Валіза з фарбами: історія художниці, що малює перемогу

Валізка з фарбами та згорток пензлів. Це все, що встигла взяти херсонська художниця Богдана Баришева 24-го лютого 2022 року, коли була вимушена покинути свій дім та майстерню. Не приховує, тоді вважала, що мистецтво не на часі й нікому не потрібне. Тож через стрес не дозволяла собі малювати. Сьогодні Богдана активно просуває українське мистецтво та волонтерить, передає на потреби ЗСУ кошти, вторговані за картини. Крім того, в Одесі вона відкрила простір-галерею "BB Art Gallery", де вже пройшло кілька виставок митців зі всієї України.

Життя внутрішньо переміщеної особи 

З рідного Херсона Богдана разом з чоловіком виїхала у перший день повномасштабної війни. Згадує, що були в шоковому стані та не знали, хто з друзів зможе їх прийняти. Тому спершу зупинилися в тимчасовому прихистку для вимушених переселенців у селі Мигове Чернівецької області. Там жінка пішла працювати на кухню.

"Одного разу писала меню на дошці й для краси домалювала квіти. Це побачили дівчата з кухні та спитали чи я художниця. Отримавши схвальну відповідь – почали просити щось намалювати їм на пам’ять", - розповідає херсонка. 

Так Богдана повернулася до улюбленої справи. Перші картини були на шматках бавовняних чи лляних простирадл. Зізнається, по завершенню малювання цей матеріал хіба що видавала рожева смужка на звороті. Тканину жінка натягувала на дверцята від шафи, які не мали середини чи старі рами, які вдалося відшукати. Закріплювала своєрідне полотно кнопками та будівельним степлером. Останній купила на перші зароблені гроші за роботу в 350 гривень. З фарбами та пензлями було простіше, адже це єдине що взяла з собою художниця. 

Майстерня у Мигове. Фото надала співрозмовниця

"Мою творчість побачив власник готелю. Він не лише надав у користування два мольберти, на які раніше ставили меню, а й звозив мене у художню крамницю до міста. Так в мене з’явилися справжні полотна. А ще, я почала викладати живопис дітям в цій установі на безоплатній основі. Це були не просто уроки малювання, а арттерапія для малечі. На відміну від дорослих їм було набагато важче усвідомити, що таке війна…", - говорить Богдана Баришева. 

Водночас із тим родина долучилася до волонтерського руху, який займався закупівлею та передачею різноманітних медикаментів до окупованого Херсона. За словами Богдани, запити збільшувалися в геометричній прогресії, а село обмежувало можливості допомоги. Тому з чоловіком прийняли рішення переїхати до Одеси. Це був квітень 2022 року. З собою художниця привезла один з мольбертів, який їй подарували та цикл картин, присвячених повномасштабному вторгненню росії в Україну. 

"Я усвідомила, що моє мистецтво може допомагати. Тому почала шукати способи просування робіт, щоб продати їх для закриття волонтерських зборів. Було складно, я не знала місто та багато чого було взагалі закрито. Але художня спільнота прийняла мене добре, дуже вдячна цим людям. Коли вони подарували полотно в рулоні я була щасливою, до сліз… Потім були перші виставки за підтримки Галини Костіної та перші комерційні замовлення. Поступово творчість повноцінно повернулася в моє життя", - ділиться мисткиня. 

Багатогранна творчість 

Попри не просте сьогодення творчість Богдани Баришевої залишається різноформатною та сповненою яскравих кольорів. Художниця не має вузького профілю. Тож малює як пейзажі, портрети, натюрморти, так і символічні абстракції. Головним правилом визначає відсутність будь-яких рамок, аби повноцінно передавати на полотні задумане. Таким чином не лише відображає себе у мистецтві, а й постійно розвивається в артсфері.  

Фото надала співрозмовниця

Однак, відмічає Богдана, повномасштабне вторгнення має вплив на її мистецтво. Серед таких робіт – цикл жіночих портретів в українській стилістиці. Про це говорить так: "Ідея виникла під час перебування в селі Мигове. Після побачених новин про Бучу, Маріуполь та Бахмут хотілося "виплеснути емоції". Три картини були створені дуже швидко, і хоча вони схожі між собою – передають різні почуття. Наступна робота була намальована вже в Одесі, тому вона саме про це місто".

Таким чином це довготривалий проєкт, до якого херсонка періодично повертається. Наразі серія нараховує 10 робіт, при цьому остання була створена зовсім нещодавно.  

"Ці картини несуть в собі смислове навантаження та є висловлюванням щодо певних подій. Наприклад, під час катастрофи на Каховській ГЕС у циклі з’явилася робота "Херсонська мавка". На полотні зображена дівчина у волосся якої вплетений вінок з лататтям, а замість чорного фону – зламаний очерет", - пояснює Богдана. 

До робіт, що складають воєнний доробок, художниця готується більш змістовно: вивчає історичну літературу, проводить опитування, звертається до науковців тощо. Зокрема, в картині "Херсонська берегиня" Богдана зібрала найбільш поширені та найбільш впізнавані символи Херсонської області: Дніпро з білими вітрильниками, поля томатів, кавунів та динь, характерна для регіону вишивка хрестом.  

"Є полотно, яке завершила напередодні визволення Херсона, вночі 11 листопада 2022 року. Назва роботи "Воля. Життя. Україна" повністю розкриває її зміст. Адже саме ці три слова я закодувала у вишиваній стрічки довкола бавовни. Для цього використала спеціальний словник, де кожна літера має свій символ. Зверху стрічка має червоне забарвлення, що позначає кров полеглих воїнів – героїв, які захищали та виборювали нашу землю з-під російської окупації. Цю картину я незабаром передам до колекції Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка", - додає майстриня. 

Фото надала співрозмовниця

Допомога ЗСУ: від мистецтва до побутових речей

Більшість створених картин мисткиня реалізовує на підтримку ЗСУ, здебільше через аукціони. Наприклад, одну з робіт "Херсонський натюрморт" вдалося розіграти в Одесі перед виступом Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Це один з небагатьох випадків, коли художниця особисто брала участь в заході та подальшій передачі коштів на збір. А так це роблять самостійно волонтери чи військові, які звертаються до Богдани. До того ж дуже часто вони надають їй матеріал для роботи – військові артефакти. 

"Малювала на тубусах, гільзах, ящиках від патронів та таких речах, що назви не знаю. Хлопці з різних напрямків та мають різні потреби. В когось це екіпірування, в когось дрони, в когось автомобіль. Для мене головне – допомогти, тому не відмовляю нікому, яка б завантаженість не була. Стосовно креативу: зображую прапори, бавовну, соняхи, кавуни, сільські хати, берегинь, петриківський розпис… Все, що маю у серці та думках", - ділиться Богдана Баришева. 

Фото надала співрозмовниця

Художниця наголошує, допомагати здатен кожен і для цього не обов’язково мати творчі здібності. Разом з мамою вона займається виготовленням окопних свічок та сухих пайків. Як правильно це робити дізнавалися через Інтернет та методом проб та помилок. 

"Також на своїх сторінках в соціальній мережі я періодично відкриваю збори. Спільно з іншими волонтерами нещодавно відправили 20 аптечок з турнікетами в один з підрозділів на херсонському напрямку. Крім медикаментів потреба є в продуктах. Нічого особливо, цінується і закрутки, і сало. Звичайно, це невеликі об’єми, хочеться робити більше… Та зворотний зв’язок від військових підтверджує, що така частка теж важлива", - зазначає херсонка. 

Галерея замість автомобіля: реалізована мрія посеред війни

В Одесі Богдана Баришева з чоловіком реалізували давню мрію – відкрити кав’ярню. Зробити це у довоєнному Херсоні постійно відкладали через низку власних причин. Художниця говорить, наважитись на такий крок в умовах війни та життя у статусі ВПО було нелегко. Для цього родина буквально ризикнула – вони продали автомобіль та вклали всі кошти у малий бізнес. 

"З перших днів це стало мистецьким осередком. Тут проходили безоплатні майстер-класи та фестивалі-квартирники. А нашою головною аудиторією стали вимушені переселенці, в нас навіть баристою працює дівчина з Херсона. Я бачила щасливі очі та усмішки людей після візиту до нас, а ще потребу в функціонуванні більшого подібного простору. Це зумовило мене продовжувати ризикувати далі", - згадує Богдана.

Коли у серпні 2024 року поруч з кав’ярнею з’являється приміщення під оренду – херсонці вирішують відкрити там артпростір "BB Art Gallery". Зробити це самостійно було не під силу, попри знижку від власника. Тому вони знайшли творчих та креативних співорендарів. Таким чином "BB Art Gallery" поєднав у собі галерею, надання б’юті послуг, виготовлення та продаж одягу з аксесуарів. Вхід вільний для всіх охочих. 

"Кожного місяця намагаємося організовувати різноманітні художні виставки. Ми хочемо, щоб люди могли прийти сюди та поринути у мистецтво, перемкнувши увагу від "війни за вікном". Відчути себе у безпеці, заспокоїтися, надихнутися прекрасним, придбати щось цікаве, - така собі арттерапія. Натомість для авторів це можливість заявити про себе та заробити певні гроші від продажу повномасштабних робіт чи їх версій у вигляді листівок. Адже ми виставляємо як професіоналів, так і новачків. Також це формування певної художньої спільноти, де ми підтримуємо один одного розвиватися на цьому шляху", - розповідає Богдана Баришева. 

Фото надала співрозмовниця

Перша виставка в галереї "Місто і море" була символічною. Її мисткиня присвятила Одесі та місцевим художникам на знак подяки. Пояснює, це місто відтепер для неї другий дім, який за архітектурою, природою та людьми схожий на Херсон. На заході було представлено 60 картин понад 30 українських авторів. А ось друга виставка до Дня незалежності України була організована Богданою Баришевою у колаборації із Зоряною Павлишин, яка є кураторкою мистецького простору "Armigera Art" у Львові. Експозиція нараховувала 103 роботи. 

"Моя головна мотивація – люди. Я радію коли можу якось допомогти, об’єднати, подарувати певну надію тощо. Тому прагну, щоб моє мистецтво було корисним у такий складний час для країни. Розповідати про плани та мрії не буду, бо дії говорять краще слів. Тож сформулюю це так: "Хочу створити багато картин та подарувати людям щастя", - підсумовує наше спілкування Богдана. 

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Яніна Надточа, Ігор Льов