Світова організація торгівлі

Вісім місяців весь світ спостерігає, як Україна чинить опір російській агресії. Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Але чи всі з нас правильно розуміють, як влаштовані ці організації, які функції виконують та на яку саме підтримку українці можуть розраховувати? 

ІзбірКом підготував цикл матеріалів, у яких розповість, які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль відіграють у світі насьогодні.

У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Генеральної Асамблеї, 
Ради Безпеки, 
Міжнародного суду,
ЮНЕСКО,
ЮНІСЕФ,
Червоного Хреста,
Міжнародної організації цивільної авіації та інших.

Загальна характеристика Світової організації торгівлі

Світова організація торгівлі (далі – СОТ) – це міжурядова організація, створена заради лібералізації міжнародної торгівлі та регулювання торговельно-політичних відносин країн-членів. СОТ ставить перед собою завдання піднімати життєві стандарти та створювати робочі місця. Штаб-квартира організації знаходиться у Женеві. На чолі СОТ стоїть генеральний директор. З 1 березня 2021 року цю посаду обіймає нігерійська економістка та експертка з міжнародного розвитку Нгозі Оконджо-Івеала. Вона стала першою жінкою та першим представником Африки на цій посаді.

Історія створення СОТ

Ідея створення міжнародної організації, яка мала б регулювати торгівлю, виникла ще до завершення Другої світової війни. У 1944 році на Бреттон-Вудській конференції були засновані Міжнародний валютний фонд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Ще однією основою нового економічного порядку мала стати Міжнародна торговельна організація. У 1947 році було підписано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ), яка мала стати частиною проєкту зі створення нової організації. Втім, держави світу не змогли домовитися, і ГАТТ почала функціонувати як самостійний міжнародний договір у сфері торгівлі. Заради вдосконалення ГАТТ держави світу періодично збиралися на міжнародні конференції, які отримали назву «раундів». У межах Уругвайського раунду у 1994 році було підписано Марракеську декларацію, якою засновувалася СОТ. Нова організація почала діяти з 1 січня 1995 року.

Члени СОТ

До складу організації входить 164 члена, на яких припадає 98% світової торгівлі. Серед членів організації є 160 міжнародно визнаних держав, частково визнаний Тайвань, дві залежні території (Гонконг і Макао), а також Європейський Союз. Останніми до СОТ у 2016 році приєдналися Ліберія та Афганістан. Наразі жодний член організації не вийшов із неї, хоч США заявляли про можливий вихід із деяких угод СОТ у 2020 році.

Структура СОТ

Ключовим органом прийняття рішень у СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки. На Конференції збираються всі члени СОТ. Конференція може приймати рішення з будь-яких справ щодо будь-яких багатосторонніх торговельних угод.

Вирішенням поточних питань від імені Конференції займається Генеральна рада, яка також включає представників (зазвичай послів) усіх членів організації. У відповідних випадках Рада може збиратися для виконання специфічних функцій: як Орган для вирішення суперечок та як Орган з проведення огляду торговельної політики. Орган для вирішення суперечок збирається, якщо один член організації вважає, що інший порушив угоду або зобов’язання у межах СОТ. Другий орган займається моніторингом торговельної діяльності усіх членів СОТ.

Під загальним керівництвом Генеральної ради функціонують ради з ключових сфер торгівлі, а також різноманітні комітети, групи та комісії.

Принципи роботи СОТ

Існує низка принципів, які є важливими під час укладання договорів у межах СОТ та для розуміння засад, якими керується організація у своїй роботі. СОТ просуває ці принципи та стежить за тим, щоб їх дотримувалися члени організації.

Заборона дискримінації. Якщо певні пільгові торговельні умови були надані державою одній країні, такі ж умови мають бути надані й іншим торговельним партнерам. Якщо певні пільги були надані внутрішньому виробнику товарів та послуг, такі ж пільги повинен отримати й іноземний виробник.

Відкрита торгівля. Члени СОТ мають знижувати бар’єри, які обмежують розвиток торгівлі. Серед таких обмежень можна назвати митний збір та заборону на імпорт. Особливо цей принцип стосується вибіркових обмежень.

Передбачуваність та прозорість. Зовнішні інвестори мають бути впевнені, що торговельні бар’єри не будуть зведені випадково без достатніх підстав.

Чесне змагання. Цей принцип виступає проти методів, які порушують правила чесної ринкової конкуренції (субсидії на експорт, демпінг з метою відвоювати частку ринку).

Підтримка менш розвинених країн. Більше 75% членів СОТ – це країни, які розвиваються. Угоди у межах СОТ укладаються таким чином, щоб ці країни мали час підлаштуватися під вимоги.

Захист навколишнього середовища. Договори у межах СОТ враховують необхідність захисту навколишнього середовища. При цьому захисні заходи не повинні використовуватися для зведення дискримінаційних торговельних бар’єрів.

Інтеграція. СОТ має на меті побудувати таку глобальну систему торгівлі, до якої могли б долучатися нові партнери. Зокрема, представники малого бізнесу.

Партнерство. СОТ постійно підтримує діалог із громадянським суспільством, профспілками, університетами та бізнес-спільнотою, щоб поширювати співробітництво.

Цифрова торгівля. СОТ намагається всіляко сприяти розвитку цифрової торгівлі, включаючи інформаційну підтримку та розробку правил глобальної цифрової торгівлі.

Діяльність СОТ

Мета СОТ – сприяння глобальному розвитку через просування торгівлі. На шляху до цієї мети організація виконує низку функцій.

Встановлення глобальних торговельних правил. Вступаючи до СОТ, члени організації підписують угоди, які потім ратифікують у своїх парламентах. Фактично ці угоди є контрактами, які зв’язують членів організації спільними правилами. Додаткові правила регулярно приймаються на засіданнях керівних органів СОТ. Важливе значення мають і конференції (раунди), які проводяться з часів підписання ГАТТ. Черговий Дохійський раунд розпочався у 2001 році та досі триває.

Вирішення суперечок. СОТ заохочує членів організації вирішувати суперечки шляхом двосторонніх перемовин. Якщо цей шлях не дає результату, держави можуть звернутися до групи експертів СОТ – так званої «панелі». Орган для вирішення суперечок фактично лише затверджує рішення, винесене панеллю. З початку існування організації цим шляхом було розглянуто більше 600 суперечок.

Моніторинг світової торгівлі регулярно проводиться СОТ з часів фінансової кризи 2008 року. Мета моніторингу – виявити заходи щодо прискорення або призупинення розвитку світової торгівлі, запроваджені членами СОТ. Також моніторингу з боку організації піддаються на регулярній основі всі її члени.

Допомога країнам, що розвиваються. Для допомоги країнам, що розвиваються, та найбіднішим країнам світу було запущено низку програм та проєктів.

У 2005 році було запроваджено програму Допомога торгівлі. Вона допомагає відбудувати торговельний потенціал, розширити інфраструктуру та ефективніше використовувати торговельні можливості. Наразі у програму було вкладено більше 400 мільярдів доларів. СОТ також підтримує програму Стандарти та обладнання для розвитку торгівлі. Мета програми – допомогти країнам, що розвиваються, відповідати міжнародним стандартам щодо безпечної їжі, здорових рослин та тварин, а також отримати доступ до глобальних ринків.

СОТ бере участь у Розширеній інтегрованій програмі – єдиній багатосторонній ініціативі, присвяченій допомозі найбіднішим країнам світу в їхньому прагненні використати торгівлю для сталого економічного зростання та зменшення бідності. Програма робить інвестиції у більш ніж 170 проєктів.

СОТ щороку організовує сотні місій технічної співпраці для країн, що розвиваються. Щороку у Женеві для представників урядів організовуються курси з торговельної політики. В усіх регіонах світу проводяться семінари, при цьому особливу увагу приділено африканському регіону. Також регулярно організовуються онлайн-курси.

Україна та СОТ

Україна приєдналася до СОТ у 2008 році. Представники України беруть участь у роботі різних органів СОТ. У період з 2008 року Україна досягла двосторонніх домовленостей щодо доступу до ринку з Самоа, Чорногорією, Таджикистаном, Лаосом, Єменом, Казахстаном, Боснією та Герцеговиною.

Завдяки членству в СОТ у 2010 році Україна підписала Угоду про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі. У 2014 році було підписано Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

У квітні 2022 року через початок російської агресії в Україні СОТ переглянула свій прогноз щодо зростання світової торгівлі цього року з 4,7% до 3%. Генеральний директор СОТ Оконджо-Івеала попередила про потенційну продовольчу кризу через перебої в експорті, оскільки Україна та Росія є важливими постачальниками зерна та деяких інших товарів.

СОТ є ключовою організацією у світі міжнародної торгівлі. СОТ встановлює глобальні правила, допомагає вирішувати суперечки між країнами, бере участь у програмах, спрямованих на вирішення проблем країн, що розвиваються, та найбідніших країн світу. СОТ є однією з наймолодших міжнародних організацій світу, однак, поза сумнівом, має значний авторитет: на членів організації припадає 98% світової торгівлі.

Критики стверджують, що проголошені СОТ цілі не відповідають наслідкам діяльності організації. Зокрема, відстань між бідними та багатими продовжує збільшуватися. Озвучені СОТ ідеали вільної глобальної торгівлі на папері виглядають бездоганно. Однак цілком очевидно, що на відкритому ринку перевагу будуть мати товари потужнішого виробника. На захист організації слід зазначити, що пільги для країн, що розвиваються, враховані у діяльності та принципах роботи СОТ. Тож не варто всі проблеми за відсутність успіхів у країн, що розвиваються, перекладати на СОТ. Так чи інакше, необхідно визнати, що уявити сучасну глобалізовану економіку без СОТ абсолютно неможливо.

Автор: Олег Пархітько