"Приїхати в Луганськ і зробити концерт - це ціль", - диригент херсонського театру Артем Філенко

Артем Філенко до 2014 року працював диригентом у Луганському муніципальному театрі естрадної музики та пісні й у Луганському обласному українському академічному музично-драматичному театрі. Дружина Артема – скрипалька, родом із Херсона, але разом з чоловіком проживала у Луганську. У 2014 році, коли в місті почались заколоти й утворення так званої республіки, Артем з дружиною переїхали до Херсона і згодом обоє почали працювати в Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі. Він головним диригентом, вона — скрипалькою. 

Кореспондентка ЦПР зустрілась з Артемом Філенком й розпитала про життя в окупованому Херсоні та про Луганськ. 

Далі — пряма мова. 

Про театр 

23 лютого 2022 року в Херсонському театрі ми зіграли виставу "Вічність або один день". Як каже наш директор Олександр Книга: "Готувались ми до неї вічність, а зіграли всього один день".

<span class="ratio ratio-16x9"></span>
Олександр Книга. Відео: Інтент

24 лютого, коли зрозуміли, що почалось повномасштабне вторгнення, ми з дружиною вирішили залишитись у Херсоні, бо подумали, якщо всі поїдуть, то нікому Херсон не буде потрібним, як це було із Луганськом. Звичайно, ми віримо, що його деокупують, його звільнять, ми у цьому не сумніваємось, але десятий рік вже… 

Спочатку, коли окупанти зайшли в Херсон, ми ще мали доступ до театру, але дуже швидко наші колеги-колаборанти заборонили там туди заходити. Вони кликали нас працювати, але приходити заборонили. Пропозиції про роботу надходили регулярно, дзвонили й самі окупанти, пропонували гроші. Я розумів, що не треба ховатися, треба мати якийсь діалог, я прийшов до них, сказав, що мені емоційно не зручно працювати з ними. Питання було не у творчості, я знав, що якщо піти працювати, то обовʼязково буде їхнє телебачення і таке інше, тому я сказав, що буду чекати. І дочекався. 

11-12 листопада ми ще сумнівались, не вірили у все, що писали про звільнення Херсона, а 13-го дружина сказала: "Бери трубу, підемо грати на площу". Відео, де я граю гімн України, розлетілось мережею. До того я майже рік не грав, бо труба гучна, а ми ж були в окупації. І після того, як заграв, я сказав жінці: "За ціль було залишитись у Херсоні, щоб вийти й зіграти цей гімн". 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>
Артем Філенко виконує гімн України 13 листопада 2022 року у звільненому Херсоні

Про Луганськ

Звʼязки з Луганськом та Донеччиною, звідки я родом, підтримую через друзів. Ще у 2014 з Луганська сюди також приїхали п'ять друзів, які працюють тепер тут в оркестрі, я з ними спілкуюсь, вони спілкуються з тими людьми, які залишились там. Там теж дуже важко і ще важче стало після 24 лютого, коли почались повномасштабні дії, тому що просто з вулиць забирають і везуть людей на фронт, не питаючи нічого. 

Я вірю, що Луганськ обовʼязково звільнять. Було б дуже класно поїхати й зіграти там. У Луганську я пропрацював десять років. Були якісь мрії будувати сімʼю, але їх зламали. Ми приїхали сюди у Херсон, щоб починати все заново і це знову зламали. Тобто психологічно якісь мрії руйнуються і в них не можеш, точніше, вже не хочеш вірити. Але є цілі. От поїхати в Луганськ і зробити концерт — це ціль. 

Якщо враховувати, що Луганськ окупований вже десятий рік, то на фоні цього, я думаю, ще не так багато залишилось чекати. 

Альбіна Карман