«Жодна держава не хоче віддавати владу на місця»: чому поділ Одещини на нові райони знову завис

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, самоврядування й регіонального розвитку підтримав урядовий проєкт постанови про новий поділ на райони, хоча і регіональні мери, й експерти з державного розвитку, і в Асоціації міст України його не сприйняли і розкритикували.

«Четверта влада» писала про цей проєкт. У цій публікації розповідаємо, що у законопроєкті обурило управлінців та які його наслідки для Одеської області. Розібратися в деталях адміністративної реформи допоміг керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Трохи хронології

12 червня уряд затвердив проєкт постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». Планувалося, що після погодження профільним комітетом у Верховній Раді нардепи розглянуть і проголосують постанову 18 червня.
«Асоціація міст України» не підтримала новий районоподіл.

А кілька сотень регіональних посадовців та експертів з децентралізації написали відкритий лист до вищої влади з проханням «відхилити проект постанови, а також проект постанови №3582 «Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році" та відправити їх на доопрацювання».
Уряд поспішає з новим районуванням через цьогорічні місцеві вибори: на них мають обирати депутатів і до районних рад.

Однак 17 червня комітет Верховної ради відклав розгляд проєкту до врегулювання спірних питань. Про це повідомив голова профільного підкомітету Віталій Безгін.

23 червня в Міністерстві регіонального розвитку відбулося онлайн-засідання Ради донорів з питань впровадження децентралізації в Україні. Під час нього заступник міністра В’ячеслав Негода показав презентацію на тему, у якій між іншим є «Календарний план реформи» з попередньо вказаними місяцями прийняття різних документів Кабінетом міністрів і Верховною Радою. 

Із цього слайду презентації виходить, що усі зміни до кодексів і законів, пов’язані з децентралізацією, прийматимуться вже після місцевих виборів. А вони мають відбутися 25 жовтня вже з новим районуванням. 

1 липня Олександр Солонтай написав на своїй фейсбук-сторінці, що  «профільний комітет замість захистити людей, громади та самоврядування, підтримав Кабмін у створенні над громадами та містами розширених районів».
– Хочуть спочатку утворити райони, далі на місцевих виборах обрати нові великі районні ради, а тільки потім визначитися на рівні законів, чим вони будуть займатися, залежно від результатів виборів! Раніше визначитися типу не встигають, але зате встигають зробити систему ще гіршою, ніж є зараз! – написав Солонтай. 

Яку владну мережу ми маємо зараз

Наразі в Україні органи влади, які займаються державним чи місцевим управлінням, поділяються на представницькі і виконавчі.
Представницькі – це ради з депутатами: обласні, районні, міські, селищні та сільські. Вони представляють інтереси виборців і утримуються з місцевих бюджетів. Виконавчі – це державні адміністрації: обласні та районні. Вони фінансуються з державного бюджету і є важелями президентського і урядового впливу на місцеву політику. Є ще виконавчі комітети міст обласного значення, як виконавчі органи місцевого самоврядування в цих містах.

Верховна Рада (законодавча влада), Кабінет міністрів та президент (виконавча влада) – це найвищі, центральні органи влади. Окремо є судова гілка влади.

Чинний адміністративний устрій Одещини

Зараз в Одеській області 26 районів зі своїми радами й адміністраціями. Також 9 міст обласного значення: Одеса, Ізмаїл, Южний, Білгород-Дністровський, Чорноморськ, Подільск, Теплодар, Балта і Біляївка. В області вже є 37 об’єднаних територіальних громад. За перспективним планом має бути 91 громада. При цьому місто Одеса залишається сама по собі. 
За принципом «одна громада – один район» створені три з них: Окнянська, Ренійська та Савранська. 

Що може бути, якщо народні депутати проголосують за урядовий районоподіл

Розібратися у деталях адміністративної реформи допоміг керівник програми практичної політики, експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.

Олександр Солонтай колись був депутатом Закарпатської обласної і Ужгородської міської рад. У 2015-2016 роках очолював партію «Сила людей», нині – у складі політради партії. Одночасно проводить семінари й тренінги з політичної освіти і написав навчальні матеріали про бюджетні відносини, органи влади, громадський контроль, партії і державне фінансування громадських організацій. Фото з його особистої фейсбук-сторінки.
За його словами, замість того, щоб нові об’єднані територіальні громади прирівняти в повноваженнях до міст і ліквідувати районні ради й адміністрації, уряд хоче «загнати під райони» всіх. Навіть Одесу, Ізмаїл, Білгород-Дністоровський та інші міста обласного значення.

Це карта Одеської області з проєкту урядової постанови про новий районоподіл. Вона складатиметься з 6 районів. Джерело – decentralization

Усе для зміцнення центральної влади

Олександр Солонтай пояснює: уряд пропонує утворити Одеський район, якого зараз навіть не існує, та розширити інші райони, щоб зміцнити владну вертикаль перед місцевими виборами.

За словами експерта, зараз в Одеській області офіційно мешкає 1,7 мільйона дорослих людей із правом голосу. Офіційно 54% з них живуть і працюють у містах обласного значення, 46% – у громадах з районами. Насправді ж, каже Олександр, у містах живе 80%, бо там і освіта, і медицина кращі. 

Під час укрупнення районів міські мешканці опиняться під впливом районних рад і адміністрацій. Так зміцниться президентська вертикаль.

"До децентралізації це не має жодного відношення. Це навпаки – централізація, яку коректно називають реформою адміністративно-територіального устрою", – каже Олександр Солонтай.

У зверненні були підписи з Одещини

Серед тих, хто підписав колективне звернення місцевих голів, депутатів, громадських діячів та експертів, є кілька одеських, а саме: 
Федорова Юлія, депутат Білгород-Дністровської міської ради;
Міхов Володимир, арцизький міський голова;
Ісаєв Олександр, секретар Роздільнянської міської ради;
Труханов Геннадій, одеський міський голова;
Сердюк Володимир, депутат Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;
Шовкалюк Валерій, роздільнянський міський голова;
Плєхов Ігор, ренійський міський голова.

Мер Одеси не хоче фінансувати район

Одеський міський голова Геннадій Труханов через керівницю відділу зв’язків зі ЗМІ Одеської міської ради Наталію Мальцеву повідомив, що підписав звернення, бо повністю його підтримує.

Геннадій Труханов. Фото з dumskaya.ne

На думку Геннадія Труханова, якщо Верховна Рада прийме проєкт постанови про районоподіл у запропонованому вигляді, то всі позитивні напрацювання в напрямку децентралізації будуть нівельовані.
"У Конституції сказано, що місцеве самоврядування повинне самостійно вирішувати місцеві питання. Запропоноване укрупнення районів призведе до вилучення з бюджету міст і громад значної частини доходів, необхідних для надання послуг місцевим людям", – каже Геннадій Труханов. 

Одеський мер не проти укрупнення районів, але як тимчасового заходу і без включення до них обласних центрів з обов’язком фінансувати районну ланку. Він каже, що після внесення змін до Конституції її треба ліквідувати.

Районна ланка – це трутні

Ми також поспілкувалися із мером міста Рені Ігорем Плєховим. За його словами, місцевій управлінській команді вдалося «відстояти» створення Ренійської ОТГ в межах існуючого району. 

Олександр Солонтай каже, що уряд підтримує такі ініціативи. 

"Інколи старі громади хочуть об’єднатися по-новому, фактично "розділивши" район, але Кабінет міністрів навпаки гальмує такі процеси та підтримує саме об’єднання громад в межах старого району, – пояснює експерт.

За офіційною біографією, Ігор Плєхов має за плечима сім років служби в «органах внутрішніх справ України в Одеській області». Сам він казав, що служив у тодішній ДАІ. Потім десять років був підприємцем у сфері роздрібної торгівлі харчами й тютюновими виробами.

Міський голова Рені з 2015 року – балотувався від ВО «Батьківщина». Влітку 2019 року балотувався в народні депутати як безпартійний, але за підтримки «Опозиційного блоку». Фото з особистої фейсбук-сторінки 

За словами Ігоря Плєхова, процес був важким і тривалим. Бо услід за прихильниками об’єднання по селах «ходили районна рада і районні адміністрації, розповідали, ...що все це дурниці».

Ренійський мер вважає, що ні районні ради, ні районні адміністрації для успішного управління справами не потрібні. 
"Це трутні на бюджеті району. Лебідь, щука і рак, як у байці. Їх треба було "гнати" ще п’ять років тому", – вважає Ігор Плєхов. 

За його п’ятирічну каденцію Ренійська районна державна адміністрація має вже четвертого голову. А що робить районна рада – узагалі загадка, каже Ігор Плєхов. Тільки зарплати отримують та сесії раз на місяць-півтора проводять.

Нагадаємо, Комітет Верховної Ради України 30 червня проголосував з питання ліквідації існуючих районів і формування нових укрупнених в Одеській області.

Зокрема до раніше планованих Білгород-Дністровського, Болградського, Ізмаїльського, Одеського, Подільського та Роздільнянського парламентарії пропонують додати Березівський район.

На засіданні 12 червня Кабінет міністрів України схвалив план укрупнення районів Одеської області до шести: з центрами в Одесі, Болграді, Роздільній, Ізмаїлі, Подільському та Білгороді-Дністровському.

Оксана Гавриш