Вибори в Молдові: прагнення до Євросоюзу та вага Бухаресту

Минулої неділі у сусідній Молдові пройшли парламентські вибори. Багато жителів Одещини спостерігали за ними уважніше, ніж за торішніми виборами президента цієї країни. Адже Молдова є саме парламентською республікою, і, хоча чинна президентка Мая Санду досі є неформальною лідеркою партії "Дія та солідарність", що править згідно із законодавством, прем'єр-міністр країни має значно більше повноважень, ніж президент. Тому вибори в Молдові вперше, напевно, за багато років стали важливими для України і особливо важливими для одеського регіону.

Прагнення до Євросоюзу

20 жовтня 2024 року в Молдові разом з виборами президента пройшов загальнонаціональний референдум щодо того, чи має країна внести зміни до Конституції, включивши бажання громадян Молдови щодо членства в ЄС, щоб запобігти можливим спробам майбутніх урядів змінити курс із проєвропейського. Нагадаємо, у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, Молдова подала заявку на членство в ЄС. У червні Європейська рада надала Молдові статус країни-кандидата. У грудні 2023 року Європейська рада оголосила про рішення розпочати переговори про вступ із Молдовою. Тоді Санду запропонувала парламенту організувати в Молдові референдум про вступ до ЄС, який відбувся минулого року разом з виборами президента країни. Молдова встановила цільову дату вступу в Євросоюз до 2030 року.

Минулорічне втручання росії

Торік агресивна росія намагалася протистояти бажанню громадян Молдови бути в ЄС і чинила тиск та відвертий підкуп виборців. Так, ще 5 березня 2024 року Служба розвідки і безпеки Молдови (SIS) оприлюднила попередження, що росія планує кроки для дестабілізації країни, яка прагне позбутися багаторічного впливу москви і стати членом ЄС. Голова SIS Александру Мустята заявив, що "його відомство отримало певні дані про дії, заплановані на цей і наступний рік, які можуть поставити під загрозу вступ Молдови до ЄС і повернути її до сфери впливу росії". Також на початку червня минулого року уряди трьох країн — Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки — заявили, що російська федерація планує змову, щоб вплинути на результати президентських виборів у Молдові восени 2024 року. 3 липня на слуханнях заступник помічника держсекретаря США у справах Європи і Євразії Крістофер Сміт сказав членам Конгресу, що вибори стануть "історичною можливістю" для громадян Молдови, але країна стикається з втручанням і дезінформацією росії.

У 2024 році референдум було визнано таким, що відбувся. При цьому Мая Санду не змогла одержати перемогу у першому турі. Громадяни Молдови 3 листопада проголосували у другому турі виборів президента країни, в якому зійшлися чинна президентка Мая Санду та колишній генпрокурор Молдови Олександр Стояногло. Після підрахунку голосів Центральна виборча комісія Молдови повідомила, що перемогла Мая Санду. Її підтримали 930 тис. 512 громадян Молдови — 55,41 % тих, хто взяв участь у виборах, а її конкурента — 748 тис. 781 громадянин, тобто 44,59 %.

<picture></picture>
Санду проти Стояногло (2024)/ФОТО: BBC

Цьогорічне втручання

Не залишила спроб втручання в політику Молдови росія й у 2025 році. Так, 30 липня після засідання Вищої ради безпеки Молдови президентка Мая Санду повідомила, що росія готує безпрецедентне втручання у майбутні парламентські вибори, щоб домогтися зміни чинного уряду. Санду додала, що росія використовує нелегальні фінансові канали для підтримки політичних проєктів усередині країни. Зокрема, вона зазначила, що лише через криптовалютні схеми планується передати близько 100 мільйонів євро. Таке втручання, акцентувала президентка, становить пряму загрозу національній безпеці, суверенітету та європейському курсу Молдови.

"російська федерація хоче встановити контроль над Республікою Молдова з осені та готує безпрецедентне втручання у вересневі вибори", — заявила Санду.

За її словами, для цього кремль інвестував у кілька політичних проєктів, аби провести своїх представників до парламенту. Ці ініціативи фінансуються переважно через схеми, пов’язані з Іланом Шором. Наприклад, 22 липня колишній президент Молдови Ігор Додон (ПСРМ), Ірина Влах (Республіканська партія "Серце Молдови"), Васіле Тарлев (партія "За майбутнє Молдови") та Володимир Воронін (Партія комуністів Республіки Молдова) оголосили, що разом братимуть участь у парламентських виборах і мають намір створити виборчий блок. На початку серпня Центральна виборча комісія Молдови зареєструвала для участі в парламентських виборах цей політичний блок без участі Партії комуністів.

<picture></picture>
Ілан Шор/ФОТО: Укрінформ

У липні Центральна виборча комісія Молдови не прийняла заявку блоку "Перемога" на реєстрацію для участі в парламентських виборах. Заступник голови ЦВК Павло Постика заявив, що члени блоку "Перемога" пов'язані з олігархом-втікачем Іланом Шором, засудженим у Молдові до 15 років в’язниці. Крім того, за його словами, проведення з'їзду політичного блоку "Перемога" в москві "викликало обґрунтовані підозри". Він також нагадав, що закон забороняє створення нової політичної сили на базі партії, яка визнана неконституційною. Лідери блоку "Перемога", які були присутні на засіданні, заявили, що вважають рішення ЦВК неправомірним. Під час засідання на вимогу членів ЦВК із зали вивели лідера партії "Шанс" Олексія Лунгу.

Крім вже вказаних фактів, за тиждень до виборів чинна президентка Мая Санду в інтерв’ю Financial Times звинуватила росію в активізації втручання у парламентські вибори, що були заплановані на 28 вересня 2025 року, зокрема через вплив на молдовську діаспору за кордоном. За її словами, москва посилила онлайн-кампанію з дезінформації.

"Росіяни націлилися на діаспору", — сказала вона, звинувативши кремль у поширенні пропаганди через російських православних священників та використанні мережі ботів "Матрьошка" для створення фейкового контенту, який видають за матеріали легітимних іноземних ЗМІ.

За оцінкою Санду, у 2024 році росія витратила на втручання у вибори Молдови суму, еквівалентну 1 % ВВП країни. Президентка також зазначила, що тактика країни-агресорки еволюціонує: найманці кремля провокують заворушення у молдовських в’язницях.

"росія використовує дійсно дуже широкий спектр інструментів, намагаючись подолати наші інституції", — сказала вона.

Президентка нагадала, що торік молдовські спецслужби викрили "безпрецедентний" наступ росії на виборчий процес, включно з фінансуванням скупки голосів через мережу посередників. Вона також висловила побоювання щодо повторення подій 2024 року, коли російські агенти влаштовували фальшиві повідомлення про замінування виборчих дільниць за кордоном, зокрема в Німеччині.

Під час виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі Санду закликала ЄС врахувати досвід Молдови.

"Я хочу, щоб ЄС навчався на нашому досвіді, — сказала вона Financial Times перед промовою. — Молдова — крихка демократія, але ми бачимо, що деякі речі, які росія робить у Молдові, потім експортуються в інші місця. Ми не повинні недооцінювати небезпеку для наших демократій".

Перемога євроінтеграторів

До вирішального дня — дня голосування — були прогнози, що на виборах переможе партія "Дія і солідарність" (PAS), яку представляє чинна президентка Майя Санду. Інтрига залишалася в тому, чи вдасться прихильникам євроінтеграції сформувати одноосібну більшість у парламенті або ж проросійські сили, які пройшли до головного законодавчого органу країни, зможуть об'єднатися та отримати більшість голосів. Після опрацювання бюлетенів, коли Центральна виборча комісія Молдови оголосила попередні результати виборів, підрахувавши протоколи зі 100 % виборчих дільниць, стало відомо, що монобільшість у парламенті Молдови буде у партії PAS. Також до парламенту пройшли Blocul Patriotic, Blocul electoral "Alternativa", Partidul Nostru, PPDA.

<picture></picture>
Василе Костюк/ФОТО: Europa Liberă Moldova

Сюрпризом цих молдовських виборів став успіх партії "Демократія вдома" (PPDA) на чолі із Василе Костюком. Це молода уніоністська права партія (виступає за об’єднання Молдови із Румунією). "Демократія вдома" і румунська права AUR Джордже Сіміона (правого політика і другого номера на президентських виборах Румунії) мають офіційно підписану політичну угоду про співпрацю. Костюк кілька разів висловлював підтримку Сіміону. Ці вибори довели, що вагу в молдовській внутрішньополітичній грі також набирає Бухарест.

Партія євроінтеграторів "Дія і солідарність" отримала більшість у парламенті та можливість самостійно формувати уряд країни.

<u>До парламенту пройшли п’ять політичних сил:</u>

партія PAS — 50,20 %

патріотичний блок — 24,17 %

виборчий блок "Альтернатива" — 7,96 %

"Наша партія" — 6,20 %

партія "Демократія вдома" — 5,62 %
 

Володимир Шкаєв