Жінці з Херсонщини загрожує 8 років за участь в проведенні псевдореферендума: що вона каже

В Одесі судять пенсіонерку з села Новорайськ Херсонської області Світлану Щ. за участь у проведенні псевдореферендума під час окупації. Їй вже оголошували вирок – 2 роки і 6 місяців ув’язнення, але прокурор не погодився з м’яким вироком і оскаржив його. Тож тепер жінці загрожує 8 років з конфіскацією всього майна.

Чому прокуратура оскаржила вирок суду першої інстанції

Одразу після деокупації в 2022 році до Світлани прийшли з СБУ. 60-річну жінку забрали на допит, а згодом – оголосили підозру в колабораційній діяльності (ч.5 ст. 111-1 ККУ) і помістили в СІЗО. Вже майже 2 роки вона проводить там без права вийти під заставу. Єдину власність, яку вона мала – будиночок та земельний участок – арештували. Хоча потім, після винесення першого вироку, повернули назад.

Жінку звинуватили у колабораційній діяльності – участі в проведенні референдума (ч.5 ст. 111-1 ККУ). Під час окупації Світлана Щ. добровільно погодилась на пропозицію стати членом виборчої комісії. Жінка разом ще з кількома іншими учасниками ходила від будинку до будинку з переносною урною для бюлетенів, пропонуючи односельчанам проголосувати за входження Херсонської області до складу рф.

Свою провину обвинувачена визнала, проте пояснила, що пішла на таку співпрацю лише через скрутне фінансове положення. Суд першої інстанції визнав Світлану винною та засудив на 2 роки і 6 місяців без конфіскації майна, а також заборонив обіймати посади у держорганах строком на 10 років. Проте з цим не погодилась сторона обвинувачення.

Прокурор Каховської окружної прокуратури подав апеляцію, вважаючи вирок надмірно м’яким. Зважаючи на тяжкість злочину проти національної безпеки, він вимагав збільшити термін ув’язнення до 8 років, а також конфіскувати все майно засудженої. 

В березні 2024 року апеляційний суд скасував попередній вирок судді Костянтина Іоніді та направив справу на повторний розгляд до Приморського райсуду Одеси. Причиною стало виявлення істотних порушень – суд не повністю відобразив обвинувачення у мотивувальній частині, а це є порушенням прав Світлани.

Повторний розгляд, на думку суддів, має забезпечити максимальну прозорість процесу та виключити можливі сумніви у справедливості правосуддя.

"Я нікого не агітувала": як обвинувачена пояснює свою участь в псевдореферендумі

В квітні цього року справу Світлани Щ. повторно почали слухати в Приморському райсуді Одеси у судді Світлани Переверзевої. 

Конвой повільно вів літню жінку, яка спиралась на палицю, щоб зробити крок. Відвідувачі суду перегукувались в коридорі: "найбезпечніша особа затримана". Деталі справи їм невідомі, але сама картина – старенька з палицею під конвоєм – їх дивувала.

22 листопада 2024 року в суді планували допит свідків сторони обвинувачення. Проте їх не привезли з Херсонської області в Одесу, тому порядок змінили і замість свідків допитали саму обвинувачену. Прокурор не був готовий до цього, тому придумував питання, поки та надавала свідчення.

Світлана Щ. почала від початку – ранку 24 лютого 2022 року, коли російська армія атакувала Україну. За словами жінки, в селі створили тероборону і місцеві жителі допомагали робити коктейлі Молотова, бо зброї у тероборонівців не було. Вона також брала участь у цьому. Через кілька місяців ситуація загострилась. 

За словами жінки, місцева влада виїхала і село залишилось "без нічого і без нікого". А вже 22 квітня 2022 року в Новорайськ зайшли російські війська. Голос Світлани почав тремтіти. Суддя прервала її. 

– Я відчуваю, що ви хвилюєтесь. Тому я дуже прошу трохи видохнути і заспокоїтись. Давайте ближче до вашого обвинувачення.

Світлана продовжила. 

– В травні перестали отримувати пенсію, грошей зовсім не було. З’явились продукти за російськими цінниками. Російських коштів не було. Не було як жить. Не було як існувати. Так як я людина, якій потрібні ліки, приходилось переплачувати в 3-4 рази за всі ті ліки. 

<picture></picture>
Фото: Юлія Химерик

Суддя знов прервала жінку, попросив повернутись до обвинувачення – розповісти, що саме Світлана робила під час референдуму, бо в суді розглядається саме це. 

– Ну десь на початку вересня мене побачила Надія Іванівна, голова територіальної виборчої комісії. І вона мені каже: "Свєта, я знаю як ви важко живете. Не хотіла б ти взяти участь в референдумі?". Я питаю, що це таке. І вона мені відповідає: "Це буде опитування людей, попитаєте їх, ми дамо бланки". 
 
Світлана погодилась.

– Ходили по вулицям трійками – по три людини. Нам видали бюлетені, був журнал зі списком людей. Відмічали, чи отримала людина цей бюлетень, чи ні. Я не брала в руки бюлетені, я лише показувала, де живуть люди, а де виїхали. 

Так Світлана Щ. провела 4 дні. А в останній день референдуму в Новорайську була спостерігачем в будівлі сільради, де також проходило голосування.

Допит обвинуваченої прокурором вийшов дуже стислий. Кілька питань суддя одразу зняла.

– З приводу чого приводився референдум?, – запитав прокурор.

– Чи хоче Херсонська область вийти зі складу України.

– А далі куди – окремо чи кудись приєднатись?, – втрутилась суддя. Світлана промовчила.

– Не хоче відповідати. Давайте далі.

– Чи брали ви участь у підрахунку голосів?, – запитав прокурор.

– Ні, я в цьому не приймала участь.

– Після закінчення подворових обходів, куди саме ці бюлетені направились, де саме була дільниця?

– Дільниці не було.

– Для чого тоді ці бюлетені? Пані Щ., всі люди дорослі. І хоч раз у виборах брали участь, – знов втрутилась суддя.

– Ні, я не брала.

– То вже ваша позиція як громадянки України. Але настільки необізнанею не можна бути, що збираються ці голоси, підраховуються. Звідки ви знаєте, що не рахувались голоси?

– Я не рахувала. А хто їх рахував – не знаю.

– А звідки ви знаєте, що дільниці не було?

– 27 вересня у вівторок сказали, прийдеш у сільраду. Відкрили кабінет і зробили на один день участок.

– Для чого ви приходили тоді 27 вересня?, – уточнила суддя.

– Бути спостерігачем, як приходять люди і голосують.

За словами жінки, після завершення голосування всі скриньки з непідрахованими бюлетенями приносили до машини, яка стояла в селі і віддавали голові ТВК.

Як виявилось, Світлана Щ. отримала за участь в "референдумі" 41 300 рублів.

Прокурор запитав, чи змушували її брати участь в проведенні референдума, чи направляли автомати, чи всі ці дії вона виконувала добровільно. Проте питання зняла суддя, хоча воно було цілком логічне, адже колабораційна діяльність передбачає саме добровільну співпрацю з окупантами.

– Багато кому ви пропонували поставити відповідні відмітки і взагалі скільки було...?

– Ну пан прокурор, вона ж це не підтверджує, а ми знов це з’ясовуємо, – вчергове перебила прокурора суддя.

На цьому питання сторони обвинувачення закінчились. Захисник обвинуваченої зачитав уривок обвинувачення і запитав, чи все вірно.

– Я нікого не агітувала, – заплакала жінка. 

– Які причини спонукали прийняти участь у цьому?, – запитав адвокат.

– Мені потрібні були ліки. 

Суддя уточнила, що одна зі свідків вказала, що окупанти платили цивільним 10 тисяч рублів кожного місяця. Але Світлана Щ. заперечила цю інформацію. За її словами, виплата була лише один раз – у липні 2022 року.

На цьому засідання завершилось. Наступне перенесли через неможливість підключити свідка до відеоконференції. Для цього потрібно було направити документ в СІЗО, де він утримується за обвинуваченням у колабораційний діяльності.

А на іншому засідання вирішили не допитувати його через можливе відключення електроенергії і відсутність достатнього часу в судді. Тому на засіданні лише продовжили строк тримання під вартою. Наступне засідання має бути вже в січні. 

У разі доведення стороною обвинувачення своєї позиції, 60-річній жінці загрожує 8 років позбавлення волі та конфіскація всього майна. 

"Покарання призначене не тільки, щоб покарати"

Андрій Яковлєв, адвокат та експерт Медійної ініціативи за права людини, пояснив, чому стаття передбачає таке покарання.

"Покарання призначено не тільки для того, щоб покарати за порушення правил, а й створити певний охолоджуючий ефект. Тобто, кожна людина має розуміти тяжкість покарання, ймовірність бути спійманим. Я би це назвав виправданим, тому що можна пояснити, для чого ми це робимо. Ми так робимо, щоб решта злякалась це робити, і принаймні по рукам б'єм, щоб ніхто не брав участь у проведенні виборів", – сказав адвокат.

Він підкреслив, що до відповідальності притягують саме тих, хто допомагав робити псевдореферендум, а не просто проголосував. 

"Саме взяття участь у виборах – це порушення правил лояльності до своєї держави. Лояльність треба сприймати, ну, скажімо так, хоча б на рівні не нашкодити. І от очевидно людина, яка бере участь у виборах, а саме розносить бюлетені, вона точно шкодить. Тому що таким чином вона допомагає ворогу, тобто стає руками ворожої системи, яка працює проти держави і руйнує цю державу. І отже, ця діяльність, на мій погляд, точно соціально небезпечна. На відміну від вчителів, лікарів або інших поширених категорій, тут це точно шкідлива діяльність", – пояснив Андрій Яковлєв.

Проте він зазначив, що правильно було б розділяти по ступені тяжкості участь у проведенні виборів на кілька частин. Наприклад, засуджувати до максимального терміну безпосередньо головних організаторів, а виконавцям давати менші строки. 

Він також підкреслив необхідність створити державну політику щодо інтеграції громадян з деокупованих територій і розвантаження кримінальної юстиції. Бо, наприклад, засудити кілька тисячі вчителів і заарештувати їх буде досить накладно. 

"От у нас, мені здається, немає такої категорії людей, кого ми в першу чергу затримуємо, а кого пізніше подивимося. Тому нам треба, мені здається, визначитись, як ми поводимося в кримінальному плані. В ідеалі, звісно, це було б так: спочатку адміністративні заходи або люстрація, потім це може бути колабораціонізм, а найтяжче – це державна зрада. І, очевидно, більшість людей потрібно було б пропустити через механізм адміністративних заходів, щоб, скажімо, розвантажити систему кримінальної юстиції. При цьому практика Європейського суду дозволяє нам це зробити, щонайменше щодо осіб, залучених до публічної діяльності, тому що вважається, що держава може вимагати лояльність до конституційного устрою від свого населення і звільняти з державної служби або обмежувати залученість до публічної діяльності нелояльне державі населення", – пояснив він.

Проте такої державної політики поки немає.

Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створений у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.

Юлія Химерик