Протидія фейкам: що Україна може запозичити від Литви

Україна прямо зіштовхнулась з проблемами фейків та дезінформації у 2014 році. Тоді Російська Федерація в рамках гібридної війни поширювала неправдиву інформацію про нашу державу, намагаючись дискредитувати її. Так, сюжет про «розіп’ятого хлопчика» став вже своєрідним мемом, який спочатку викликав обурення, а зараз його сприймають зі сміхом, як приклад недолугої пропаганди. Однак вистачає контенту, який влучає точно в ціль. Фейкові новини продовжують ширитися в ЗМІ та соціальних мережах. Така інформаційна війна ведеться й в інших державах. І нам варто запозичувати їх досвід.

Вимушене лідерство

Країни Балтії визнані «лідерами ЄС у боротьбі зі спробами втручання в їхню внутрішню політику та кампанії з дезінформації, розгорнутими Росією». Принаймні так виглядають результати рейтингу Kremlin Watch, створеного недержавною організацією European Values (базується в Чехії). Таких досягнень ці держави досягли вимушено. Вони постійно стикаються з кремлівською пропагандою і були вимушені їй протистояти. Однією з таких країн є Литва, чия ситуація на інформаційному полі дуже схожа з тією, що склалась у нашій державі.

Серед визначальних чинників, які дозволили країнам Балтії стати прикладом для інших держав, згадується ухвалення ряду стратегічних документів, розробка (на рівні урядів) планів боротьби з дезінформацією, а також фінансування протидії російській пропаганді і розповсюдженню фейкових новин. Так, наприклад, через підконтрольні Росії ЗМІ поширювалась інформація про сплеск антисемітизму в Литві. Там такі матеріали ніхто всерйоз не сприйняв. Проте коли вони продублювались в медіа інших країн, зокрема в ізраїльській пресі, Литва відчула на собі сильний тиск.

"Як нам усім відомо, Кремль веде гібридну війну проти нас та проти України, - говорить посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас. - Вже не перший рік експерти з безпеки, що працюють в Литві, констатують, що Росія за допомогою так званих «активних засобів» намагається підірвати державність Литви та скомпрометувати будь-які прояви протистояння їй. Кремлівські пропагандисти відхрещуються як від окупації Литви, так і інших держав Балтійського регіону. Також вони працюють щоб знизити довіру наших союзників, підірвати авторитет наших структур. Беручи до уваги ці негативні тенденції, ми повинні підвищувати імунітет до пропаганди та фейкових новин серед наших жителів". 

У звіті з національної кібербезпеки, опублікованому Міністерством оборони Литви, основним джерелом дезінформації у країні визнані ЗМІ,  «контрольовані кремлівським режимом». Зокрема вказується на зростання складних кібератак. Йдеться не лише  про технологічний рівень, а й про особливості контенту. Подібний контент формує образ Литви як ненадійної та ворожої держави, розпалює національну ненависть. При цьому автори не гребують фальсифікаціями, перекрученими фактами, спотворенням змісту заяв чи коментарів публічних фігур, можливостями відеомонтажу та виготовленням продукції «під прикриттям» інших осіб та установ.

По той бік стіни

Масштаби російської дезінформації справді вражають. Зокрема, спільне розслідування Buzzfeed in the US та місцевих литовських медіа підтвердило прямий зв’язок між Кремлем та засобами масової інформації в країнах Балтії. Для протидії такому тиску новинні медіа Литви об’єднуються, намагаючись спільно протистояти пропаганді. Адже суть фейку полягає в тому, що навиворіт вивертається суть того, що ти бачиш і з чим борешся. Стратегія великої брехні працює, тому що під час війни, пандемії, кризи брехня стає ефективною. Вся робота зі спростування дезінформації – постзаходи, які не вирішують проблему, що склалась.

"На жаль, я не буду оптимістом з приводу того, що нам вдасться активно протистояти фейкам. – говорить дослідник Інституту міжнародних відносин та політології Вільнюського університету Неріюс Малюкевічус. - На їх розвінчування потрібно набагато більше часу, ніж на створення. Швидкість, з якою неправдива інформація поширюється в світі, вражає. Розвиток Інтернету тільки сприяє її активному поширенню, хоча структура та принципи відпрацьовані ще десятиріччя тому.  Але зараз створення фейків є питанням не стільки технологій, хоча можна підробити й фото і навіть відео, скільки своєрідним видом творчості. Фейки сьогодні найсерйозніша загроза для сучасних журналістів, яким вони мають протистояти. І це стосується як медійників в Україні, так і в Литві".

Неріюс Малюкевічус зазначає, що Литва та сусідні країни сьогодні опинилися немов по той бік Берлінської стіни. Принаймні, проти Західної Німеччини аналогічна пропаганда велася у восьмидесятих роках. В основному пропаганда націлена на російськомовне населення, хоча з'являються і вкидання на інших мовах. Кремль може транслювати свій контент через європейські країни і він це робить, щоб замаскувати свій вплив, мовляв, це не ми виробляємо такий контент, а інші держави.

Наша держава в інформаційній війні з тими ж технологіями. Найяскравіший приклад - версії з приводу падіння малайзійського Боїнга, який у 2014 році, за висновками міжнародного слідства, зазнав ураження ракетами установки БУК. Через російські ЗМІ та соціальні мережі поширювалися різні версії, починаючи від того, що літак був забитий трупами, закінчуючи тим, що хотіли збити літак Путіна. Мета у цих вкидів була одна - посіяти інформаційний хаос, щоб втопити в ньому правду.

Україна за останні шість років також запровадила низку реформ, які передбачають прозорість прав на ЗМІ та доступ до державної інформації. Однак норми законодавства, укладені на папері, ще не означають, що вони запрацюють у реальному житті. Хоча Доктрину інформаційної безпеки і було ухвалено, але перед її затвердженням не проводився аудит функцій державних органів у сфері інформаційної безпеки. Як наслідок - в одних випадках обов’язки дублюються, а в інших – існують «білі плями».

На жаль, боротьба з фейками - це складний та системний процес, який потребує роботи професійної команди. Чимало новинних медіа, навіть не ставлячи за мету обманути своїх читачів, поширюють фейки через те, що не перевіряють отриману інформацію. І, на жаль, така ситуація склалась не тільки в Україні. В нашій державі цілі спільноти медійників (на кшталт StopFake, VoxCheck), які вже спростували чимало неправдивих новин. Але роботи в них ще дуже багато, і малоймовірно, що її стане менше в майбутньому.

Марія Шевчук

Матеріал підготовлено виданням ІзбірКом в рамках кампанії з виявлення ворожих інформаційних операцій за підтримки The Open Information Partnership.