитини з кривдником, можна застосовувати лише за добровільної згоди дитини та її законних представників, якщо немає ризику повторення насильства.

До засідання можуть залучати батьків або інших законних представників дитини, якщо вони самі не є кривдниками, а також свідків події. Дитина може надати інформацію про випадок письмово. Якщо її вислуховують під час розгляду, має бути присутній практичний психолог або соціальний педагог. Батьки чи інші законні представники дитини також можуть бути присутніми, але за їхньою письмовою згодою дитину можуть вислухати без них. Сам факт такої розмови, її форма та основний зміст позиції дитини мають бути зафіксовані в матеріалах справи.

Коли школа має повідомити поліцію та інші служби

Якщо керівник школи виявив ознаки насильства, він повинен невідкладно, але не пізніше ніж протягом трьох годин в письмовій формі, зокрема за допомогою електронної комунікації, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції та місцеву службу у справах дітей за місцем розташування школи. Одночасно про випадок інформують територіальний орган Національної соціальної сервісної служби та Державну службу України у справах дітей - центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав дітей. Чекати засідання комісії або висновку про те, що випадок є саме булінгом, для цього не потрібно.

Коли випадок офіційно визнають булінгом і яка за це відповідальність

Офіційно факт булінгу встановлює лише суд. Випадок вважається юридично встановленим булінгом після того, як відповідне рішення суду набрало законної сили. Тому результати розгляду ситуації шкільною комісією самі по собі ще не означають, що факт булінгу юридично встановлений.

За булінг Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Якщо цькування вчинила група осіб або його повторно протягом року вчинила людина, яку вже притягували за таке порушення, штраф становить від 1700 до 3400 гривень, а громадські роботи – від 40 до 60 годин.

Окрема відповідальність передбачена і для керівника закладу освіти. Якщо він не повідомив уповноважений підрозділ Національної поліції про випадок булінгу, йому загрожує штраф від 850 до 1700 гривень або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Вік кривдника має значення. Адміністративна відповідальність в Україні настає з 16 років, тому з цього віку за булінг людина може відповідати сама. Якщо кривднику ще немає 16 років, передбачену статтею 173-4 відповідальність у відповідних випадках несуть його батьки або особи, які їх замінюють: для них передбачені ті самі розміри штрафів або громадські роботи залежно від обставин правопорушення.

Сам булінг є адміністративним правопорушенням. Водночас якщо під час цькування вчинено дії, які окремо мають ознаки кримінального правопорушення, наприклад заподіяно тілесні ушкодження, відповідальність може наставати вже за відповідними статтями Кримінального кодексу.

Що робити батькам, якщо школа не реагує або реагує формально

Якщо школа не розглядає повідомлення про насильство у встановлені строки, не вживає необхідних заходів або обмежується формальною відповіддю, батьки можуть звернутися до засновника закладу або органу управління освітою, якому він підпорядковується. Засновник зобов’язаний розглядати такі скарги та приймати рішення за результатами їхнього розгляду.

Звернення краще подавати так, щоб згодом можна було підтвердити його зміст. Варто зберігати копію первинного повідомлення до школи та відповідь адміністрації, а також наявні повідомлення, скриншоти, фото, відео та інші матеріали, що стосуються ситуації. Це допоможе показати не лише обставини самого випадку, а й те, як на нього реагувала школа.

Батьки також можуть самостійно звернутися до поліції та служби у справах дітей. Для цього не потрібно чекати, поки школа визнає ситуацію булінгом або завершить внутрішній розгляд. Особливо важливо не відкладати звернення до поліції, якщо існує загроза життю чи здоров’ю дитини або йдеться про дії, які можуть бути правопорушенням.

На бездіяльність або неналежне реагування закладу освіти можна також поскаржитися освітньому омбудсмену. Він має право перевіряти викладені у зверненні факти, вимагати припинення порушення та відновлення прав учасників освітнього процесу, а також звертатися з поданням про проведення службового розслідування. Скаргу до освітнього омбудсмена можна подати протягом року після виявлення порушення.

Якщо батькам потрібна допомога зі складанням заяв або скарг чи визначенням подальших юридичних дій, вони можуть звернутися до системи безоплатної правничої допомоги. Правові консультації доступні всім, а діти мають право і на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема представництво їхніх інтересів у передбачених законом випадках.

Олег Пархітько