14 серпня 2026
(ЗОБРАЖЕННЯ: ШІ)
У центрі уваги румунських медіа – атаки на судна в Чорному морі, намагання росії заблокувати наші порти, а також дискусії щодо того, як Румунія має захищатися від російських дронів. Із середини липня 2026 року провідні видання країни згадували одеський регіон майже щодня.
Проте така пильна увага, на жаль, не допомагає деяким румунським журналістам критично ставитися до російських пропагандистських джерел. Деякі автори активно цитують кремлівські джерела, проте забувають про належну перевірку. Тож цивільні судна, за атаками на які одесити можуть спостерігати на власні очі, виявляються в матеріалах такими, що "пов’язані з українськими військовими". Росіяни стверджують, що судна нібито перевозять не зернові, а зброю. Це й передруковують журналісти таких видань, як Agerpres та Stiripesurse. При цьому деякі їхні матеріали можуть містити тексти, які повністю засновані на російських джерелах, – без бекграундів чи цитат із надійних джерел.
Щоб проаналізувати, як румунські медіа висвітлюють наш регіон, ми ознайомилися з публікаціями чотирьох видань, які писали про нас найбільше цього літа:
За ключовим словом "Одеса" було знайдено 119 публікацій.
Якщо читати деякі тексти видань Agerpres та Stiripesurse, виявиться, що росіяни атакують "порти, судна та портову інфраструктуру, які пов’язані з українськими військовими". Видання просто цитують Міноборони росії.
Наприклад, щодо атаки на Південний на початку серпня повідомляється, що "судно розвантажувало військові вантажі". Однак видання Бесарабія інформ, із посиланням на Асоціацію морських портів України та Морську охорону ДПСУ, пише про влучання шахеда по цивільному буксиру, надаючи фото буксира, зроблене зблизька. Румунські ж видання ілюструють матеріал мапою регіону та світлиною вантажного пароплава в морі без прив’язки до місцевості.
<picture>
<span><span><span>Матеріали видань A</span></span></span><span><span><span>gerpres</span></span></span><span><span><span> та Stiripesurse про російські атаки на українські судна</span></span></span>
Матеріали закінчуються підсумком: росія протягом тижня атакувала 31 судно, яке, за твердженням авторів, використовувалося "в інтересах української армії". Жодної спроби перевірки цієї інформації журналісти не робили.
У текстах від 29 липня прямо в заголовок винесено: "росія заявила про атаку на два кораблі, що перевозили зброю до України". З українських джерел відомо про влучання в судно під прапором Ліберії 28 липня (судно не мало ані екіпажу, ані вантажу на борту). У матеріалах румунських видань розповідають про атаку на паливний склад, два інші судна в порту Південний та судно на північний захід від острова Зміїний. У бекраунді читаємо, що Міноборони росії "не надало доказів, що всі кораблі використовувалися для перевезення військової техніки до України". Але в такому разі виникає запитання: чому перевезення зброї подається в заголовку як факт? Жодних посилань на українські джерела, які б повідомляли про враження цивільних суден у портах Великої Одеси, також немає… При цьому видання Stiripesurse ілюструє свій матеріал фотографією палаючого Привозу.
<picture>
<i><span><span><span>Матеріали видань A</span></span></span><span><span><span>gerpres</span></span></span><span><span><span> та Stiripesurse про судна, що "перевозили зброю"</span></span></span></i>
"москва розкрила, що знищила під час останніх бомбардувань" поблизу Румунії – пише у заголовку видання Stiripesurse. Мабуть, "військові об’єкти" було вражено "високоточними" ударами? Так і є! Обидва медіа, посилаючись на Міноборони росії, розповідають про атаки на порти Одеси та Чорноморська. Виявляється, портова інфраструктура "використовувалася для розвантаження та зберігання військових вантажів". А "знищені" судна "обслуговували українську армію".
Зробимо роботу за румунських журналістів і перевіримо заяви російського Міноборони. Суспільне Одеси повідомляє, що 11 липня в Чорноморську було пошкоджено термінали компанії Кернел, внаслідок чого втрачено близько 45 тисяч тонн пшениці та 9 тисяч тонн соняшникової олії. Проте в матеріалах цих румунських видань посилання тільки на російські офіційні джерела. Навіть не написали, як у попередньому випадку, що доказів про враження військових об’єктів немає.
Окрім обстрілів, які відбуваються в портах Великої Одеси та Чорному морі, Agerpres із посиланням на Службу зовнішньої розвідки рф повідомляє, що "Одеські порти – головний транзитний шлях для латиноамериканських наркотиків до Європи через Румунію, Польщу та Молдову".
Джерело тексту – російське пропагандистське РИА Новости, яке цитує Службу зовнішньої розвідки. У матеріалі без жодних доказів та перевірки розповідають про українських силовиків та "режим" Зеленського, які нібито сприяють налагодженню наркотрафіку, а також про те, що латиноамериканські картелі зацікавлені в доступі до українського "чорного ринку зброї". У бекграунді міститься повідомлення без чіткого посилання на джерело про українських силовиків, які ліквідували міжнародну мережу наркотрафіку, яка діяла в порту Одеси. Коли це було і що за мережа – неясно, але, судячи з усього, це уточнення має підіграти наративам, які поширює російська розвідка. Закінчується матеріал інформацією про те, що "у 2018 році аргентинська поліція вилучила 400 кілограмів кокаїну з російського посольства в Буенос-Айресі". Імовірно, ця інформація мала б збалансовувати звинувачення росії на адресу України, але так, на жаль, не відбувається. У цьому випадку видання стало трибуною для поширення кремлівських наративів про "режим" Зеленського та нібито сірі схеми постачання зброї з України для терористів та злочинців по всьому світу. І, на жаль, це не єдиний випадок, коли Agerpres допомагає російській розвідці поширювати різноманітні нісенітниці. Так, у 2024 році видання з посиланням на СВР писало про те, що "Франція та Велика Британія планують передати Україні ядерну зброю".
Щодо цих двох видань важливо додати, що вони не поширюють виключно повідомлення з російських офіційних джерел. Так, видання Agerpres цитує міністерку закордонних справ Румунії Оану Цою, яка висловлювала солідарність з Україною через російські атаки. Про зустріч міністерки з її українським колегою написало і Stiripesurse, розповівши про сподівання на те, що Україна допоможе Румунії з електроенергією. Agerpres повідомляло, що в українців бракує зброї для перехоплення російської балістики. Цитувало медіа й українські джерела, наприклад, міністра закордонних справ України Андрія Сибігу, який розповів про бомбардування росією цивільних суден і звинуватив країну-агресорку в тому, що вона "тримає світову продовольчу безпеку в заручниках".
Журналісти Stiripesurse у той саме час писали, що росія, "не маючи змоги безпечно відновити присутність свого флоту в Чорному морі, …тепер цілиться в цивільні мережі, які забезпечують функціонування [зернового] коридору: портові термінали, комерційні судна, вантажну інфраструктуру, судноплавні компанії та страхові компанії". Журналісти згадують путіна, якому "поляки заткнули рота" (президент рф говорив про те, що Польща не проти забрати собі Західну Україну), а також наголошують на тому, що Румунія підтримує територіальну цілісність України. Також видання цитує речника ВМС Дмитра Плетенчука, який заявив, що між російськими та українськими морськими атаками є велика різниця, адже росія атакує судна, які діють законно, а Україна – вантажні судна, які порушують морське право.
У виданні Digi24 також вмістили декілька матеріалів, написаних на основі російських джерел. Але їх усе ж менше, ніж у Agerpres та Stiripesurse. Атаки 11-12 липня подають із посиланням на заяву Міноборони росії, за якою ціллю була портова інфраструктура, "що використовується для розвантаження та зберігання військових вантажів". Під час однієї з тих атак постраждали термінали компанії Кернел, про що ми вже згадували. Проте "родзинка" матеріалу Digi24 в тому, що вони ілюструють матеріал постом із мережі Х якоїсь Натальї. Надзвичайно надійне джерело, що тут скажеш…
<picture>
Пост у мережі Х як "надійне" джерело інформації
Ще одне повідомлення Digi24 стосується українських безпілотників, які потопили судно Росатома. Новина дається тільки з позиції росії, де дії України назвали "піратством та пограбуванням на морі". При цьому Україна також коментувала цю новину. Зокрема, президент Зеленський зазначив, що судно було підсанкційним. Також українські медіа нагадують, що Росатом активно залучений до війни проти України. З посиланням на Agerpres цю ж новину також без коментарів України подало й видання Stiripesurse.
Здебільшого, розповідаючи про ситуацію у Чорноморсько-Азовському басейні, Digi24 пише про "різку ескалацію морських атак з обох сторін у війні в Україні". Часом дії росії подаються нібито як відповідь на атаки України. Наприклад, у новині про атаку на Golden Leo йдеться про те, що його підбили трьома російським ракетами, про загиблих моряків, цитують українські джерела, які засуджують напад, говорячи про порушення міжнародного гуманітарного права. Але в бекграунді зазначено, що Україна "посилила атаки" на судна в Азовському морі – "морському районі, який є важливим транспортним маршрутом для російської сільськогосподарської продукції, що продається за кордон, а також для постачання анексованого Криму". Якщо не знати контексту, то виходить, що обидві сторони діють дзеркально, не даючи одне одному перевозити морем зерно. Але ж це не так! Українські сили безпілотних систем повідомляли про підбиття танкерів, а також суден, що перевозили військові вантажі. Схожий бекграунд використовують у матеріалі про вже згадане судно Росатома, зазначаючи про "численні напади на цивільні вантажні судна в Чорному морі" як з боку росії, так і України.
В інших матеріалах прямо вказують на те, що Україна продовжує "безпрецедентну кампанію атак на російські нафтові танкери", а росія бомбить українські порти, щоби наша країна не мала змоги експортувати зерно. У ще одному матеріалі про Golden Leo дають більш детальний бекграунд: атаки на Чорному морі тривають з 2022 року, згадують про зернову угоду, а також зазначають, що москва й Київ "націлились на ключові джерела доходів". Україна б’є по нафті, а росія – по глибоководних портах України.
Щодо інших тем, згадується також атака на Кадорр 1 серпня: "Камери спостереження зафіксували момент удару. Початковий аналіз показує, що атака була навмисною: оператор навмисно спрямував дрон на будівлю", - пише видання. Згадують про дельфінів, які гинуть у Чорному морі, посилаючись на українського еколога Івана Русєва. А також про те, що українці збивають дрони з пропелерного літака Як-52, а для ураження крилатих ракет використовують гармати 76-річної давнини.
Публікує видання й ексклюзиви. Наприклад, подається коментар радника Зеленського Михайла Подоляка, який розповів, що через постійні атаки на Одесу потрібні спільні зусилля як Румунії, так і Молдови для відбиття російської загрози. Генерал у відставці Вірджил Белечяну пояснює, як Румунія може відбивати вторгнення дронів через проєкт "Дунайський щит". Також журналісти взяли інтерв’ю у першого віцепрезидента румунської опозиційної партії ("Альянс за об'єднання румунів") Дана Дунгачу, який висловлює скепсис щодо допомоги Україні. Політик вважає, що чим більше Україна воює, тим сильнішою стає росія і тим ближче вона до кордонів Румунії. Тож нібито якщо Україна не погодиться на умови росії, Румунія буде під загрозою. Судячи з поставлених політику запитань, цю позицію журналісти видання все ж не поділяють.
Видання Adevarul також багато писало про російські атаки на судна біля Одеси, але з його матеріалів було цілком зрозуміло, що вони були цивільні. Розповідаючи про атаку на судно MV AGN Ragnar, яке було підбите росіянами, медіа згадує в заголовку SOS-повідомлення третього помічника, а потім цитує його в тексті: "Я третій капітан з AGN Ragnar. Нас атакував дрон, а потім уразила ракета. Нам довелося покинути судно!" У публікації йдеться про рятувальну місію, яку проводили українські та румунські фахівці. На жаль, двох індійських моряків так і не знайшли.
Ще в одному матеріалі пишуть про прибуття до порту Констанци підбитого в Одесі судна Inase. До тексту долучено світлини пошкоджень. Схожий матеріал подало й видання Digi24.
<picture>
<i><span><span><span>Матеріали видання </span></span></span><span><span><span>A</span></span></span><span><span><span>devarul про долю підбитих росією суден</span></span></span></i>
Розповідаючи про атаку на Одесу, яка відбулася 25 липня, видання виносить у заголовок інформацію про те, що розбомбили цивільне судно, завантажене кукурудзою. Матеріал про атаку на судно Golden Leo має назву "Терор у Чорному морі: 10 загиблих після того, як російська ракета влучила в турецьке цивільне судно, завантажене зерном". У тексті наводять твердження російського Міноборони про те, що цілями були судна з військовими вантажами, однак зауважують, що російська сторона не надала жодних доказів на його підтвердження.
Окрім повідомлень про обстріли у Чорному морі та атак на наш регіон, видання із залученням експерта пояснює, чому для України вимоги росії є неприйнятними. Пишуть і про наслідки російських обстрілів для Румунії та Молдови. Ще два цікавих повідомлення про морське переозброєння України та побудову європейської колії до Одеси та Львова. "Протикорабельний арсенал України постійно еволюціонував протягом усього конфлікту", пише видання, розповідаючи про наші вітчизняні системи, а також про опанування військовими іноземного озброєння. Щодо залізниці повідомляють, що Україна уже побудувала 23 кілометри колій за європейським стандартом між Чопом та Ужгородом. На черзі – Одеса та Львів. "Нова інфраструктура також відіграватиме важливу роль у післявоєнній відбудові України, сприяючи транспортуванню товарів по всій країні", - зазначають журналісти.
Висвітлення одеського регіону в румунських медіа загалом може бути пояснене специфікою міжнародної журналістики. Автори не знаходяться на місці події, передруковують повідомлення інших агенцій, української не знають, поспішають усе зробити до дедлайнів.
Так, деякі з матеріалів Agerpres, де цитувалися виключно російські джерела, подавалися з посиланням на Reuters та EFE – іспанське інформаційне агентство. Щодо видання Stiripesurse, то вони посилалися на Agerpres.
Проте навіть якщо йдеться про рерайт, перевірку інформації все одно ніхто не скасовував. Тим більше що російські атаки відбуваються дуже близько – у тому ж морі, яке так само є критично важливим для румунської економіки, як і для української.
На перший погляд, матеріалів, де цитуються виключно російські офіційні джерела без перевірки, у медіа не так багато. Проте в кількох виданнях перевірена інформація сусідить із пропагандистськими та сумнівними твердженнями. У результаті в читача може сформуватися вигідне кремлю враження: усі щось приховують, "не все так однозначно", а отже, незрозуміло, що насправді розвантажували на суднах і чому росія по них била.
Проте найкращий спосіб підготовки якісних матеріалів про війну – поставити себе на місце того, на кого напали. Уявити, наприклад, атаки на судна в порту рідного міста. Чи важливо буде перевіряти інформацію, надану тим, хто завдав удару? Чи потрібен буде ширший контекст, аби читачі розуміли, коли ці атаки почалися і скільки вже тривають? Чи треба розуміти, що удари жертви у відповідь робляться з відчайдушної спроби вижити й зберегти свою країну?
Наталія Стеблина