Резолюція "Агресія проти України"

Організація об'єднаних націй опублікувала повний текст Резолюції A/ES-11/L.1 "Агресія проти України".

Резолюцію вчора, 2 березня, затвердили 141 країна-член ООН.

Співавторами резолюції стали Австралія, Австрія, Албанія, Андорра, Антигуа та Барбуда, Аргентина, Афганістан, Багамські Острови, Беліз, Бельгія, Болгарія, Боснія та Герцеговина, Ботсвана, Угорщина, Гаїті, Гайана, Гамбія, Гана, Гватемала, Німеччина, Гренада, Греція, Данія, Демократична Республіка Конго, Домініканська Республіка, Ізраїль, Індонезія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Катар, Кіпр, Кірібаті, Колумбія, Коста-Ріка, Кувейт, Латвія, Ліберія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Малаві, Мальта, Маршаллові Острови, Мікронезія (Федеративні Штати), Монако, М'янма, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Палау, Панама, Папуа - Нова Гвінея, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Республіка Корея, Румунія, Сан-Марино, Північна Македонія, Сент-Кітс і Невіс, Сінгапур, Словаччина, Словенія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки, Сурінам, Тимор-Лешті, Тонга, Тринідад і Тобаго, Тувалу, Туреччина, Україна, Уругвай, Фіджі, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Еквадор, Естонія, Ямайка та Японія.

Переклад резолюції не є офіційним документом та зроблено редакцією ІзбірКома.

Агресія проти України

Генеральна Асамблея,

знову підтверджуючи першочергове значення Статуту Організації Об'єднаних Націй у справі сприяння утвердженню верховенства права у відносинах між державами,

нагадуючи про обов'язок всіх держав відповідно до статті 2 Статуту утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і іншим чином, несумісним з цілями Об'єднаних Націй, і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними засобами,

нагадуючи також про обов'язок відповідно до пункту 2 статті 2 Статуту, згідно з яким усі Члени сумлінно виконують прийняті на себе за Статутом зобов'язання, щоб забезпечити їм усім у сукупності права та переваги, що випливають із належності до складу Членів Організації,

беручи до уваги резолюцію 2623 (2022) Ради Безпеки від 27 лютого 2022 року, в якій Рада закликала скликати надзвичайну спеціальну сесію Генеральної Асамблеї для розгляду питання, що міститься в документі S/Agenda/8979,

посилаючись на резолюцію 377 A (V) Генеральної Асамблеї від 3 листопада 1950 року, під назвою «Єдність на користь миру», і беручи до уваги, що розбіжність постійних членів Ради Безпеки на її 8979-му засіданні завадила виконанню ним своєї головної зобов'язання з підтримання міжнародного миру та безпеки,

посилаючись також на свою резолюцію 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, в якій вона схвалила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співпраці між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, і знову підтверджуючи принципи про те, що територія держави не повинна бути об'єктом набуття іншою державою внаслідок загрози силою або її застосування і що будь-яка спроба, спрямована на часткове або повне порушення національної єдності та територіальної цілісності держави чи країни чи їхньої політичної незалежності, несумісна з цілями та принципами Статуту,

посилаючись далі на свою резолюцію 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, в якій «агресія» визначається як застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або якимось іншим чином, несумісним зі Статутом,

беручи до уваги важливість підтримки та зміцнення міжнародного миру, заснованого на свободі, рівності, справедливості та повазі прав людини, та розвитку дружніх відносин між державами незалежно від їх політичних, економічних та соціальних систем або рівнів їх розвитку,

посилаючись на Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975 року, та Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) від 5 грудня 1994 року,

засуджуючи заяву Російської Федерації від 24 лютого 2022 року про проведення «спеціальної військової операції» в Україні,

підтверджуючи, що жодні територіальні придбання внаслідок загрози силою або її застосування не повинні визнаватись законними,

висловлюючи серйозне занепокоєння повідомленнями про напади на цивільні об'єкти, такі як житлові будинки, школи та лікарні, та про жертви серед цивільного населення, включаючи жінок, людей похилого віку, інвалідів та дітей,

визнаючи, що військові операції Російської Федерації на суверенній території України мають такі масштаби, яких міжнародне суспільство не бачило в Європі протягом десятиліть, і що потрібні термінові дії, щоб позбавити це покоління від бід війни,

схвалюючи заяву Генерального секретаря від 24 лютого 2022 року, в якій він нагадав, що застосування сили однією країною проти іншої є нехтуванням принципів, яких кожна країна зобов'язалася дотримуватися, і що нинішній військовий наступ Російської Федерації суперечить Статуту,

засуджуючи рішення Російської Федерації підвищити готовність своїх ядерних сил,

висловлюючи серйозне занепокоєння з приводу погіршення гуманітарної ситуації в Україні та навколо неї зі зростанням числа внутрішньо переміщених осіб та біженців, які потребують гуманітарної допомоги,

висловлюючи також занепокоєння щодо потенційного впливу конфлікту на загострення проблеми відсутності продовольчої безпеки в усьому світі, оскільки Україна та відповідний регіон входять до ряду найважливіших у світі з точки зору експорту зерна та сільськогосподарської продукції районів, у той час як мільйони людей у ​​кількох регіонах світу стикаються з голодом або безпосереднім ризиком голоду або зазнають серйозного дефіциту продовольства, а також на енергетичну безпеку;

вітаючи безперервні зусилля Генерального секретаря та Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також інших міжнародних та регіональних організацій на підтримку деескалації ситуації щодо України та заохочуючи продовження діалогу,

1. знову підтверджує свою прихильність до суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;

2. висловлює глибокий жаль з приводу агресії, вчиненої Російською Федерацією проти України з порушенням статті 2 4) Статуту;

3. вимагає, щоб Російська Федерація негайно припинила застосування сили проти України та утримувалася від будь-якої подальшої протиправної загрози силою або її застосування проти будь-якої держави-члена;

4. вимагає також, щоб Російська Федерація негайно, повністю та беззастережно вивела всі свої збройні сили з території України в її міжнародно визнаних кордонах;

5. висловлює жаль з приводу рішення Російської Федерації від 21 лютого 2022 року щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України, як такого, що порушує територіальну цілісність та суверенітет України та несумісного з принципами Статуту;

6. вимагає від Російської Федерації негайного та беззастережного скасування рішення, що стосується статусу окремих районів Донецької та Луганської областей України;

7. закликає Російську Федерацію дотримуватися принципів, викладених у Статуті та Декларації про дружні стосунки1;

8. закликає сторони дотримуватись Мінських угод та конструктивно працювати у відповідних міжнародних рамках, включаючи «нормандський формат» та Тристоронню контактну групу, над забезпеченням їх повного виконання;

9. вимагає від усіх сторін забезпечення безпечного та безперешкодного проходу до пунктів призначення за межами України та полегшення оперативної, безпечної та безперешкодної доставки гуманітарної допомоги необхідним особам в Україні, захисту цивільного населення, включаючи гуманітарний персонал та осіб , що перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок, людей похилого віку, інвалідів, корінні народи, мігрантів та дітей, та поваги до прав людини;

10. висловлює жаль з приводу участі Білорусі у цьому незаконному застосуванні сили проти України та закликає її дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань;

11. засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення та обмеження прав людини і закликає всі сторони суворо дотримуватись відповідних положень міжнародного гуманітарного права, включаючи у відповідних випадках Женевські конвенції 1949 року 2 та Додаткові протоколи до них 19 міжнародного права прав людини; і у зв'язку з цим вимагає надалі, щоб усі сторони забезпечували повагу до статусу та захисту всього медичного та гуманітарного персоналу, що займається виконанням виключно медичних обов'язків, їх транспортних засобів та обладнання, а також лікарень та інших медичних закладів;

12. вимагає, щоб усі сторони повністю виконували свої зобов'язання з міжнародного гуманітарного права, щоб не допустити загибелі цивільного населення та знищення об'єктів цивільного призначення, утримуючись від того, щоб зазнавали нападів, знищувалися, переміщувалися або приводились у непридатність об'єкти, які є обов'язковими для виживання цивільного населення, а також поважаючи і захищаючи гуманітарний персонал та вантажі, що використовуються під час проведення операцій з надання гуманітарної допомоги;

13. просить Координатора надзвичайної допомоги подати через 30 днів після прийняття цієї резолюції доповідь про гуманітарну ситуацію в Україні та про гуманітарні заходи реагування;

14. закликає до негайного мирного врегулювання конфлікту між Російською Федерацією та Україною через п<span style="font-size:10pt"><span style="line-height:103%"><span style='font-family:"Times New Roman",serif'>роведення політичного діалогу, переговорів, посередницької діяльності та за допомогою інших мирних засобів;</span></span></span>

15. вітає і закликає продовжувати докладати зусиль Генерального секретаря, держав-членів, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та інших міжнародних та регіональних організацій, спрямовані на підтримку деескалації поточної ситуації, а також зусилля Організації Об'єднаних Націй, у тому числі призначеного Організацією Об'єднаних Націй Координатора дій у кризовій ситуації в Україні, та гуманітарних організацій з реагування на гуманітарну та біженську кризу, спричинену агресією Російської Федерації;

16. ухвалює тимчасово перервати роботу одинадцятої надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї та уповноважити Голову Генеральної Асамблеї відновити засідання на вимогу держав-членів.

Оригінал резолюції англійською.