За крок до коаліції: парламентські вибори в Іспанії без очевидного переможця

З чим в українців асоціюється Іспанія? У когось це футбол, рідше корида, дехто згадає інформацію про шикарні вілли, наприклад, як у колишнього військкома Одеси Борисова, який зараз під вартою. Але Іспанія – це насамперед потужна економіка (четверта в Європі та дванадцята у світі), це друг України, який беззастережно засудив агресію росії. 23 липня в Іспанії відбулися дострокові вибори. Чи вплинуть вони на відносини з Україною у матеріалі Інтенту. 

Як іспанці обирають представників

Програма соціалістів: вищі податки та багато виплат

Програма правоцентристів: заохочення до роботи та посилення силового сектору

Майбутнє іспанських законодавців та Україна

В останні дні травня Голова уряду Іспанії Педро Санчес приголомшив націю повідомленням про розпуск Генеральних кортесів (парламенту держави) та проведення 23 липня позачергових виборів, що мали відбутися лише в грудні. 28 травня іспанці голосували на муніципальних та автономних виборах, і за їхніми результатами правляча Іспанська соціалістична робітнича партія (PSOE) майже всюди поступилася правій Народній партії (PP).

На правління соціалістів, що почалось 2019 року, припала спочатку криза через COVID-19, а потім енергетична криза через повномасштабну агресію росії проти України. Прем’єр вирішив не дати правим досягнути такої популярності, щоб отримати абсолютну більшість, тому заявив, що віддає мандат своєї партії на волю народу. Він розраховував на посилену мобілізацію прихильників лівих поглядів, щоб зупинити консервативну хвилю, яка вже спостерігалася в кількох європейських країнах і зараз насувається на Іспанію. Та чи вдалось йому і хто наступні чотири роки керуватиме країною, що головує в Раді ЄС і надала Україні рекордну фінансову допомогу?

Педро Санчес. Фото: Borja Puig De La Bellacasa

Як іспанці обирають представників

Виборча система в Іспанії значно складніша за українську через федеративний устрій цієї країни. Парламент - Генеральні кортеси - складається з Конгресу депутатів (нижня палата) та Сенату (верхня). До Конгресу депутати обираються за пропорційною системою із закритими списками партій, які мають подолати бар’єр у 3% у певному окрузі. Виборчі округи в країні збігаються територією з 50 провінціями та двома автономними містами - Мелільєю та Сеутою. Кожна провінція гарантовано має два місця в Конгресі, міста - по одному, таким чином розподіляються 102 з 350 місць. Інші 248 визначаються за складними квотами, відповідно до кількості населення в окрузі. Така система не раз піддавалась критиці, адже прохідний бар’єр у 3% має сенс лише у великих виборчих округах, а в більшості, де кількість представників складає до 10, реальний відсоток для отримання мандатів набагато вищий. Таким чином перевагу здобувають великі партії, а багато голосів просто не мають впливу.

• Читайте також: Після виборів президента Узбекистану все спокійно у Ташкенті: що з цього Україні

На відміну від Конгресу, Сенат в Іспанії не має чіткої кількості членів. 208 сенаторів обираються на загальних виборах. Також близькі за різними ознаками провінції Іспанії утворюють автономні спільноти, яких у державі 17. Кожна зі спільнот має власний законодавчий орган, який гарантовано обирає одного сенатора від автономії, а також ще по одному на кожний мільйон населення. Таким чином наразі кількість іспанських сенаторів складає 266 осіб.

Після виборів певну, хоч і загалом символічну роль, виконує Король Іспанії. Перш за все, не пізніше, ніж за 25 днів після голосування, він скликає Конгрес депутатів, який обирає свого спікера. Після консультацій з представниками, призначеними політичними групами, що мають парламентське представництво, і через Спікера Конгресу, Король пропонує кандидатуру на посаду Голови уряду. Висунутий кандидат представляє політичну програму уряду, який він має намір сформувати. Якщо Конгрес депутатів абсолютною більшістю голосів висловить йому довіру, Король призначає його Головою. Якщо така більшість не буде отримана, та сама пропозиція ставиться на нове голосування через сорок вісім годин після попереднього, і довіра вважається наданою, якщо вона отримає просту більшість голосів. 

Педро Санчес на виборчої дільниці. Фото: Javier Soriano

Програма соціалістів: вищі податки та багато виплат

У передвиборчій програмі керівна Іспанська соціалістична робітнича партія заявляла про наміри продовжувати вже заданий курс. В економічній сфері PSOE планувала скорочення безробіття, підвищення пенсій та мінімальних зарплат, а також деяких податків, та створення системи, що дозволяла б кожному знати, на що саме йдуть його податки. У сфері охорони здоров’я PSOE хотіла боротися з чергами в закладах, а також зробити доступнішими деякі послуги. Для покращення стану освіти соціалісти пропонували збільшити в неї інвестиції та зробити навчання в училищах та університетах безкоштовним для тих, хто вступає з першого разу. У культурній сфері планували запровадити інвестиційні фонди та надавати фінансову допомогу молоді та людям старше 65 років. З метою боротьби з кризою житла, серед інших заходів, у PSOE хотіли побудувати 183 000 одиниць державних помешкань для оренди та створити ощадні рахунки для купівлі першого житла.

• Читайте також: Співдружність незалежних держав - мертвонароджене дітище кремля чи структура, яка мала сенс

Велику частину програми соціалістів займала соціальна сфера. Для заохочення співвідповідальності батьків пропонували ввести нову відпустку для догляду за неповнолітніми дітьми. PSOE обіцяли просувати загальний доступ до дитячих садків від 0 до 3 років та безкоштовний проїзд у міському громадському транспорті до 24 років. Окрім того, у програму закладали розширення інформаційно-просвітницьких програм проти гомофобії серед молоді, визнання конверсійної терапії кримінальним злочином, покращення догляду та захисту жертв насильства та збільшення допомоги на скорочення гендерної нерівності.

Утім, усі ці пропозиції не допомогли PSOE здобути достатньо голосів для абсолютної більшості (175 депутатів) чи хоча б першого місця серед партій. Соціалістів обрали 31,7% виборців, що дало їм 122 місця в Конгресі, на два більше ніж після минулих виборів. Утім, у Сенаті соцпартія втратила 21 представника, зайнявши лише 72 крісла. То хто ж виявився переконливішим?

Альберто Нуньєс Фейхоо спілкується з пресою. Фото: Pierre-Philippe Marcou

Програма правоцентристів: заохочення до роботи та посилення силового сектору

Правоцентристська Народна партія багато критикувала уряд і в передвиборчій кампанії представила 365 заходів для покращення справ у державі. PP хотіла провести комплексну реформу політики зайнятості з більшою свободою вибору для безробітних, ввести нові інструменти гнучкості для працівників (робочі години та банки годин) та план боротьби з жіночим безробіттям, спрямований на скорочення розриву в участі на ринку праці вдвічі. Народна партія обіцяла знизити деякі податки.

PP також зверталась до проблем у сфері охорони довкілля. Їхньою головною ідеєю є впровадження Національного водного пакту для ефективного управління водними ресурсами Іспанії. Це стало особливо актуальним в умовах усе частіших посух, що спостерігаються в країні. План у сфері охорони здоров'я включав розв'язання серйозної проблеми нестачі фахівців та протидію нападам на медичних працівників. Для покращення стану освіти PP пропонували безкоштовну освіту від 0 до 3 років, впровадження єдиного екзамену для вступу до вишів та підтримання мовного балансу у двомовних громадах. Важливу роль у програмі посідає сімейна сфера, що включає збільшення виплат багатодітним сім'ям та гнучкий графік роботи, план боротьби із залежностями серед дітей та підлітків і захисту неповнолітніх у цифровому середовищі.

• Читайте також: Вибори президента Туреччини: знову Ердоган, але без колишньої переваги та впевненості

Найбільшу частину програми Народної партії займає галузь правосуддя та управління. PP пропонували створити суди, уповноважені розглядати злочини, пов'язані з гендерним насильством, прийняти новий закон про трансгендерність, реформувати Кримінальний кодекс, ухвалити новий закон, який зміцнює демократичні принципи та національне примирення, привести у відповідність до європейського законодавства щодо заколоту, розкрадання та незаконного референдуму, реформувати системи регіонального фінансування та системи місцевого фінансування, а також збільшити чисельність Збройних Сил до 140 000 військовослужбовців.

Такий план переконав 33% іспанців на виборах, завдяки чому PP посіла перше місце та зайняла 136 місць у Конгресі (на 47 депутатів більше, ніж 2019), а у Сенат пройшли 120 представників цієї партії (на 37 більше).

Прихильники  Альберто Нуньєса Фейхоо в Мадриді 23 липня 2023 року. Фото: Oscar del Pozo

Майбутнє іспанських законодавців та Україна

Окрім двох найбільших партій, у Конгрес пройшли ще ультраправа Vox (33 депутати, на 19 менше) та блок лівих SUMAR (31 місце), а також ряд регіональних партій. Від 5 до 7 місць зайняли представники баскських та каталонських націоналістичних партій, за яких і голосували у відповідних спільнотах. Тема сепаратизму іспанських автономій залишається гострою, хоча він і дуже відрізняється від знайомого нам в Україні. Утім, більшість громадян, що ідентифікують себе з регіональними народами, мобілізувались на підтримку соціалістів, щоб протистояти правій риториці, яка коливається від обмеження автономій до введення унітарної держави. Примітно, що в Сенаті жодного представника радикальних партій немає, на відміну від регіональних.

• Читайте також: Європейські прагнення та вплив великого сусіда: у яких умовах Чорногорія обрала президента

Перед головами партій зараз стоїть складна задача досягнення угоди про коаліцію. За прогнозами аналітиків, Народній партії було б найпростіше об’єднатись з Vox та привести свого лідера Альберто Нуньєса Фейхоо на посаду Голови уряду. Утім, як тільки правим, так і тільки лівим (PSOE+SUMAR) не вистачить місць для створення коаліції, і тоді слово за регіональними партіями, які точно не захочуть бути в уряді з Vox, яка, серед іншого, виступає за скасування автономій та посилення ролі іспанської мови в усіх громадах. Досі стоїть питання, чи зможе очільник найбільшої фракції стати новим іспанським прем’єр-міністром.

Для України зміна чільної партії може нести певний ризик, але незначний. За правління соціалістів Іспанія 2022 року надала нам найбільший у своїй історії пакет гуманітарної допомоги та 300 мільйонів євро військової. Окрім того, ця країна прийняла понад 150 тисяч наших біженців. У перший же день піврічного головування Іспанії в Раді ЄС, 1 липня, Педро Санчес відвідав Київ, де у виступі перед Верховною Радою оголосив про новий пакет допомоги від своєї країни в розмірі 55 мільйонів євро. Головування Народної партії в нашому контексті не є чимось відверто кращим чи гіршим. Її представники, бувши в опозиції, зазвичай підтримували надання нам військової допомоги, але часто ця тема використовувалась у політичних суперечках, з метою вказати на розбіжності в уряді та отримати собі додаткові бали. Тож скоріше за все ситуація з іспанською допомогою Україні кардинально не зміниться.

Педро Санчес і Альберто Нуньєс Фейхоо – найімовірніші претенденти на головування в уряді. Фото: BBC

Олексій Воронко