В Одеському археологічному музеї оживають єгипетські та кримські експонати

Одеський археологічний музей НАН України разом з представниками ГО "Архаїка" протягом місяця будуть оцифровувати та створювати 3D-моделі єгипетських артефактів, кіпрської скульптури, експонатів з Самарканду. Також буде представлений південь України — Крим та Одещина. Крім того, планується оцифрувати будинок музею, пам’ятку архітектури національного значення. Уся ця інформація буде викладатися на сайті та в соцмережах. Таким чином можна буде побачити, а також продовжувати вивчати артефакти, яких не можна доглянути через війну. Інтент поспілкувався з працівниками музею та подивився, як це відбувається. 

Завідувачка відділу наукової обробки та зберігання фондів Марія Лобанова каже, що планується обробити 60 речей. 

<picture></picture>
Марія Лобанова. Фото: Інтент/Ната Чернецька

"Ми намагалися відібрати максимально різноманітний діапазон – хронологічний та територіальний. Хочемо розповісти й про наш край, але також і про колекції, які в нас є. В нас будуть єгипетські артефакти (музей має єдину єгипетську колекцію на півдні країни, – ред.), кіпрська скульптура, середньовічні артефакти з Самарканду. Також буде представлений південь України. Одещина. Буде багато артефактів з Криму", - розповіла науковиця.

<picture></picture>
Моделювання глиняних статуеток. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Цифровізацією з 5 лютого займається команда з чотирьох людей. Двом музейним співробітникам допомагають представники ГО Науково-дослідна лабораторія "Архаїка". І всі вони займаються різними археологічними періодами. Оксана Грицюта, завідувачка відділу експонування Одеського археологічного музею, відповідає за палеолітичні артефакти. Марія Лобанова обрала для себе енеоліт. Дар’я Гембержевська, студентка спеціальності "Історія та археологія" Чорноморського національного університету імені Петра Могили та Ярослав Ченцов, аспірант факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова, з "Архаїки" - античні артефакти та середньовіччя відповідно. 

<picture></picture>
Ярослав Ченцов. Фото: Інтент/Ната Чернецька

"Ми так зробили це, щоб нам усім було, крім того, що продуктивно, ще максимально цікаво працювати. Для себе в тому числі", - пояснила Лобанова. За її словами, результат роботи буде максимально доступним для всіх: "Ми зможемо це використовувати на віртуальних виставках, в наукових дослідженнях. Наприклад, публікувати наукові дослідження з посиланням на оцифровані матеріали".

<picture></picture>
Моделювання статуеток усатівської культури. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Саме зараз в музеї працюють над експонатами усатівської культури. Оцифровують Усатівську стелу — вапнякову плиту із зображеннями людей і тварин, а також глиняні статуетки. Це рання бронзова доба, 3400—2700 роки до н.е. Свою назву культура дістала від села Усатове в Одеській області, де перші розкопи кургану були зроблені в 1921 році тодішнім директором музею Михайлом Болтенком. Він відстоював думку про те, що усатівська культура – це особлива скотарська культура, тісно пов'язана з малоазійськими та середземноморськими культурами. Інші науковці вважали, що усатівські пам’ятки належать до пізнього етапу трипільської культури. Але багаторічні дослідження пам’яток усатівського типу значно розширили джерелознавчу базу та підтверджують правомірність виділення особливої усатівської культури.

<picture></picture>
Дар'я Гембержевська. Фото: Інтент/Ната Чернецька

<picture></picture>
Усатівська стела. Фото: Інтент/Ната Чернецька

"Усатівська культура досліджувалася одеськими археологами. Я саме зараз сиджу за їх глиняними фігурами, — каже Марія Лобанова. - Вони є унікальними на Одещині. І вони дуже крихкі. Важливо максимально якісно їх зберегти".

<picture></picture>
Усатівські статуетки. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Зазначимо, що з 2 по 12 грудня 2024 року співробітники музею пройшли навчання в рамках міжнародного проєкту "Ініціатива оцифрування та популяризації української спадщини" (Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative). Протягом десяти днів учасників проєкту навчали, як оцифровувати археологічні артефакти та створювати віртуальні 3D моделі. Тренерами курсу були фахівці американської некомерційної організації CyArk, яка займається захистом культурної спадщини та навчанням майбутніх поколінь новітнім методам 3D-документування. Навчання проходило на базі Ягеллонського університету в Кракові. Крім того, Одеському археологічному музею передали все необхідне обладнання та програмне забезпечення для 3D моделювання. За словами співробітників музею, це абсолютно грантова історія і гроші установа на це не виділяла. 

На наше питання, чи складно науковцям моделювати, Марія Лобанова відповіла, що їй подобається працювати саме в програмах, а Оксані Грицюті – фотографувати: "Тому мені треба довчити методологію фотографування, Оксані – навпаки, попрацювати в програмах". 

<picture></picture>
Оцифрування музейного експоната. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Після проєкту спорядження для моделювання залишається в музеї, тому науковці можуть і далі цим займатися самостійно.

Дар'я Гембержевська з "Архаїки" каже, що техніка надає необхідну якість 3D-моделей, що дозволяє їх використовувати у науковому дослідженні. Самі моделі потім публікуються на платформі SketchUp, яка є у вільному доступі. 

<picture></picture>
Дар'я Гембержевська. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Вона розповіла кейс про вчасне моделювання Кам'яної могили — світової пам'яткі давньої культури в Запорізькій області. Пагорб, що тисячоліттями слугував людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч стародавніх наскельних зображень. Хронологія петрогліфів охоплює період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя (XXIV—XXII тис. до н. е. до X—XIII ст.), що робить пам'ятку унікальною.

<picture></picture>
Дар'я Гембержевська. Фото: Інтент/Оксана Грицюта

"До повномасштабної війни створили 3D-модель цього наскельного живопису. Зараз ця територія під окупацією і немає можливості потрапити на локацію. Але ми маємо про неї інформацію. Ми можемо далі продовжувати її вивчати", - каже Дар'я. 

За її словами, фотограмметрія — найдоступніший та найдешевший метод 3D-моделювання, який на цей час існує. 

"Для цього ми надаємо камери з максимально доступним розширенням, сканер, потужні ноутбуки. Точність виходить до пів міліметра, що дозволяє проводити дослідження на моделях. Бачити деталі, наприклад насічки на кістках", - каже Гембержевська.

Стосовно оцифрування будинку самого музею, то науковці будуть поєднувати Date Scanner, фотограмметрію, можливо, буде використаний дрон. 

"Що, в принципі, було б непогано, але враховуючи воєнний стан, можливо нам прийдеться обійтися без даних з дрона, - пояснює ситуацію представниця "Архаїки". - Сканер підходить саме для великих об'єктів — кімнати, споруди. Він одразу дає масштабовану картинку і таким чином виключає людський фактор".  

<picture></picture>
Науковці моделюють виставку. Фото: Інтент/Ната Чернецька

Для Оксани Грицюти, яка займається експозицією археологічного музею, моделювання — це можливість створювати віртуальні виставки. 

"Зараз робимо 3D-модель виставки "Зміїний: острів, що боронять боги". Після відповідної обробки буде можливість викласти її публічно, на наших соцмережах. Тобто люди, які не мають змоги до нас прийти особисто, можуть побачити її в інтернеті", - розповідає науковиця. 

За її словами, 3D-моделі основної експозиції музею, яка є поза доступом, планується використовувати для віртуальних виставок, щоб надати можливість спільноті все ж таки долучатись до культурної спадщини.

<picture></picture>
Оксана Грицюта та Дар'я Гембержевська. Фото: Інтент/Ната Чернецька

"Багато музеїв постраждали під час війни. Одеса також знаходиться у небезпеці. Ми докладаємо зусиль, щоб усе зберегти, щоб після війни відновити експозицію. Зараз ми розуміємо наші ризики й такий спосіб оцифрування допоможе зберегти цю спадщину для майбутнього", - вважає Грицюта.

Нагадаємо, у 2024 році музей вперше після початку повномасштабної війни відкрив виставку "Зміїний: острів, що боронять боги", де відвідувачам показали артефакти, знайдені на острові. Зараз її подовжують.

Зазначимо, що музей вже не вперше займається цифровізацією фондів. У 2024 році науковці залучили сканувати старі плівки з архівних розкопок студентів Одеського національного університету ім. Мечникова. У 2023 році громадська організація Museum for Change за підтримки ЮНЕСКО організувала фотофіксацію експонатів Одеського археологічного музею. Спеціалісти відзняли колекцію скла, знайденого в античних містах Північного Причорномор'я та посуд Трипільської культури.

<span><span><span><span><span><span>Нагадаємо, що в липні 2023 року після нічної атаки росіян в музеї були пошкоджені вікна та двері. У вересні внаслідок тривалих обстрілів рф на стелі Одеського археологічного музею утворились тріщини, конструкція яких не витримала і частково обвалилась. Зараз музей частково відновив приміщення і планує перетворити наукову кімнату на виставкову залу, де найближчим часом відкриють фотовиставку.</span></span></span></span></span></span>

Ната Чернецька