Представник Президента в Криму: «Попри окупацію півострова кількість правоохоронців на Херсонщині лишається такою ж, якою була до війни»

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Минуло майже два місяці з дня призначення одеського професора Бориса Бабіна на посаду  Постійного Представника Президента в Автономній Республіці Крим. У ексклюзивному коментарі ІзбірКому він розповів про основні проблеми, над вирішенням яких зараз працює Представництво Президента</span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif"><b>- </b><b>З якими проблемами найчастіше стикаються кримчани, коли приїздять на материкову частину України?</b></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">- Ми виокремили декілька основних напрямів роботи Представництва Президента, і перший – це допомога людям, внутрішньо переміщеним особам, населенню Криму, яке вимушено перебуває на окупованій території. Ключовою проблемою є паспортизація, тобто надання послуг щодо виготовлення, заміни паспортів громадян України, вклейки фотографій тощо. Це для тих, хто виїздить на материкову частину Україну, - основна проблема. Друга проблема – це надання всіх інших адміністративних послуг, нотаріальне посвідчення документів, видача свідоцтв про народження і про смерть тощо. Третя серйозна проблема – перетин лінії розмежування. Головне те, що у людей виникають проблеми з документами, зокрема із внутрішніми паспортами, які поступово втрачають чинність (наприклад, треба вклеювати фото по досягненню 25 і 45 років, що неможливо зі зрозумілих причин на території Криму) і це породжує величезну купу проблем, тож тут ми виступаємо в ролі пожежної машини, адже часто потрібна координація між різними підрозділами і службами.</span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Що стосується паспортної проблеми, то нагадаю, що в Криму мешкають приблизно два мільйони осіб. Як ви думаєте, скільки з них захочуть отримати паспорти та замінити втрачені, провести вклейку фото тощо? Це з врахуванням того, що українські паспорти постійно навмисно псує та вилучає окупаційна влада. І це постійний попит, який лише зростатиме. Тож пріоритетним завданням є забезпечити створення достатньої кількості цетрів надання адміністратвиних послуг (ЦНАПів) у Херсонській області, де будуть оперативно отримувати від осіб необхідні документи і далі передавати їх на підрозділи Державної міграційної служби тощо. На сьогодні є одна філія державного підприємства «Документ» на всю область, яка абсолютно  не справляється з величезними обсягами роботи, але її керівництво чомусь послідовно робить вигляд що все добре та що проблеми із заявниками які ночують під установою та із незрозумілими посередниками не існує. </span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Друга складова вирішення проблеми – це посилення функціоналу самої Держміграційної служби. Бо зараз підрозділи ДМС Херсонщини прийняли на себе додаткове навантаження, але ніхто досі не думав про розширення штатів і збільшення кількості необхідного обладнання. Попри те, що минуло три роки з моменту окупації, досі всі ці потужності ДМС розраховані лише на Херсонську область, без внутрішньо переміщених осіб та осіб, які прибувають з окупованої території. Наприклад, в Каланчацькому та Чаплинському районах маємо один апарат і 2-3 співробітника ДМС, і так далі в інших районах, що розташовані неподалік від лінії розмежування.  Люди вночі стоять на вулиці і чекають, поки дійде черга. Це безвихідне становище для кримчан. Тут єдиний вихід протидії корупційним ризикам та соціальному напруженню - утворення ЦНАПів, але поки що спільної конструктивної позиції у цьому питанні нема. Хоча ці кошти, які платять за паспортні послуги, йдуть до місцевих бюджетів. Зараз територіальна громада на рівні селища отримує до мільйону грн. щороку від надання таких послуг, і це непогані кошти. В місті Херсоні це десятки мільйонів гривень щороку. І це треба пояснювати місцевим громадам, що утворювати ЦНАПи – вигідно. Таким чином від функції прийому документів та фотографування розвантажаться підрозділи ДМС, і кошти підуть до місцевих бюджетів. Але сьогодні у деяких представників відповідних служб, на жаль, інше бачення. Наприклад, вони чомусь хочуть бачити ЦНАП саме на КПВВ (контрольний пункт в’їзду-виїзду. – Ред.). Хоча це може пропонувати лише людина, яка там ніколи не була. Уявіть собі «на нулі», у степу, поставити якийсь будиночок, до якого стоятимуть величезні черги для отримання паспортних послуг, під пильним наглядом росіян. Мало того, нам ще й пропонують скасувати для кримчан паспортний збір. Це просто нонсенс, бо після такого можете собі уявити, яке буде ставлення мешканців Херсонщини, працівників відповідних служб до кримчан і як швидко їм надаватимуться такі безкоштовні послуги. І звісно ніхто тоді у громадах Херсонщини не буде зацікавленим утворювати ЦНАП у сфері послуг з паспортизації, щоб потім чекати на якусь бюджетну компенсацію за "безкоштовних" кримчан, яку громаді буде виділяти профільний чиновник у Києві. Звісно також "безкоштовно".</span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">І це черговий доказ того, що таким службовцям та  політикам варто частіше бувати на місцях, щоб побачити ситуацію на власні очі. Зараз ми проводимо відповідні робочі наради, написали звернення до всіх територіальних громад, будемо спілкуватися з громадами щодо створення ЦНАПів, щоб такі послуги надавалися оперативно, прозоро і зручно. </span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Наступна проблема – це транспортне сполучення з півостровом починаючи від лінії розмежування територією Херсонщини. Херсонський регіон виявився неготовим до викликів, і це наклалося на загальний стан перевезень у регіоні. Профільні органи, на жаль, тривалий час абстрагувалися від цього питання. Ми почали роботу разом з СБУ щодо моніторингу діяльності незаконних перевізників, оскільки у цій царині панує цілковитий безлад. Уявіть собі один приклад: легальний перевізник платить нелегальним, щоб ті не били автобуси. Ми маємо забезпечити легальне перевезення людей від КПВВ , де має бути обладнана зупинка, і до найближчого відповідного адміністративного центру в Херсонській області. Для КПВВ "Чонгар" це с. Новоолексіївка та м. Генічеськ, для КПВВ "Каланчак" це  Херсон через с. Каланчак або через с. Чаплинка.</span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Ще один важливий пункт – це надання освітніх послуг кримчанам. Ми спілкуємося з вищими навчальними закладами Херсонського регіону на предмет навчання студентів з Криму. Зазначу, що зараз кількість таких студентів вкрай мала. Наприклад, протягом року до Херсонської національної морської академії зверталися декілька сотень осіб з приводу вступу до цього вишу, після чого академія взяла на перший курс лише 22 кримчанина. Так само Херсонський національний технічний університет набрав лише 12 кримчан на перший курс. Ми спілкувалися з керівництвом навчальних закладів, зі студентами, тому що розуміємо, що причиною такої ситуації в тому числі є і низький рівень просвітницької діяльності для кримчан які прибули до внз за розясненнями та дещо "казенне" висвітлення у ЗМІ та Інтернеті програми "Крим-Україна" органами влади. На сьогодні в умовах неналежного інформування, є наприклад абсолютно необгрунтовані побоювання батьків щодо служби неповнолітніх громадян в Українській армії, якими вдало маніпулюють росіяни. В таких умовах ми ставимо завдання максимально збільшити кількість кримчан у наших навчальних закладах уже наступного року, і це буде зроблено.  </span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif"><b>- </b><b>Раніше Ви повідомляли, що Представництво наполягає на збільшенні контингенту правоохоронців, зокрема і на Арабатській Стрілці. Наскільки серйозною є проблема представництва правоохоронних органів у Херсонському регіоні, який межує з окупованим Кримом?</b></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">- Питання національної безпеки в умовах окупації Криму складається з різних блоків. Це стосується насамперед російської пропаганди,  що особливо важливо для районів, наближених до лінії розмежування. З того боку йде постійне і безперешкодне теле- і радіомовлення, яке ніхто ще ретельно не вивчав ані за контентом, ані за покриттям. </span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Крім того, це питання щодо діяльності осіб органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, які постійно їздять на окуповану територію, мають там друзів, родичів, знайомих. От вам жива реальна ситуація: людина приїздить з Криму без жодних документів, звертається до паспортного столу, каже, що все загубила. Особі без будь-яких питань і перевірок з її слів видають всі документи. Надалі такий діяч стає депутатом місцевої ради, займає активну політичну і бізнесову позицію, ініціює відставку місцевої влади та намагається із застосуванням фізчиної сили захопити приміщення сільської ради. І все це відбувається в 20 кілометрах від лінії розмежування. І таких прибулих з Криму осіб, які "загубилися та знайшлися" - десятки. Ми зараз пробуємо це змінити, але ж ситуація вельми непроста….</span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt"><span style="line-height:115%"><span style="text-autospace:none"><span style="font-family:Calibri,sans-serif">Крім того, у Херсонській області – цілком неналежна кількість правоохоронців. Уявіть собі, що наразі штат Національної поліції в регіоні – такий самий, як був ще до війни.  І ця кричуща ситуація нікого особливо не турбує в центральних органах влади. Якщо навіть не говорити про окуповану територію поруч, то Херсонщина – курортна зона, і знаєте, скільки правоохоронців припадає на Арабатській стрілці на сотню тисяч відпочивальників влітку? Правильно, один дільничний інспектор. Кількість службовців Національної гвардії у регіоні так само мізерна, а Головне управління Нацполіції в АРК та Севастополі знаходиться не в Херсоні, що було б логічно, а в Одесі. Тож ми намагаємося працювати у цьому напрямку, щоб переконати тих, від кого це залежить, аби ситуацію змінили якнайшвидше, щоб хоч якісь структури цього управління з'явилися на Херсонщині та працювали б з кримчанами.</span></span></span></span>

Євгенія Генова