Президентські вибори без вибору: як у Казахстані шукали плюралізм

2022 рік став для Казахстану роком випробування демократії. Він почався з масштабних протестів, викликаних підвищенням цін на пальне і загальним невдоволенням економічною політикою уряду. Народні виступи стали відомі як "Кривавий січень", оскільки від дій силовиків та залучених сил ОДКБ загинуло понад 200 протестувальників. Однак, у березні президент республіки Касим-Жомарт Токаєв виступив зі зверненням до народу, у якому пропонував зміни до Конституції, що були винесені на референдум 5 червня. В основному вони стосувалися обмеження президентської влади, яка була шалено розширена за часи правління Нурсултана Назарбаєва, що сам подав у відставку 2019 році, пробувши на посаді 29 років, та по суті, привівши свого ставленика замість себе. Серед іншого, президент Казахстану більше не може представляти політичну партію, скорочується кількість чиновників, яких він може призначати, його родичі не можуть займати важливі посади в державі та економіці. Ці пропозиції підтримали 77,18% казахстанців.

<span style="font-size:13.999999999999998pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:'Times New Roman'"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:italic"><span style="text-decoration:none">Мерія Алмати 5 січня 2022 року. Фото: Валерій Шаріфулін</span></span></span></span></span></span>

У вересні ж Токаєв запропонував реформи, які включали подовження президентських повноважень з попередніх п’яти до семи років, але обмеження перебування на посаді тільки одним терміном. Тоді ж він закликав провести позачергові вибори голови держави. Маючи побоювання, що прийняття нових положень уже після волевиявлення народу дозволить чинному президенту залишатись на посаді ще як мінімум 13 років, законодавці спочатку ухвалили ці норми, а вже після того призначили голосування на 20 листопада 2022.

Попри такий ніби розвиток демократії упродовж року, очевидно, що в Астані все ще з підозрою ставляться до свободи зібрань. Напередодні виборів відбулися превентивні арешти політичних активістів, які планували демонстрації в день плебісциту, причому щонайменше шістьох з них було засуджено до адміністративного арешту на строк до 15 діб. Генеральний прокурор Казахстану попередив громадян про правові наслідки проведення мітингів після того, як заклятий ворог режиму Мухтар Аблязов (опозиційний лідер, який живе в вигнанні) закликав до "мирного" повалення Токаєва. Народні виступи продовжувались і в день голосування, і після оголошення результатів, та супроводжувались арештами активістів.

<span style="font-size:13.999999999999998pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:'Times New Roman'"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:italic"><span style="text-decoration:none">Затримання активіста в Алмати 20 листопада. Фото: Петр Троценко, Радіо Свобода</span></span></span></span></span></span>

Повноваження Президента Казахстану

Згідно з Конституцією Казахстан – президентська республіка, тому президент є головою держави, Верховним Головнокомандувачем і може очолювати засідання уряду з особливо важливих питань. Він же визначає основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики і укладає міжнародні угоди. Щодо призначень в уряді, то президент пропонує кандидатуру прем’єр-міністра, з яким потім визначає напрямки міністерств та їхніх майбутніх очільників. Усе це відбувається зі схвалення нижньої палати парламенту – Мажилісу. Однак міністри закордонних справ, оборони та внутрішніх справ призначаються ним одноосібно, так само як голова та два члени Виборчої комісії й голова Вищої аудиторської палати. За згодою Сенату Парламенту (вищої палати) президент призначає на посади голів Конституційного Суду, Нацбанку, Вищої Судової Ради, Комітету національної безпеки та Генерального прокурора.

Також він виконує інші загальні президентські функції: призначає та відкликає працівників дипломатичних установ, нагороджує державними нагородами, надає почесні звання, надає громадянство, політичний притулок та здійснює помилування громадян. Що не зовсім звично для демократичних держав, так це те, що у випадку загрози "демократичним інститутам, незалежности та територіальної цілісности, політичної стабільности Республіки, безпеці її громадян" та порушення "нормального функціонування конституційних органів" достатньо лише консультацій з прем’єром та головами палат парламенту, щоб оголосити надзвичайний стан. У випадку зовнішньої агресії  президент одноосібно вводить воєнний стан, лише інформуючи про це парламент.

Окрім усього, президент Казахстану є недоторканим, утримання його сім’ї здійснюється за державний кошт, і це розповсюджується також на колишніх очільників держави. Хоча оскільки з 1990 року у цій республіці було тільки два президенти, витрати значно менші, ніж могли б бути.

Кандидати в президенти

Зважаючи на такі заманливі умови роботи, здається, кандидати на посаду президента мали б вишиковуватись у чергу під дверима ЦВК. Насправді ж, як відзначає багато експертів, виборчі перегони були не надто яскравими. У чинного президента, чию кандидатуру, по суті, спільно номінували найбільші парламентські партії, було п’ятеро суперників. Один з них, Аміржан Косанов, відомий своєю багаторічною критикою уряду, брав участь і у виборах 2019 року, набравши рекордні для опозиційного кандидата 16,2% та посівши друге місце. Однак він зняв свою кандидатуру лише за кілька тижнів після того, як оголосив про участь у перегонах, щоб "запобігти подальшому кровопролиттю", маючи на увазі вже згадані та можливі протести в разі суперечливих результатів голосування. Інші кандидати уникали прямої критики уряду чи особисто президента.

<span style="font-size:13.999999999999998pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:'Times New Roman'"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:italic"><span style="text-decoration:none">Аміржан Косанов. Фото: Міжнародний експертний клуб</span></span></span></span></span></span>

Салтанат Турсинбекова, колишня державна службовиця з тридцятирічним стажем, виступала за посилення захисту прав тварин. Ексчиновниця, яку проурядові ЗМІ описують як борчиню проти домашнього насильства, також високо оцінила ґендерну політику Токаєва на початку своєї кампанії. Каракат Абден, ще одна жінка у виборчому бюлетені та авторка книги "Ти – казахська дівчина, пишайся", була показана державними ЗМІ 30 жовтня під час доїння кобили, коли вона розповідала про свій досвід у сільському господарстві. Того ж дня з'явилися кадри, на яких Жигулі Дайрабаєв, кандидат від проурядової Народно-демократичної патріотичної партії "Ауил", припасовує підкову до копита коня. Лише Нурлан Ауєсбаєв ідентифікував себе як опозиційного кандидата, але розпливчаста критика корупції та олігархії збігається з меседжами Токаєва, якому він не кинув виклик напряму.

Ситуація, що склалася призвела до того, що 20 листопада в першому ж турі Касим Токаєв набрав 81,31% голосів, забезпечивши собі другий президентський термін. При явці виборців у понад 69% друге місце посів варіант "проти всіх" – 5,8%. Як зазначили спостерігачі з ОБСЄ, достроковим президентським виборам, попри ефективну підготовку, не вистачало справжнього плюралізму, що призвело до відсутності конкуренції. У той самий час Токаєв пообіцяв, що термін, на який він балотувався 20 листопада, буде останнім, і майбутні президенти будуть обмежені теж тільки одним терміном, відповідно до конституційних змін.

<span style="font-size:13.999999999999998pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:'Times New Roman'"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:italic"><span style="text-decoration:none">Касим-Жомарт Токаєв на виборчій дільниці. Фото: Пресслужба Президента Казахстану</span></span></span></span></span></span>

Олексій Воронко