Що та хто загрожує медичній реформі

Другий етап медичної реформи, який стосується спеціалізованої допомоги від вузькопрофільних лікарів, має початися 1 квітня.

Раніше «Четверта влада» вже писала про те, що означають для пацієнтів очікувані зміни. 

За даними соціологічних досліджень, 54% українців вважають, що реформа охорони здоров’я є першочерговою. Лікарні готові до наступного етапу: принаймні ексзаступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк стверджує, що 97% закладів у регіонах уже реорганізовані на комунальні підприємства (це обов’язкова умова участі закладу в реформі), а 90% лікарень подали заявки на договори з Національною службою здоров’я. 

Але за місяць до старту заключного етапу реформи Володимир Зеленський створив робочу групу з питань реформування системи охорони здоров'я, висловивши таким чином сумнів у доцільності реформи. Група мала проаналізувати ефективність медицини в Україні до початку березня. Але досі немає офіційної інформації про будь-які рішення, бо група чекає на резолюцію Президента.

Що має робити робоча група

Вона має оцінити медичну реформу, яку втілили вже, та готовність системи до другого етапу реформи.

Хто входить до цієї групи

Усього 13 людей — керівники медзакладів, лікарі та чиновники. Деякі з них, імовірно, незацікавлені в тім, щоб реформа тривала. Оскільки головний механізм реформи — зміна схеми фінансування медичних закладів. Від 1 квітня лікарні мають отримувати гроші, відповідно до кількості конкретних послуг, які надали пацієнтам. 

Наприклад, у складі групи є Борис Тодуров —  директор Інституту серця МОЗ України. Його підозрюють у корупції через державні закупівлі, а ще він є відкритим противником медичної реформи. 

Також у списку є головний лікар Інституту Шалімова Олександр Усенко. У цій лікарні неодноразово вимагали хабарі від пацієнтів. Найвідомішим було вимагання у пацієнта 40 тисяч євро за операцію. 

Ольга Голубовська відома тим, що лобіювала лікарські засоби та державні закупівлі й отримувала за це гроші від фармацевтичних компаній. 

Чому це може загрожувати медичній реформі

Менеджерка експертної групи «Охорони здоров’я» Реанімаційного пакету реформ Світлана Бубенчикова розповіла «Четвертій владі», що сумнівається у спроможності групи об’єктивно оцінити медреформу. 

Вона каже, що не можна робити орган, який би складався тільки зі спеціалістів одного профілю (лікарів), тому що система охорони здоров’я стосується  не тільки медичних питань: ще є фінансові, юридичні та інші аспекти.

Також експертка наголошує, що термін для надання оцінки дуже короткий. Це всього 10 днів. 

«Упровадження медичної реформи в Україні вже оцінили на високому рівні ВООЗ та інші міжнародні партнери. Зокрема, однією складовою першого етапу була програма «Доступні ліки». ВООЗ дала позитивну оцінку цій програмі. Я вбачаю в рішеннях та у висновках, які би могла зробити ця група людей, певні ризики для іміджу глобального та репутаційних ризиків самої реформи», —  зазначила Світлана Бубенчикова.

Як відреагували на створення цієї групи

Проти наказу Володимира Зеленського про створення Тимчасової робочої групи вже виступили активісти благодійного фонду «Пацієнти України». У своєму зверненні до Президента вони висловили припущення, що реформу таким чином намагаються згорнути та вимагали залучити до Тимчасової робочої групи їхніх представників. 

За кордоном теж відреагували: представники урядів Канади, Євросоюзу, Великобританії, Швейцарської агенції з розвитку та співпраці USAID, ВООЗ і Світового банку у листі до Президента України закликали Україну зберегти реформу медицини без змін. 

«На цьому критичному етапі ми просимо уряд продовжувати впроваджувати заплановані етапи реформи, не вносячи суттєвих змін в її дизайн. Контрактування послуг НСЗУ, яка фінансується за рахунок загальних податків і покриває пакет певних послуг, залишається важливою передумовою справедливого й ефективного розподілу ресурсів», — пишуть у листі.

Що думають у МОЗ та ОП

«Четверта влада» декілька разів намагалася отримати коментар про це від Міністерства охорони здоров’я, але всі номери приймалень не відповідали, починаючи від міністерки охорони здоров’я Зоряни Скалецької, закінчуючи всіма її заступниками. У пресслужбі повідомили, що нададуть відповідь тільки за письмовим запитом протягом тижня.

В Офісі Президента так само стверджують, що не згодні відповідати усно або не відповідають на дзвінки взагалі.

Анна Дікун, «Четверта влада»