Єпархія, мерія та Італія: як в Одесі відновлюють найбільший храм Московського патріархату після атаки рф

В ніч на 23 липня 2023 року в історичному центрі міста, що є пам’яткою ЮНЕСКО, від влучання російської ракети частково постраждав найбільший храм Одеси — Спасо-Преображенський собор. Була пошкоджена стеля, зруйнована вівтарна частина та пробито два поверхи вниз. Сама будівля є пам’яткою історії місцевого значення, у соборі поховані князь і княгиня Воронцови. Храм є копією собору XIX сторіччя, який зруйнувала радянська влада у 1936 році. Репліку освячував патріарх російської православної церкви Кирило (Гундяєв) у 2010 році. Історія повторюється: тоді храм було відтворено за кошти одеситів і зараз собор, збудований Російською імперією та пошкоджений російською федерацією, відновлюють містяни-благодійники, але на цей раз за допомогою італійців.

Бажання одеситів та ЮНЕСКО, щоб будівля знов обернулася Феніксом, зрозумілі, але в підсумку це — головний собор Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату, настоятель якого – митрополит Агафангел, у 2013 році зустрічався із путіним та отримав від нього почесну грамоту.

Розберемо цей кейс: як відновлює собор єпархія, що робить при цьому мерія та як допомагає західний партнер – Італія.

Що робить Одеська єпархія

Насамперед — ідеологія

Коментуючи наслідки влучання російської ракети в Спасо-Преображенський собор, Українська православна церква Московського патріархату намагається мінімізувати відношення до Москви. "Єдина ікона, що постраждала – Спас Нерукотворний, яку у 2010 році подарував патріарх Кирило Гундяєв. Вона просто зникла", - відразу заявив тоді протоієрей Максиміан Погореловський на брифінгу в "Медіацентрі Україна – Одеса". 

Дивно, але першим ситуацію прокоментував саме митрополит Епіфаній (ПЦУ): "З великою помпезністю у 2010 році цей собор відкривав очільник РПЦ Гундяєв. А нині ті, кого він надалі благословляє вести війну проти України, посилають ракети та інші знаряддя вбивства на Одесу, на інші міста й села України, щоби вбивати й руйнувати. Благословення Гундяєва — то прокляття, слова його — виправдання беззаконня, і дії його — служіння імперії зла. Співчуваю всім, хто в Одесі постраждав від російської атаки. А всім, хто досі вважає Гундяєва духовним своїм вождем, особливо тут, в Україні — бажаю прозріти й нарешті припинити потурання злу".

Пізніше з’явився коментар митрополита УПЦ (МП) Онуфрія: "Хто цілиться в небо, влучає в самого себе". Митрополит Агафангел приїхав в храм лише наступного дня після влучання, 24 липня. Тоді в його заяві досі відображалося нерозуміння: "Чим не догодив собор, чим заважає, навіщо його підривати? Відповідь одна – сили пекла оголосили відкриту війну проти православ’я". 

Наколядували: для відновлення собору відкрили новий благодійний фонд 

Наразі збір коштів на відновлення Спасо-Преображенського собору спочатку йшов через БФ "Покров та милосердя". Засновником цього благодійного фонду вказаний Дмитро Саввін, за яким значиться ще один БФ "Добро об’єднує серця". Саввін раніше носив прізвище Півень, але, вірогідно, змінив його після того, як поріднився з Агафангелом, у миру Олексієм Саввіним. Саввін (Півень) відомий через скандал у 2015 році, коли на його день народження священники подарували торт з картинкою "днр", гербом російської федерації та написом "донецька русь". 

Фото: Одеська єпархія УПЦ (МП)

Але після дня народження митрополита Агафангела, 2 вересня 2023 року йому виповнилося 85 років, заснували благодійний фонд "Митрополита Агафангела "Відновлення Спасо-Преображенського собору м. Одеси". В засновниках фігурують сам Олексій Саввін та Максиміан Погореловський. Останній коментує ситуацію з відновлювальних робіт в храмі. 

Звітністю фонд похизуватися не може, але раз на місяць в соцмережах єпархії з’являється відео, де показується хід робіт. "Дорогі друзі, якщо буде можливість допомогти на відновлювані роботи в Спасо-Преображенському соборі м. Одеси, залишаємо тут реквізити цільового фонду, який буде займатися реставраційними роботами", - йдеться майже в кожному повідомленні єпархії. Зазначимо, що тут клірики доволі просунені — задіяни навіть інстаграм та тік-ток.

Фото: Одеська єпархія УПЦ (МП) 

Наприклад, 27 липня було заявлено, що фонд назбирав 1 млн грн.  "Але експерти сказали, що потрібно мінімум 5 млн доларів, щоб відновити собор", - заявив тоді протоієрей Максиміан Погореловський.

Фото: скрин з відео Одеської єпархії УПЦ (МП)

Зазначимо, що збір починався з заклику на храмі "Пожертвуй свічку на відбудову собору". На це негативно відреагували деякі ЗМІ й журналісти, після чого все зняли. Річ у тому, що "dolce vita" самої єпархії ніхто не скасовував. Так, архідиякон Андрій Пальчук, який перший коментував "прильот" в собор, купує iPhone 14 Pro Max (фото виклала у Facebook журналістка Олена Ротарі, після чого Пальчук почав за неї "молитися"). "Центр публічних розслідувань" нагадав, що митрополиту Агафангелу дарують іменні коньяки, а сам він полюбляє окуляри марки Cazal LEGENDS 955.

Фото: Скрин з Facebook

Фото: Одеська єпархія УПЦ (МП)

Різдвяні свята також не пройшли даремно. Під час прямого ефіру, де священнослужителі разом зі своїми сім’ями співали колядки на тлі колон, що покосилися, "наколядували" 80 000 грн. "Народження Христа — це велика радість, якою хочеться поділитися! За цей ефір вдалося зібрати 80 000 грн, за що ми дуже вдячні вам. Ці кошти вже направлені на відбудову нашого Спасо-Преображенського кафедрального собору", - йдеться в повідомленні. 

Але в єпархії на цьому не зупиняються. Нещодавно ми відвідали храм, де побачили, що гроші збирають не тільки в спеціальних скарбничках з написами: "Відбудуємо собор разом!", "Спаси Господи за жертву на відновлення собору", але й продають іменну цеглу, яка буде використана у відновленні постраждалої стіни собору. Як розповіла нам свічниця, ціна питання – 100 грн за одне ім'я.

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Фото: Одеська єпархія УПЦ (МП)

Церква зробила ремонт на 200 тисяч євро і потребує ще

Британський мистецтвознавець Келлі Гров’єр виділив шість фото, які, на його думку, стали найефектнішими у 2023 році. Серед них – прибирання одеситами розтрощеного собору. 

Фото: Scott Peterson/Getty Images 

"Дорогі брати та сестри! Відновлювальні роботи в Преображенському соборі тривають і тому дуже потрібна Ваша допомога! Хто може прийти в собор попрацювати та допомогти в розборі завалів, чекаємо всіх з 8:00 ранку до 20:00 вечора. Треба допомога в розборі завалів та прибиранні приміщень собору", - просила єпархія. 

Тоді допомагали усі, незалежно від віри. "СпівДія Хаб Одещина", БФ "Добрий Самарянин", товариство Червоного Хреста — не мали жодного відношення до Московського патріархату. "Відчувалось якесь єднання з усіма", - споминає одеситка Галина.

Фото: одеська мерія

Але були й протести. Наприклад, жінка обурилася молитвами Московського патріархату під час робіт, після чого втрутилися охоронці. 

Тим часом митрополит Агафангел зустрічався з представниками підрядних організацій, які брали безпосередню участь у будівництві собору – йдеться про "Стікон". Відбулася нарада щодо відновлюваних робіт, за результатами якої було прийнято рішення демонтувати правий приділ, оскільки через пошкодження є загроза його обвалу.

31 липня протоієрей Мирослав прозвітував, як проходить робота по консервації собору: "Працюємо над відновленням покрівлі, працюють міські комісії, які повинні вказати, що робити далі". 

Фото: одеська мерія

В єпархії зізнаються, що їм закидають щодо недоречності відновлення собору під час війни, але священники наполягають, що займаються лише "консервуванням".

Фото: одеська мерія

11 серпня робочі майже завершили підготовчі ремонтні роботи даху собору, а також підготували все для того, щоб законсервувати будівлю. "Адже, якщо цього не зробити - дощі нанесуть дуже серйозні пошкодження собору. У нижньому  храмі теж майже завершилися роботи, а саме: були вставлені нові вікна, які вибиті через вибухову хвилю, а також відремонтована система вентиляції храму", - зазначили в єпархії. 

11 вересня, за словами кліриків, було завершено покрівлю собору, замовлені вікна та двері, йшли експертизи для подальшого продовження реставраційних та ремонтних робіт. 

31 жовтня протоієрей Мирослав Вдодович та архідиякон Андрій Пальчук поїхали в Мілан на форум "Лабораторія відбудови України" щодо допомоги італійців у відновленні собору. Вдодович розповів, що під час протиаварійних та консерваційних робіт, єпархія витратила 200 тис. євро. "У нас бракує коштів, ми своїми силами проводимо протиаварійні та консерваційні роботи, щоб запобігти від подальшого руйнування. На першочергові робити з відновлення необхідно близько 4 млн євро. Нема звідки чекати помочі. Ми маємо надію лише на бога та на вас", - зазначив він. 

Нагадаємо, що за десять років першого відновлення собору роботи станом на 2010 рік офіційно коштували 30,4 млн грн.

Станом на 19 листопада 2023 року єпархія повідомила, що відновлено головний купол, замовлені нові стеклопакети, мозаїку на вхідних дверях та самі двері, зроблені вікна у куполі, дах собору. "Все це необхідно було зробити для скорішої консервації собору, щоб обмежити потрапляння дощової води у приміщення", - йшлося в повідомлені. 

Але 8 грудня єпархія поінформувала, що наприкінці листопада дощ та снігопад завдали шкоди собору. "Небайдужі парафіяни та священники прийнялися прибирати в соборі сніг та воду, за що ми їм дуже дякуємо. Божою милістю, 1500 квадратних метрів даху вже зроблено, вікна встановлені на свої місця, а також налагоджено опалення в нижньому храмі". 

20 грудня в єпархії прозвітували, що майже всі вікна встановлені на свої місця, придбаний ліс для подальшого використання, 1700 кг міді для покрівлі, а також відновлюється стіна головного вівтаря. 

16 січня 2024 року стало відомо, що понад 8 млн грн пішли на ремонт даху, стін, перекриття, вікон та дверей. "Наразі в соборі проводяться різні будівельні роботи: відновлюється стіна, у яку потрапила ракета, вставлені вікна, відремонтований майже весь дах, а також повністю налагоджено опалення у нижньому храмі", - знов зазначають клірики. 

23 січня повідомлялося, що закуплена мідь для даху, продовжується розбір завалів, вивезення будівельного сміття після демонтажу стіни у вівтарі, куди влучила  ракета. "З фонду "Добро об'єднує" ми зібрали 1 млн грн, для того, щоб закупити мідь", - розповів Пальчук. 

Ось так виглядав дах собору після "прильоту", фото: Ліберови.

Ось так дах виглядає через пів року, фото: Одеська єпархія УПЦ (МП)

Ми перевірили, що нижній храм дійсно відновили, встановлені вікна та двері, роботи продовжуються, але без портрета Агафангела не обійшлося. 

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Щоб побачити, як відбувається процес відновлення, зробимо "було-стало" на основі наших фото, зроблених 23 січня 2024 року. 

 

До речі, зараз зовнішньо постраждалим собор виглядає лише з однієї, правої сторони. В самому храмі доступ до верхньої частини для парафіян вже відсутній. При вході лише на стелі є нагадування про війну, а також понівечені внутрішні двері в нижньому храмі. 

Фото: Інтент

Ось так зараз демонтують аварійно-небезпечну ділянку стіни.

Фото: Інтент

А ось так вона виглядала 24 липня 2023 року. Фото: одеська мерія 

В нижньому храмі тільки ці двері нагадують про війну. Фото: Інтент

Як піариться на відновленні постраждалого собору одеська мерія 

Якщо подивитись на тг-канал одеської мерії, то стає зрозумілим, що місія очільника міста була ну якщо не винести кота, то ікону. 

"Крім значних пошкоджень будівлі постраждали православні святині: з-під завалів дістали Касперовську ікону Божої Матері, яка є покровителькою Одеси", - зазначили тоді в пресслужбі. Але це лише копія. Оригінал ікони знаходиться в іншому храмі – Успенському соборі. Проте це вже деталі.

Фото: скрин з відео одеської мерії

На ці ж граблі настав і президент Володимир Зеленський. 27 липня він приїхав в собор, назвав його "одним з найцінніших храмів України" і теж закцентував на іконі: "Головне – врятовано Касперовську ікону Божої матері. Серце храму живе". До речі, Труханов на цьому заході вже не "світився". 

Фото: Офіс президента

Зазначимо, що під час нічної атаки 23 липня загинув чоловік, поранення отримали понад 20 людей, зруйновано шість житлових, зокрема, багатоквартирних будинків. Але увага приділялась саме собору. 

Фото: одеська мерія

Тоді активіст Владислав Балинський виклав у соцмережу постер серіалу "Молодий Папа", де в ролі головного героя виступив мер. "Як бачить себе Труханов. Як його бачать містяни, чекаю в коментарях", - іронічно написав одесит у Facebook. 

<span style="font-size:15pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial,sans-serif"><span style="color:#333333"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:610px"><span style="height:646px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Фото: Скрин з Facebook

При цьому треба зазначити, що питань до роботи комунальників тоді не було. Авторка тексту була однією з перших, хто все це бачив, відчувала запах пожежі, побите скло, наляканих людей. Залишився навіть допис у соцмережі: "5:10 ранку. Я засинаю... Були одними з перших на цьому жаху... У мене під вікнами кричить двірничка: "Народе, підійматися всіма на Соборну, там розбомбили церкву". І вже вдень біля храму скло було розчищено. 

Потім громадськості показували, як мер провів оперативну нараду з питання проведення протиаварійних робіт у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Тоді, 24 липня, повідомлялося, що потрібно зробити покрівлю аби уникнути затоплення у разі дощу. А вже 11 листопада собор було підтоплено. 

26 липня Труханов показав собор постійної координаторки ООН в Україні Деніз Браун. 

Фото: одеська мерія

7 вересня – під час прямого етеру радіо Rai він запевнив італійську делегацію: "Разом відбудуємо пам’ятки". 

Фото: одеська мерія

2 жовтня Труханов подякував уряду та народу Італії за допомогу у відновленні міста.

18 жовтня заступник міського голови Олександр Філатов провів нараду з питань відновлення. "Сьогодні нам потрібно розробити механізми, які б враховували законодавчі правила обох держав задля того, щоб наші італійські партнери допомогли у відновленні собору в Одесі. Тому ми зібрали потужну групу для розв'язання цих питань", - зазначив радник міського голови з міжнародних питань Аттіліо Малліані. До складу групи увійшли представники єпархії, будівельної академії та профільних департаментів міської ради.

Нагадаємо, що за інформацією ЗМІ, Труханов пов’язаний з Італією. У 2018 році ВВС з посиланням на документи The Paradise Papers повідомила, що мер Одеси належав до злочинного угруповання, члени якого  заробляли гроші на нафтовій промисловості. В 90-х роках під час розвалу СРСР, членам угруповання вдалося переїхати до європейських країн. Вони використовували Італію як свою базу. Тоді поліція почала їх підозрювати у контрабанді наркотиків та зброї. У коментарі ВВС Труханов заперечив оприлюднену журналістами інформацію. 

Відмітимо, що 31 жовтня, коли єпархія під час форуму "Лабораторія відбудови України" поїхала в Мілан, мер залишився в Одесі. Річ у тому, що він невиїзний, тому приєднався до події онлайн. Нагадаємо, в травні 2023 року Труханов вийшов із СІЗО під заставу у справі про розтрату понад 92 млн грн при придбанні адміністративної будівлі збанкрутілого заводу "Краян"

Фото: одеська мерія

Офіційно Одеська обласна державна адміністрація — департамент культури надали дозвіл на проведення невідкладних ремонтно-противоаварійних робіт 18 жовтня. Після цього Департамент благоустрою міської ради надав дозвіл на встановлення огородження 23 жовтня. Він чинний до 24.10.2024 року. 

Роботи, як зазначається на паркані, проводить ТОВ "Стікон". До речі, саме ця компанія проводила роботи з відтворення собору в 1999—2010 роках — від розкопок до передачі готового об'єкта Одеській єпархії УПЦ МП. 

Нещодавно там з'явився новий керівник —  колишній чиновник мерії Анатолій Рагулін. Багаторічний голова "Стікона" Леонід Крючков передав йому кермо влади. У 2012-2013З роках Рагулін очолював міське управління капітального будівництва, а до цього керував комунальним підприємством "Міське капбудівництво". ЗМІ пишуть, що зараз в забудовника проблеми, але в компанії все заперечують. Ми попросили Рагуліна прокоментувати роботи, але відповіді не отримали.

Також ми звернулися до директора Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради Івана Ліптуги прокоментувати, як зараз відбувається процес відновлення собору, хто за цим слідкує, чи вчасно "Стікон" виконує роботи на об'єкті? Але він відповів, що питання треба надіслати через пресслужбу ОМР: "В нас такий порядок". В пресслужбі нам відповіли, що "по роботах – до єпархії". Але там теж мовчать.

Ми вирішили поспілкуватися з фахівцями.  

"Дах та зовнішні капітальні стіни в місці влучання постраждали суттєво. Але для оцінювання потрібно бачити проєктну документацію з відновлення, із кошторисом, де й оцінювати відповідні обсяги робіт та їх вартість", - зазначає архітектор Микола Чепелєв.

"Згідно з візуальним оглядом, постраждала покрівля, вівтарна стіна відкололась від основної будівлі. Це говорить про те, що постраждав також і фундамент, — говорить архітекторка Наталія Головченко. Вона зазначає, що відновлення завжди дорожче нового будівництва. - Треба залити фундамент, бетонні основи, можливо зробити додаткові палі, щоб підтримати вівтарну стіну собору, щоби приєднати її до будівлі. Це будуть важкі роботи. Якщо постраждав дах собору це означає, що постраждали розпис, коштовний внутрішній декор, а також вівтар. Кожен з цих елементів є доволі коштовними архітектурними інженерними спорудами. Розпис на стелі – це теж дороге задоволення, позолочений вівтар — ці роботи виконуються за спецзказом, тут потрібні спеціалісти". 

Скрин: відповідь на запит Інтенту

В день виходу статті Департамент культури міськради все ж таки відповів на наш запит. "Найбільшої шкоди завдано південно-східній частині собору (так зв. "Приділ Святого Петра"), де повністю зруйновано дах та порушено монолітність кладки, - пояснив Ліптуга. - Беручи до уваги динаміку деформаційних процесів, що загрожувало раптовим і неконтрольованим обвалом несучих стін та конструкцій, здійснено демонтаж аварійно небезпечних ділянок в південно- східній частині собору. Після демонтажу аварійно небезпечних ділянок у південно-східній частині планується завершити відновлення несучої здатності основних огороджувальних конструкцій та покрівлі протягом 2024 року". 

І тут постає питання — в якому вигляді відновлять храм? Тому що навіть за часів першого відтворення собору одеський архітектор та історик архітектури Валентин Пілявський у книзі "Архітектура Одеси" зазначав, що, хоча споруду відновили в тому ж місці й з дотриманням основних пропорцій, новий храм — "все ж таки лише амбітна зовнішня оболонка, що ілюструє історичну будівлю". "Окрім фотографій та мізерних креслень початкової споруди, матеріали для скрупульозного повторення зовнішніх форм явно були відсутніми", — вважає експерт.

Листівка початку XX століття із зображенням Спасо-Преображенського собору, Shutterstock

На що виділяє гроші Італія 

25 липня, подивившись на розтрощену будівлю, постійна координаторка ООН в Україні Деніз Браун заявила, що цей об’єкт культурної спадщини "є ключовим для української ідентичності та культури". За її словами собор — один з обʼєктів захищених ЮНЕСКО, тому він захищений Організацією Об'єднаних Націй.

Фото: одеська мерія

Вона додала, що відбулося порушення міжнародного гуманітарного права та наголосила, як важливо задокументувати ці атаки рф, "щоб притягнути до відповідальності".

Потім на офіційному сайті ЮНЕСКО з’явилася інформація, що організація проводить попередню оцінку шкоди, завданої культурним пам’яткам України під час повномасштабного вторгнення. Станом на 26 липня ЮНЕСКО підтвердила пошкодження Спасо-Преображенського собору. 

11 серпня офіс прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні заявив, що уряд залучив Міланську трієнале і музей MAXXI в Римі для того, щоб "зібрати найкращі економічні, технічні та культурні ресурси, здатні зробити внесок у реставрацію Спасо-Преображенського собору". Крім цього, своїм досвідом для розробки проєкту відновлення стін і фресок поділяться італійські реставраційні школи. 

Відеоконференція за участі Таяні. Фото: одеська мерія.

2 жовтня Італія, яка надавала підтримку у питанні включення історичного центру Одеси до Основного списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, підписала договір з Україною про відновлення Спасо-Преображенського собору. Як повідомив віцепрем'єр-міністр і міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Антоніо Таяні, над відновленням собору працюватимуть найкращі італійські архітектори. Також до відновлення культурної спадщини Одеси долучаться італійський бізнес та культурні інституції. 

Більш детально ситуацію обговорили 31 жовтня в Мілані під час "Лабораторії відбудови України" за участі президента Фундації Трієннале Мілана Стефано Боері, президента Фундації Національного музею мистецтв ХХІ сторіччя Алессандро Джулі, заступника Голови Ради Міністрів, міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Антоніо Таяні та міністра культури Італійської Республіки Дженнаро Санджуліано.  

Стефано Боері. Фото: одеська мерія

"Ідея народилася, щоб поєднати навички італійських креативників та дизайнерів, міжнародних культурних установ, бізнесу та інших зацікавлених сторін для сприяння міській та архітектурній відбудові українських міст, починаючи з Одеси, під патронатом Італії шляхом впровадження "зеленого", цифрового та сталого трансформаційного підходу", – зазначив Таяні. 

Антоніо Таяні. Фото: одеська мерія

За словами Боері, "Одеса завжди була перехрестям культурної та комерційної співпраці, що є характеристикою відкритих до світу міст. Тож спільну роботу буде продовжено".  

8 грудня в одеській мерії повідомили, що під час онлайн зустріч із представниками Університету Генуї щодо відновлення собору, уряд Італійської Республіки підтвердив, що в грудні буде схвалено перший економічний транш, направлений на ремонтні роботи. 

Фото: одеська мерія

12 січня 2024 року очільниця офісу ЮНЕСКО в Україні К'яра Децці Бардескі відвідала собор. В планах розробити проєктний документ — план робіт на 2024 рік. Серед основних завдань  – відновлення Спасо-Преображенського собору, на який уряд Італії виділить перший транш у 500 тисяч євро. Гроші мають перерахувати до кінця січня на рахунки ЮНЕСКО. 

Фото: одеська мерія

Цікаво, що цю новину одеська мерія вже виправила. Повідомлення в офіційному тг-каналі змінено, а про гроші вже не йдеться навіть на офіційному сайті. 

Фото: Скрин тг-каналу одеської мерії

Але про Інстаграм Труханова "забули", бо його, наскільки нам відомо, веде інша людина. 

Фото: Скрин Інстаграм-сторінки Труханова

Ми запитали в мерії, чи надійшли 500 000 євро від уряду Італії на відновлення храму, але дізналися, що "кошти не надходили".

Ось і постає головне питання – як само розподілять допомогу. Тому що поки що ми бачимо: 

• а) піар від мерії; 
• б) непрозору систему Московського патріархату. 

Але хто серйозно буде відповідати за відновлення? Бо підзвітність — саме те, на що акцентують західні партнери під час надавання траншу. Напрошується висновок, що Одеса на цьому фоні виглядає не зовсім "ок". 

Друге питання. Собор не належить місту. Він належить Одеській єпархії Московського патріархату. Це нам підтвердили в Департаменті культури Одеської міської ради.

До речі, "Чорноморський православний фонд", який займався першим відтворенням Спасо-Преображенського собору, отримав мінімум 734 тис. грн від міського управління капітального будівництва. Крім цього платники податків ще й оплачували утримання собору вже після завершення будівництва й передачі його Одеській єпархії. З 2011 по 2017 рік на ці цілі скерували 8,3 млн бюджетних грн. Чи повториться історія з використанням міського бюджету в 2024? Хоча в мерії нас запевнили, що в 2023 році гроші з бюджету на храм не виділялися. 

Ми спитали в Одеської єпархії Православної церкви України, як вони ставляться до цієї ситуації. Прессекретар Теодор Оробець відповів так: "Ми вважаємо, що цей собор треба повернути у власність міста! І надати можливість ПЦУ там служити!". 

І на останнє. Чи дійсно цей собор, який незрозуміло як утримувати під час війни, який має відношення до РПЦ, це дійсно "святиня", як нам це нав’язують ще за часів Російської імперії? Історик Олександр Бабіч каже, що довгий час, починаючи з XIX століття, третина одеситів були юдейської віри, тобто для них він точно не мав "сакрального значення", а ще в нас були католики, лютерани, магометани. Тобто люди ставилися до цієї будівлі "як до красивої споруди в центрі міста". Чи варто цим займатися саме зараз, коли повторні "прильоти" рф на ті ж самі місця в Одесі почастішали, питання залишається актуальним. 

Ми створили цей матеріал як учасник мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Ната Чернецька