Відновлювальна енергетика на півдні України: виклики й можливості у прифронтових регіонах

<span><span><span><span><span>Одеська, Миколаївська та Херсонська області мають стратегічне розташування, потужний аграрний сектор і високий потенціал для розвитку "зеленої" енергетики. Однак регулярні обстріли,  нестача інвестицій і пошкодження інфраструктури ускладнюють впровадження відновлюваних джерел енергії. При цьому з'являються локальні рішення, на кшталт сонячних панелей на будівлях. Вони стають способом зміцнення енергетичної незалежності в умовах війни. До того ж до відновлення долучаються міжнародні партнери, які допомагають технікою, фінансуванням, оформленням необхідних документів.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>Ми вивчили досвід трьох громад в південних областях України, які впроваджують у себе "зелені" енергоефективні технології. Для одних громад це можливість в умовах війни закрити базові потреби, такі як електрика чи водопостачання. Для когось це стратегія на майбутнє, яка в далекосяжній перспективі окупиться, зменшить викиди парникових газів та буде економити кошти місцевому бюджету. А хтось поєднує обидва напрямки. Але для кожної з них альтернативна енергетика дійсно стала альтернативою, коли стандартні джерела енергії потрапили під удар</span></span></span></span></span>

Великоолександрівська громада: альтернативна енергетика для базових потреб

<span><span><span><span><span>Великоолександрівська громада в Херсонській області з перших днів війни до осені 2022 року була в окупації. Бої зруйнували водну інфраструктуру, що в умовах посушливого регіону могло призвести до жахливих наслідків. Протягом останніх двох років на місцевих шістнадцяти об’єктах водопостачання з’явились сонячні електростанції, загальна потужність яких складає 130 кВт. У реалізації цього проєкту громаді допомагали такі організації, як JРТР, "Людина в біді" та UNICEF. Влітку, у сонячні дні, економія електроенергії  завдяки зеленій енергетиці складає до 50 % відсотків.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>Нові інфраструктурні об’єкти дозволяють безперебійно працювати одинадцяти водозабірним свердловинам. Їх робота не припиняється навіть через аварії та тривалі відключення світла. Місцевий водоканал планується перевезти на систему SCADA. Це такий тип  диспетчерського управління та збору даних, який дозволяє віддалено моніторити, збирати, обробляти та відображати дані з датчиків. Аналізуються такі показники  водопостачання як рівень, тиск, якість води, витрата. Моніториться стан насосів, клапанів, водопровідної мережі, автоматизується керування, стабілізується подача води у випадку надзвичайних ситуацій і т.д.</span></span></span></span></span>

"В складі нашої громади перебуває 30 сіл, які мають 48 свердловин. Фахівці не просто очищуватимуть свердловини, ми попросили їх встановити спеціальні водяні лічильники з імпульсною передачею даних. Оскільки в нас уже стоїть маршрутизатор GSM-системи, ми можемо контролювати споживання води й підйом. На комп’ютері сидиш — і все видно, скільки піднімається. Тобто ми будемо моніторити не тільки споживання електроенергії, а й видобуток води, щоб приймати рішення для максимально ефективного використання", — говорить заступник начальника Великоолександрівської селищної військової адміністрації Ігор Головко.

<span><span><span><span><span>Останніми роками громада реалізувала низку проєктів, пов’язаних з енергозбереженням. Крім шістнадцяти сонячних панелей на водоканалі,  ще один об’єкт комунальної власності також забезпечений сонячною електростанцією потужністю 50 кВт. Це дозволяє безперебійно надавати послуги населенню у разі відсутності централізованого електропостачання. У реалізації цього проєкту мешканцям Херсонщини допомогла організація GIZ.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>Передбачено, що навіть якщо одна частина панелей не працюватиме, інші перекриють дефіцит. Оскільки вони функціонують як одна система, вони не мають відчувати збоїв й працюватимуть на повну силу, перекриваючи нестачу генерації. Велика Олександрівка та навколишні села мали проблеми з водою задовго до повномасштабного вторгнення. Усі свердловини були пробурені в 1978 році, і за майже 50 років безперервної роботи забруднились й вимагають очищення. Внаслідок чистки в громаді  збільшити подачу води приблизно на 50%, що дозволить громаді стійкіше переносити виклики воєнного стану.</span></span></span></span></span>

Вознесенська громада: інвестиції в розвиток та залучення партнерів

<span><span><span><span><span>Вознесенська громада в Миколаївській області дуже давно займається питанням енергоефективності вже майже двадцять років. Перший енергоменеджмент з'явився у 2008 році, громада почала збирати дані поставно споживання енергоресурсів. У Вознесенську почали моніторити, які  об'єкти, які можуть бути потенційно цікавими для проведення заходів з енергоефективності, був також розроблений план сталого енергетичного розвитку, згідно з яким ми реалізовували комплекс заходів, спрямованих на зменшення викидів вуглекислого газу.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>До повномасштабного вторгнення Вознесенська громада була активною, брала участь в різних проєктах і конкурсах, орієнтованих на енергоефективність та енергозбереження. Якщо на початку роботи це були існуючі конкурси, коли громада подавалась на заранні сплановані проєкти на кшталт встановлення сонячних станцій на водоканалі (тоді у 2021 році, встановили перші 50 кіловат на водоканалі), то тепер громада, маючи досвід, подається зі своїми ідеями та пропозиціями, які подекуди отримують схвалення.</span></span></span></span></span>

"Корінь цієї активності лежить в неспроможності нашого місцевого бюджету фінансувати будь-які більш-менш спроможні проєкти в громаді. Під словом "неспроможність" я маю на увазі те, що бюджет розвитку нашої громади це два мільйони гривень. За ці гроші можна два ґанки відремонтувати, одну огорожу за рік і, в принципі, звітувати громаді про суперуспіхи про використання бюджетних коштів. Але ми розуміємо, для сталості громади, для її подальшої якоїсь перспективи, ми маємо працювати, щоб залучати це фінансування,  постійно бути в пошуку ресурсів", — говорить секретарка Вознесенської міської ради Вікторія Бальцер.

<span><span><span><span><span>Бюджет розвитку, тобто кошти, зароблені за рахунок місцевих податків, витрачаються  у Вознесенську на виготовлення проектно-кошторисної документації. За таких умов, на думку представників громади, краще інвестувати саме в цей напрямок. Завдяки цьому є можливість залучити фахівців, проаналізувати всі підводні камені та подати ідеї, які виглядатимуть практично та вже на них отримувати фінансування речей, які будуть втілені в життя.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>Вікторія Бальцер радить потенційним грантоотримувачам показуватии, як те чи інше рішення покращать життя. Це різко збільшує шанси того, що заявка отримає донорське фінансування У Вознесенську, попри обмеженість муніципальної статистики, органи місцевого самоврядування збирають дані та роблять певні прогнози для оцінки впливу, який матиме проєкт в перспективі. Як він може змінити ситуацію в цілому в громаді, як це може вплинути на людей і які спричинить структурні зміни в пропонованому секторі. Минулі успішно завершені програми слугують в якості портфоліо: якщо ти зміг реалізувати схожий проєкт, це формує певний кредит довіри і дозволяє розраховувати на нові ресурси.</span></span></span></span></span>

Арцизька громада: альтернативна енергія для вулиць та лікарень

<span><span><span><span><span>Після повномасштабного вторгнення Арцизька громада однією з перших в Одеській області зіштовхнулась з тривалими відключеннями світла. Більшість жителів регіону зіштовхнулись з блекаутами вперше восени 2022 року, а жителі Арциза по кілька днів без електрики пережили вже весною. Тому пошук альтернативних джерел енергії тут ні в кого питань не викликав, та й міжнародні партнери відгукнулись на допомогу.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>У межах проєкту "Програма ЄС Міцні Регіони – Спеціальна програма підтримки України" в Арцизькій центральній районній встановили сучасну сонячну електростанцію потужністю 100 кВт. Проєкт був спрямований на зміцнення комунальних установ, які надають соціальні, медичні та адміністративні послуги. В умовах обстрілів та регулярних відключень світла, вдавалось забезпечувати не тільки безперебійну роботу, але й економити бюджетні кошти.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>"<i>Я можу сказати, що запровадження альтернативних джерел енергії в комунальній сфері Арцизької громади показує високу ефективність та серйозний економічний потенціал. Встановлення сонячних панелей, співпраця з міжнародними партнерами дозволяють нам зміцнити енергетичну безпеку, зменшує навантаження на місцевий бюджет та підвищує якість надання комунальних послуг. Ми плануємо й надалі розширювати використання сонячних електростанцій, це одним з наших пріоритетних напрямків для сталого розвитку всіх наших населених пунктів</i>", </span></span><span><span><span>—</span></span></span><span><span> говорить керівник Арцизької територіальної громади Сергій Парпуланський.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>Вже з жовтня 2024 року СЕС опорної лікарні розпочала роботу й за сім місяців згенерувала 60 445 кВт/год електроенергії. Такий обсяг виробництва дозволив місту заощадити 575,6 тис. грн бюджетних коштів, що стало вагомим результатом для місцевої громади. Особливо показовими стали сезонні показники економії: узимку вони склали 24%, а навесні </span></span><span><span><span>—</span></span></span><span><span> до 50%. Ці цифри переконливо свідчать про значний внесок сонячної електростанції в оптимізацію енергоспоживання та сприяло подальшому розширенню енергоефективних програм.</span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span>За рік до того, у 2023, і Арцизька громада отримала сонячні панелі потужністю 2 кВт для вуличного освітлення Алеї кохання. Зазначені сонячні панелі генерують у середньому 250 кВт/год електроенергії щомісяця, забезпечуючи середню економію для міського бюджету у розмірі 2750 гривень на місяць. Досвід центру громади поширюється не тільки на місто, а й села громади, такі як Делень, Главані, Виноградівка та Задунаївка. Місцеві центри медичної допомоги оснастили сонячними панелями у 2025 році. Практики, які довели свою успішність в місті, доходять до віддалених населених пунктів.</span></span></span></span></span>

Цей матеріал створено в рамках проєкту Клімат Контент Пул від n-ost.

Мария Шевчук