Темні часи: як жителі Одещини переживають наслідки наймасштабнішої атаки на світло

В ніч на 13 грудня Одеса та область зіштовхнулись з найбільш масовою атакою на енергетичну інфраструктуру з початку повномасштабного вторгнення. Обстріли продовжувались фактично усю ніч, десятки об’єктів енергетики були зруйновані. За розрахунками Сил оборони Півдня України, нічна атака обійшлась росіянам у 109 мільйонів доларів. На Одещину летіли крилаті ракети "Калібр",  "Іскандер-К", балістичні ракети "Іскандер-М" та чотири аеробалістичні ракети "Кинджал". Не рахуючи сотень дронів Shahed-136. Вся ця зброя була спрямована на те, щоб занурити регіон в темряву. А в цій темряві опинились люди, які шукали рішення та адаптувались до викликів воєнного часу.

Ставка на енергоефективність: життя в панельній багатоповерхівці

Жительці Одеси Валерії відносно пощастило: в її квартирі світла не було рівно дві доби. У великої кількості жителів міста цей строк розтягнувся до тижня. Разом з електрикою у жінки на той же термін зникло опалення та водопостачання. Зазвичай після обстрілів та під час  стандартних відключень "блага цивілізації" залишались, однак цього разу руйнування були такими масштабними, що зачепили критичну інфраструктуру. Підвіз технічної води не дуже рятував ситуацію: одеситка живе на десятому поверсі, і без ліфта сильно її на собі не потягаєш.

Найбільшим викликом стала саме відсутність світла. У квартирі електроплита, приготувати чи бодай розігріти їжу неможливо. Деякі сусіди Валерії використовують туристичні газові горілки на такі випадки, але сама вона не ризикує: боїться нещасних випадків. Газові горілки не призначені для використання в закритих приміщеннях, однак від безвиході під час блекаутів багато містян ними користуються. Особливо ті, хто має маленьких дітей чи тим, кому потрібне стабільне гаряче харчування. У Валерії син підліток, тому він не дуже заперечував проти позапланового походу до піцерії.

<picture></picture>
Центр незламності. ФОТО: Інтент / Володимир Шкаєв

Відсутність опалення та води переносилась значно простіше. Рятувала велика діжка на 50 літрів, де зберігалась вода саме на випадок тривалої відсутності: Валерії з сином, при ощадливому використанні, цих запасів достатньо на два дні. Резервуару вистачило до того часу, як комунальники разом з енергетиками відновили водопостачання. А квартира була настільки теплою, що навіть при 4+ на вулиці можна було спокійно ходити по квартирі з мокрою головою. В житлі за весь час температура не опустилась нижче двадцяти градусів.

"Коли дали воду, перше що зробила, пішла поповнювати запаси й мити посуд. Яким же було моє здивування коли побачила, що з крану йде тепла вода, я думала, що бойлер наш стільки не витримає і що вода давно там охолола. Тому я, не гаючи часу, швиденько помила голову, яку не мила три дні. Електрики не було, опалення не було, але в квартирі було досить тепло, щоб волосся висохло природним чином. Якраз була неділя, нікуди йти не було треба, і я була спокійна, що поїду в офіс з чистою головою, заодно підзаряджу гаджети і все, що мені потрібно", – розповідає Валерія.

Рівно рік тому жінка встановила новий бойлер, на заміну старому, і тільки зараз дізналась, що він може зберігати воду гарячою так довго. А от про те, що квартира зберігає тепло, Валерія знала і раніше, коли вимикали центральне опалення чи траплялись якісь інциденти з теплопостачанням. Вона багато років тому утеплила зовнішні стіни через тріщину в панельному шві: під час злив буквально протікала стіна в кімнаті, а це технічне рішення дозволило розв'язати проблему. Бонусом стало те, що квартира значно "потеплішала", і відключення опалення, коли на вулиці було ще холодно, перші дні ніяк не відчувалось, бо стіни зберігали тепло. І коли опалення зникало через обстріли, утеплення допомагало пережити ці складні періоди теж.

"В 2022 ми були без світла три дні підряд, так що, попередній антирекорд не побитий. Обіцяли відновити до вечора 16 грудня, по факту, дали на день раніше. Але дивлячись на ситуації інших я розумію, що нам ще дуже пощастило. Що швидко полагодили, що не виникло ніяких аварій. В моїх друзів в інших районах Одеси, на жаль, ситуація значно гірша. В когось за п’ять днів зовсім світла не було, комусь за цей же період дали його на дві-три години, чого ледве вистачило на підзарядку гаджетів. Це дуже складно, і як би ти не готувався до такого, повністю бути готовим нереально", – підсумовує Валерія.

Автономія в електроживленні: досвід одеситів

Деякі жителі Одеси, які мають таку технічну можливість, забезпечують себе світлом самостійно. Дизайнер Марк  замислився над питаннями енергонезалежності після того, як після одного з прильотів в нього не було світла чотири доби.  Чоловік працює віддалено вдома, і йому для роботи потрібне стабільне електропостачання. Він з родиною живе в старому житловому фонді, в "типовому одеському дворику", де є можливість поставити генератор. Той гуркотить до десятої вечора, а потім настає черга зарядної станції.

"У нас система працює так: вдень ​​генератор вмикається, на нього "сідає" все легке навантаження в будинку, і в цей час заряджається зарядна станція. А ось пізно ввечері ми вже переходимо на зарядну станцію, а генератор відпочиває. Генератор я придбав два роки тому, під час паніки на фоні блекаутів. В ЄС він коштує 270 євро, в нас я його придбав вчетверо дорожче. Зарядна станція обійшлась в 700 євро, але вона нова, замовлена безпосередньо з Європи. Таким чином, можна забезпечити стабільне електроживлення базової техніки. Але все одно тривалі відключення відчуваються. Треба постійно слідкувати, всіма приладами, які є вдома, ти маєш користуватись досить обмежено", – говорить Марк.

Для розв'язання питань підзарядки потрібно враховувати потужність. Наприклад, переносні станції – півтора кіловата. Чайник має приблизно стільки ж, а мікрохвильова піч – вже близько двох. Тобто, включаючи один із таких пристроїв, потрібно розуміти, скільки він споживає. Потрібно знати потужність і місткість, аналогічно як у павербанку: скільки він може віддати і на скільки його вистачить. Тільки в павербанках місткість вимірюється в міліампер-годинах, а для великих зарядних пристроїв це кіловат-години.

<picture></picture>
Центр незламності. ФОТО: Інтент / Володимир Шкаєв

І генератори, і зарядні станції можна підключати двома способами. Є правильний, "чистий" варіант, а є так звані "шахід-підключення". У першому випадку для кожного пристрою, який необхідно заживити, робиться окрема проводка, навіть просто через подовжувачі. Одна вилка в пристрій, інша в розетку, і техніка працює. Це більш коректний та безпечний спосіб. Але багато людей в Одесі в місті користуються другим варіантом: просто вмикають пристрій безпосередньо в розетку. "Шахід-підключення" теж працюють, але важливо не забути попередньо не відключити щиток у квартирі чи будинку.

А ось підприємець Сергій живе в новобудові, де все працює від електрики, і встановити генератор можливості немає. Він створив резервне джерело живлення на основі автомобільного акумулятора. Цього вистачає, щоб закип'ятити електрочайник або приготувати й розігріти їжу. Основна складність полягає у пошуку потрібного інвертора. Ціни на них скачуть, особливо під час вимкнення.

"Для початку потрібно визначитися з призначенням, щоб вибрати потужність перетворювача. Для електроплитки в середньому треба 1 кВт, для електрочайника – 1,5-2 кВт. Важливо враховувати, що мова йде саме про постійну потужність, яка вдвічі менша за пікову. Але обидва параметри, як правило, пишуть на самому інверторі. вартість такої схеми вийде близько 250 доларів. Акумулятор на 100 ампер на авторинку від 3300 грн, зарядне для нього на 10 ампер від 650 грн, а інвертор – як пощастить", – ділиться своїм досвідом Сергій.

Енергія сонця: чи підходить вона для Одеси?

На дахах деяких будинків, навчальних закладів, комунальних установ з’являються сонячні панелі, які розглядаються як альтернатива традиційній енергетиці. Однак серед приватних споживачів ця практика не дуже масова. По-перше, обладнання значно дорожче за бензинові генератори.  По-друге, його ефективність дуже залежить від примх погоди. Якщо погода сонячна, як влітку, можна навіть зекономити на комунальних послугах. А от в умовах туману сонячні панелі не можуть покрити всіх потреб.  За тривалих відключень світла одесити шукають рішень, які спрацюють "тут і зараз" й не залежатимуть від пори року.

"В мене є невелика портативна сонячна панель потужністю 25 ватт. Влітку, за хорошої погоди, вона заряджала смартфон за півтори години, це було цілком адекватно. Але взимку вона працює дуже погано. Коли вимкнули світло, я спробував за допомогою неї знову зарядити гаджети. У результаті мій телефон за годину зарядився буквально відсотків на 25-30. І це при тому, що за вікном стояла сонячна погода. А якщо хмарність та туман, які у грудні бувають часто, то вона взагалі ніяк не працюватиме", – ділиться досвідом використання зелених технологій студент Максим.

З усім тим, сонячну енергетику не треба скидати з рахунків.  Одним з успішним прикладів використання сонячних панелей є Південноукраїнський національний педагогічний університет, в якому дах головного корпусу обладнаний СЕС потужністю в 30 кіловатів. Цього вистачило, щоб минулої зими економити кожного місяця близько 9000 гривень на комунальних послугах. Однак потужності сонячної електростанції вистачає всього на три-чотири години безперервної роботи: це добре під час тимчасових відключень, однак не покриває потреби, коли світла немає по кілька діб.

<picture></picture>
Центр незламності. ФОТО: Інтент / Володимир Шкаєв

Також сонячну енергетику можна використовувати для освітлення вулиць. Ліхтарі на сонячних батарейках не вимагають великої кількості енергії, однак з ними комфортніше пересуватись містом, не маючи страху десь спіткнутись в темряві. Проте виникає питання, як вберегти їх від вандалів, злодіїв чи інших категорій людей, які можуть зазіхнути на недешеве обладнання. Зазвичай такі ліхтарі встановлюють на огороджених територіях, з відеоспостереженням, де можна проконтролювати потік людей.

"У моїх друзів, які мешкають в приватному будинку, є лампи, які вдень накопичують сонячне світло, а ввечері освітлюють приміщення. В них ці лампи заряджаються на огородженій території, там є досить простору, щоб зарядитися.  Але як цю практику адаптувати до багатоповерхівок – я не знаю. На відкритому просторі не залишиш, в умовах, коли в нас і звичайні лампочки крали. Хіба що заряджати на балконі, але сильно так зарядиш? А от для житлових комплексів з закритою територією мені здається це непогана ідея. Я бачила один такий двір, в якому таким чином організували вуличне освітлення", – говорить моя перша співрозмовниця Валерія.

Тим часом ситуація з енергетикою в Одеській області набула статусу надзвичайної ситуації державного рівня. Якщо в одних районах Одеси світло дали за кілька днів, в інших спроби заживити споживачів закінчились аваріями та продовженням блекауту. Є міста в області, на кшталт Арцизу, де відсутність світла розтяглась на кілька тижнів, адже місто пережило кілька масштабних атак на енергетичну інфраструктуру. Тривалість повітряних тривог в області подекуди сягала понад 10 годин, і за цей період різні громади регіону піддавались обстрілам. Відновлювальні роботи тривають, а жителі Одещини шукають рішення, щоб пережити темні часи.

Мария Шевчук