06 січня 2022 р. 08:01

«Що буде з моєю країною?»: інтерв’ю ІзбірКома з журналісткою із Казахстану

За пів кроку до війни опинився надвечір 5 січня Казахстан. Держава, до якої від нашої країни – понад чотири тисячі кілометрів і про яку ми знаємо хіба що кілька речей: це колишня пострадянська країна, нею вже кілька десятиліть фактично керує людина на прізвище Назарбаєв і там у засланні перебував Тарас Шевченко. Однак події початку січня-2022 викликали неабияке зацікавлення наших співгромадян, адже що більшою стає хвиля насильства у Казахстані, то більше ми бачимо паралелей з ситуацією в Україні 2013-2014 років. Попри те, що 5 січня в Казахстані близько восьми годин був відключений Інтернет, ІзбірКом зміг поспілкуватися з місцевою журналісткою, аби розповісти читачам про те, що відбувається на вулицях міст цієї держави.

Журналістка, громадська активістка Асем Жапішева

- Я розумію, що для українців Казахстан – це далека країна, та й коротко всієї складності наших політичних особливостей не поясниш, тож скажу просто, що фактично Казахстан – це така собі суперпрезидентська республіка, тобто всі важливі підсумкові рішення приймає президент. У нас є парламент, але здебільшого він «ручний», завжди з пропрезидентською більшістю. За останні кілька років політичні права та свободи громадян сильно обмежувалися. З 2019 року, як тільки Назарбаєв пішов зі своєї посади (Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку з поста президента Казахстану 19 березня 2019 року, проте він став довічним главою Ради безпеки країни, поки про його відставку не повідомив чинний президент Касим-Жомарт Токаєв 5 січня 2022 року. – Ред.), було багато протестів по всій країні, і вилилося це хіба що в обмеження громадянських прав та свобод.

- Узагалі останні кілька років у нас постійно напружена ситуація, насамперед пов'язана із соціальними проблемами громадян. Здебільшого в Казахстані протест завжди мав соціально-економічний характер, за винятком хіба що мітингів політичного характеру того ж таки 2019 року. Цього разу було так само: почалося все із заходу країни, де дуже сильно люди залежать від скрапленого газу: ним опалюють будинки, заправляють автомобілі тощо. З 1 січня, коли його вартість підвищилася вдвічі (з 60 до 120 тенге за літр, або, за курсом валют, з 3,78 до 7,57 грн. – Ред.), люди вийшли на протести. За останні два роки, зокрема й через коронавірусну пандемію, економічні показники Казахстану дуже впали, а соціальна напруга при цьому досить відчутна. Протести підхопили навіть у маленьких селах, а також у великих містах. І за чотири дні соціальний порядок денний переріс у політичний: тепер люди наполягають, щоб пішли у відставку і Назарбаєв, і Токаєв.

- Люди, які начебто протестували 5 січня, не мали відношення до тих, хто виходив на вулиці в попередні дні. Групи мародерів сильно налаштували людей проти протестувальників загалом, і за їхніми погромами перестали чути голоси учасників протестів. Весь день 5 січня на вулицях Алмати не було поліції та військових, вулиці та площі були порожніми, там орудували лише мародери, що взялися з нізвідки. Очевидці розповідали, що на дахах будинків були снайпери, які стріляли в людей.

- Що відбуватиметься далі – страшно уявляти. До путінського режиму у казахів погане ставлення, що буде, якщо вони введуть війська ОДКБ (країни ОДКБ, або Ташкентського договору – військово-політична міжнародна організація, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан. – Ред.), я навіть не уявляю. Російські діячі неодноразово заявляли, що північ Казахстану – це територія Росії. Я не виключаю, що будуть спроби забрати цю територію (північ Казахстану, так званий Сірий Клин - регіон, що з кінця XIX—початку XX століття заселявся українцями. У 1917—1920 роках у Сірому Клині був розгорнутий рух за Українську Державну Автономію. Нині, за даними російських джерел, населення двох обласних центрів цього регіону – Петропавловська і Костаная – переважно складається з етнічних росіян. – Ред.). У влади був мільйон шансів не доводити до такого, провести реформи. Але… Що буде з моєю країною?

Від редакції. Вже після нашої розмови пізно ввечері 5 січня стало відомо, що Нікол Пашинян, колишній прем’єр-міністр Вірменії, який нині є головою ради колективної безпеки ОДКБ, заявив, що «у зв'язку зі зверненням Президента Республіки Казахстан Токаєва і зважаючи на загрозу національній безпеці і суверенітету Республіки Казахстан, викликаної, зокрема, втручанням ззовні, Рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеку прийняла рішення направити колективні миротворчі сили ОДКБ в Республіку Казахстан на обмежений за часом період з метою стабілізації і нормалізації обстановки в цій країні».

Авторка: Євгенія Генова

Фото: Reuters

Також Вам може сподобатись:

18 листопада 2024 р.

Без бусифікації: міністр оборони анонсував реформу мобілізації військових

19 листопада 2024 р.

Міністри шістьох європейських країн підтвердили, що продовжать підтримувати Україну

21 листопада 2024 р.

Оновлено! В Одесі відновив роботу электротранспорт

16 листопада 2024 р.

Обстріли, хабарники та подорожчання проїзду: важливе за тиждень

19 листопада 2024 р.

В Одеській ОВА розповіли хто звертався по електроенергію до Придністров'я

20 листопада 2024 р.

Експерт пояснив, чому енергосистема Одещини вразливіша за інші до обстрілів

19 листопада 2024 р.

Сайт Миколаївської обласної ради відновив роботу: втрати незначні

21 листопада 2024 р.

Міністр оборони Фінляндії зробив різку заяву на адресу росії

20 листопада 2024 р.

В Одесі впровадили графіки стабілізаційних вимкнень електроенергії

21 листопада 2024 р.

Запорізька АЕС вдруге за тиждень на межі блекауту

Розкопки в Одесі: де роботи не відповідають нормам

16 листопада 2024 р.

Окупанти хочуть заповнити поліцію школярами після скорочених курсів

21 листопада 2024 р.

Справи Майдану: що зроблено цього року

18 листопада 2024 р.

Туреччина підготувала свій "мирний план" по Україні: що пропонують

17 листопада 2024 р.

Оновлено! Одеса залишилась без електроенергії та води через ранкові обстріли росіянами