11 квітня 2026 р. 19:56
У попередніх публікаціях Інтент досліджував відносини Угорщини та рф, образ України в угорських ЗМІ та політичний портрет Віктора Орбана. У продовження теми пропонуємо аналіз історії відносин між Україною та Угорщиною за останні шістнадцять років.
Усе починалося позитивно
Партія Фідес перемогла на парламентських виборах навесні 2010 року, і менш ніж через півроку її лідер Віктор Орбан відвідав Україну. Тоді Орбан заявив: "Європейський Союз має розширюватися та зміцнюватися, і це можливо лише разом з Україною". Крім того, він висловив готовність сприяти Україні в переговорах з ЄС щодо зони вільної торгівлі та безвізового режиму. "Ми не боїмося українців", - заявив Орбан, говорячи про безвізовий режим.
Проте саме з 2010 року можна почати відлік накопичення суперечностей між нашими державами. Саме тоді парламент Угорщини, де більшість мала партія Фідес, ухвалив закон про подвійне громадянство. У червні того ж року УНІАН опублікував матеріал "Угорщина узаконила подвійне громадянство. Чому мовчить Україна?", де наводиться думка керівника Карпатського центру полінгових досліджень Федіра Шандора: "Однозначно можна сказати, що ухвалення угорським парламентом закону про подвійне громадянство – величезна небезпека для України".
Проблеми навколо українського законодавства
На тлі Революції гідності та подальшої окупації Криму Орбан зробив наступний крок у загостренні відносин між Україною та Угорщиною. У травні 2014 року він виступив у парламенті Угорщини, де зробив низку суперечливих заяв, зокрема про необхідність автономії та подвійного громадянства для угорців, які мешкають у сусідніх країнах. Ось що він сказав про Україну: "Угорці з Карпатського басейну мають право на подвійне громадянство, права громад та самоврядування. Цю позицію ми будемо представляти в міжнародній політиці". Тобто в контексті України розмова поки що йшла не про автономію, а про самоврядування.
<picture></picture>
Угорці є однією з найчисельніших меншин України. ФОТО: BBC.
5 вересня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про освіту". Саме з цього моменту можна почати відлік відверто ворожої позиції Угорщини щодо України. Основна критика українського закону пролунала з боку Румунії та Угорщини. Але якщо румунська дипломатія була конструктивною й шукала шляхи досягнення компромісу, то позиція угорців була агресивною. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт блокуватиме подальшу євроінтеграцію України та домагатиметься перегляду Угоди про асоціацію Україна – ЄС.
Уже 19 вересня 2017 року стало відомо, що парламент Угорщини ухвалив резолюцію з засудженням українського закону про освіту, наголосивши, що він грубо порушує права угорців у Закарпатті. Напередодні Угорщина навіть поскаржилася на Україну в ОБСЄ, ООН та Євросоюз.
Зазначимо, що на той момент Угорщина практично вступила у виборчу кампанію (вибори відбулися у квітні 2018 року). Схоже, саме з цим можна пов'язати неадекватну різкість заяв Орбана та його соратників.
Паспортний скандал
Після перемоги на виборах уряд Орбана, наслідуючи дії росії на території деяких колишніх союзних республік, розпочав видачу паспортів етнічним угорцям. У вересні 2018 року в інтернеті було опубліковано відео, на якому показано, як у консульстві Угорщини в Закарпатській області українцям видають угорські паспорти й змушують читати присягу.
<span class="ratio ratio-16x9"></span>
Українці на Закарпатті в 2018 році отримали угорські паспорти й зачитали угорську присягу. ВІДЕО: Konstantin
У відповідь Міністерство закордонних справ України запропонувало Угорщині добровільно відкликати консула в Берегово, а після відмови вислало його. Наступного дня Міністерство закордонних справ Угорщини вислало з посольства в Будапешті українського дипломата Дмитра Керечанина.
Зазначимо, що видача паспортів українцям здалася дивною навіть правоохоронним органам Угорщини. Вже в лютому 2019 року стало відомо, що прокуратура Угорщини відкрила 370 кримінальних справ проти українців, які отримали угорське громадянство. Як виявилося, деякі українці отримали нове громадянство без знання угорської мови.
Криза 2020 року
У 2020 році Угорщина перейшла від дискусій про культуру та освіту до прямого втручання у внутрішні справи України. У день виборів до місцевих рад України глава МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав угорців Закарпаття підтримати "Партію угорців України". Того ж дня МЗС України заявило про "пряме втручання" Будапешта в український виборчий процес і неповагу до українського законодавства.
Ситуація мала несподіваний розвиток: 21 листопада депутати Сюртовської сільської об’єднаної територіальної громади на першому засіданні після складання присяги заспівали гімн Угорщини.
Зазначимо, що на місцевих виборах "Партія угорців України" здобула 130 мандатів, а Демократична партія угорців України – 23 мандати. Найбільше представництво партія отримала в Берегівській районній раді – 42,58%.
<picture></picture>
Василь Брензович і Віктор Орбан. Зображення: Рух ЧЕСНО, www.chesno.org
30 листопада СБУ провела обшуки в лідера "Партії угорців України" Василя (Ласло) Брензовича, а також у низки інших осіб. Перевірялася причетність до діяльності, спрямованої на підрив суверенітету України. Під час обшуків правоохоронці виявили низку друкованих матеріалів, які пропагували так звану "Велику Угорщину" та створення етнічної автономії на Закарпатті.
Дії Угорщини після початку повномасштабного вторгнення
Зближення офіційного Будапешта й москви Інтент детально розглянув, але в контексті тиску на Україну варто згадати деякі суттєві кроки Орбана та його соратників. За кілька днів після початку російського вторгнення в Україну в 2022 році президент Угорщини Янош Адер та прем'єр-міністр Віктор Орбан засудили вторгнення та заявили про свою підтримку України. Однак напередодні парламентських виборів в Угорщині 2022 року Орбан уникав прямої критики президента росії та висловлював свою незгоду з потенційною блокадою російської нафти та газу. Під час виборів Орбан і Фідес зображували вибори як альтернативу між миром та війною, де Фідес нібито виступав за мир.
Після початку повномасштабного вторгнення Угорщина неодноразово блокувала пакети допомоги Україні від ЄС та іншими способами чинила перешкоди. Наразі ЄС не зміг обійти вето Віктора Орбана й фактично перейшов у режим очікування до виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня.
Недружня політика Віктора Орбана з 2022 року проявляється не тільки в публічній риториці та блокуванні кроків ЄС щодо допомоги Україні. За цей час сталося два інциденти, які можна вважати вже не просто недружніми, а відверто ворожими.
9 травня 2025 року СБУ України заявила про виявлення шпигунської мережі, яка вела розвідку на території Закарпаття. Підозрювані збирали інформацію про військову захищеність Закарпаття, шукали вразливі місця в наземній і повітряній обороні регіону, а також досліджували суспільно-політичні погляди місцевих жителів.
5 березня 2026 року в Угорщині затримали два автомобілі інкасаторської служби українського державного "Ощадбанку", які здійснювали регулярне перевезення іноземної валюти та банківських металів із "Райффайзен банку" (Австрія) до України. В автівках, за даними "Ощадбанку", знаходилося 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та дев'ять кілограмів золота.
<picture></picture>
Зображення: скриншот з відео угорських правоохоронців
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звинуватив угорську владу в захопленні громадян України в заручники. "Фактично йдеться про те, що Угорщина взяла заручників та викрала гроші. Якщо це та "сила", про яку сьогодні казав пан Орбан, то це сила злочинної банди. Це державний тероризм та рекет", - зазначається в його дописі на X.
Напередодні виборів 12 квітня
Тиск на Україну виник не одразу. Віктор Орбан та його соратники пройшли шлях від турботи про гуманітарні питання етнічних угорців – громадян України – до відвертих недружніх дій щодо нашої країни. На жаль, організаційна структура Європейського Союзу така, що дає можливість угорському політику суттєво шкодити інтересам нашої країни.
Для внутрішнього споживача Віктор Орбан під час виборчої кампанії 2026 року старанно створював з України ворога. Чи зможе це згладити час – питання відкрите. Тим часом минулих вихідних на мітингах партії Орбана угорці скандували: "Ruszkik haza" ("Росіяни, додому") – гасло угорського повстання 1956 року проти радянської окупації.
12 квітня все буде в руках угорських виборців. Залишається сподіватися, що вибір, який вони зроблять цього дня, дозволить нашим державам повернутися до атмосфери дружби та співпраці, яка була в 2010 році.
Ігор Льов