Рівень залучення громадян до вироблення міської політики в Чернігові все ще не можна назвати достатнім

Ефективне залучення містян до процесів розробки та прийняття рішень, що стосуються життя громади, мало би актуалізувати вирішення найважливіших для мешканців питань, а також сприяти збільшенню взаємної відповідальності влади та громади. Передумови для цього є, але наскільки системно вони реалізовуються на практиці?

Дане питання було одним із ключових в дослідженні, проведеному  ГО "Центр Доброчин " в Чернігові. 

Вимірювання рівня залучення громадян до управління містом відображає можливості для впливу на процеси управління містом та реальну картину з їх впровадженням і якістю реалізації заходів. 

Як показали результати дослідження, рівень залучення громадян до вироблення міської політики в Чернігові все ще не можна назвати достатнім, проте він є вищим від середнього. Загальна оцінка за визначеними критеріями  склала 17,7 балів з 31 можливого. 

Найкращим, що вдається реалізовувати в місті в сфері співпраці влади та громади, виявилося використання практик консультування з громадянами в процесах прийняття рішень. Дана оцінка становила 8,4 балів з 10,9 можливих. 

Чернігівці мають реальну можливість звертатися до керівників міста не тільки на особистих прийомах, але і через спеціальну форму на офіційному сайті міськради. Успішно реалізується можливість подачі електронних петицій. Діють Громадська рада при Чернігівському міському голові, Рада ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО. Періодично проводяться опитування громадської думки з актуальних питань розвитку громади. Не дотримано лише критерій, за яким автори проектів рішень на регулярній основі у відкритій формі збирають коментарі від жителів громади до проектів рішень, в тому числі використовуючи зауваження та пропозиції в електронному вигляді через спеціальну форму на сайті.

Також на рівні вище середнього в м. Чернігові використовуються практики інформування громадян (оцінка 5,2 балів з 7,8 можливих).  Основні інформаційні компоненти на сайті Чернігівської міської ради наявні. Як частково дотримані визначено лише критерії щодо інформування в спрощеному вигляді про бюджет міста, та щодо анонсування подій за участю міського керівництва, а також відносно оприлюднення аудіо/відеозаписів засідань постійних депутатських комісій і пленарних засідань сесій ради. Відсутні на сайті лише стенограми та протоколи засідань виконавчого комітету ради, а також аудіо/відеозаписи засідань.

Сфера, яка, як показало дослідження, потребує набагато більшої уваги в місті Чернігів – це використання практик активного залучення громадян. За досліджуваний період оцінка  склала лише  4,1 балів з 12,4 можливих. Невисокий бал пояснюється відсутністю в м. Чернігові реалізації таких процедур як «місцеві ініціативи», «загальні збори за місцем проживання» або інших інструментів активної участі громадян у формуванні та реалізації місцевої політики. Проте в місті успішно здійснено реалізацію процедури "громадського бюджету".

Дослідженням відповідності визначеним 10 принципам залучення громадян, виявлено, що в м. Чернігові найкраще забезпечувалась відповідність принципу права з рівнем 79%, а також принципів зрозумілості (65%), активної громадянської позиції (63%) та часу(62%). 

Найменшу оцінку відповідності отримав принцип оцінки – 10%, а відносно невисокими виявилися рівні відповідності щодо забезпечення принципів: координації – 13% та  підзвітності – 17%.

Інші три принципи  - об'єктивність, відданість, ресурси - з досліджуваних десяти забезпечено на рівні дещо  вище від середнього: рівень відповідності становить від 56% до 59%.

В місті Чернігові діє Програма розвитку громадянського суспільства з конкурсним підходом - будь-яка громадська організація може подавати ідею та брати участь у відкритому конкурсі. Є Програма реалізації Бюджету участі, в рамках якої проводиться інформаційна кампанія щодо можливості долучитись до розробки міської політики. 

ОМС інвестує в громадянське навчання для дорослих та молоді, проводить спеціальні заходи по підвищенню громадянської обізнаності. Підтримує ініціативи, які впроваджуються іншими, але мають на меті розвиток громадянської активності. Розвиває партнерства з громадськими організаціями, надає громадським організаціям підтримку, шляхом надання грантів, або їх аналогів, та проведення навчання.

Також в Чернігові представлені результати Стратегічних сесій з розвитку міста, які відбувалися в рамках розробки нової стратегії розвитку Чернігова, та в яких взяли участь більше 400 громадських активістів, а з чиновниками міських управлінь були проведені відповідні тренінги. Концепція розвитку Чернігова включає чотири напрямки: конкурентоспроможне та інноваційне місто, розвиток житлово-комунального господарства та інфраструктури "Комфортне місто", розвиток людського потенціалу "Людина -- понад усе", розвиток туризму "Чернігів -- туристичне місто". 

З позитивного досвіду міста можна відзначити ініціацію створення робочої групи з дизайн-коду міста Чернігова, а також прийняття Концепції розвитку велоруху в Чернігові та початок дій по її реалізації, хоча і не без труднощів. Програмою розвитку велосипедного руху на 2017-2020 роки передбачено створення мережі велодоріжок (більше180 км), облаштування велопарків. Проект велосипедного руху розробляється громадськими активістами (квітень 2017, ГО Простір злагоди), проте рівень залученості мешканців міста до нього не є достатнім.

Це вказує ще на одну проблематику громадської участі – часту пасивність самої громади в тих питаннях, які не можуть бути вирішені одномоментно, а потребують процедурності, певної послідовності та комплексних узгоджених дій. 

Мешканці міста можуть використовувати низку можливостей задля таких змін в підходах органів місцевого самоврядування до управління громадою, які дозволять забезпечити покращення і інфраструктури міста , і життя містян. Проте для цього потрібна подальша системна одночасна робота в напрямку підвищення активності представників громади та в розумінні представниками влади того, що використання доступних механізмів участі громадян – підхід, який дасть змогу врахувати соціальні чинники у плануванні, а також зменшувати ризики у процесі прийняття та реалізації управлінських рішень.

Докладніше про громадську кампанію по залученню громадян до управління містом можна дізнатись на сайті Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» за посиланням.

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів.