Підводний фронт: водолази загону "Омега" про розмінування, бої та небезпеки

Водолази 3 загону спецпризначення "Омега" виконували диверсійні операції на території ворога задовго до Курської операції, коли це було важко навіть уявити. Наприкінці серпня журналістки Інтента побували в одному з південних регіонів країни та поговорили з командиром Віталієм та водолазом Артемом. 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Віталій: Сьогодні безпосередньо наша задача — це розмінування морської акваторії. За місяць нашої роботи на цій ділянці виявлено та розміновано понад 170 мін. За час війни група виконувала завдання не тільки з розмінування, а й диверсійні задачі, задачі сухопутні та будь-які, які може вигадати наше керівництво. 

Як відбувається розмінування?

Артем: Якщо це в таких спокійних умовах, як зараз, в яких не ведуть бойові дії безпосередньо, то все стандартно. Задана ділянка ділиться на сектори, на квадрати, виділяється на неї людина, яка з металошукачем проходить, виявляє якісь сигнали, помічає це і далі група, яка працює безпосередньо над вилученням з ґрунту міни, займається цим, а саме розкопує за допомогою будь-яких засобів (помпи, лопати, руки), вилучає, відносить до пункту зберігання вилучених боєприпасів і далі направляє на знищення. 

Артем. Фото: Інтент/Альбіна Карман 

Як ворог заміновує акваторію? 

Артем: Дивлячись, яка акваторія, які умови. Проводиться замінування скидами протидесантних мін, річних і якірних мін. Вони можуть скидати з човна, з корабля, з катера, з будь-чого. Вони безпосередньо спрямовані задля заподіяння максимальної шкоди десантуванню. Тому на деяких ділянках фронту залучаються такі групи, як наша. Тут проста арифметика - є  група з 2-4 водолазів та десантна команда з 3 катерів, тому краще виконати це завдання з 4 людьми, спокійно, тихо виявити такі ділянки та обійти їх або розмінувати, якщо на це є час. 

Яким було перше завдання після початку повномасштабної війни? 

Віталій: На початку повномасштабної війни перше завдання водолазної групи було сухопутним. Відбувалось це на Донбасі, в дуже "гарячому" селі на той час і водолазна група показала себе найуніверсальнішою. Водолазні задачі зʼявилися вже у 2023 році. 

Які задачі можуть виконувати водолази? 

Артем: Безпосередньо все, що знаходиться біля водної компоненти - все ми можемо зробити. Підійти, виконати спостереження за противником, визначити спостережні пункти та позиції противника, виконати розвідку, дорозвідку, замінувати, якщо є змога, перевірити безпосередньо плацдарм для висадки десанту, зустріти десант, провести десант - всі ці завдання ми можемо виконувати. 

Фото: Інтент/Альбіна Карман

Яке завдання було найважчим?  

Артем: Перше і єдине поранення я отримав на території противника, де ми виконували завдання з допоміжної логістики безпосередньо групам, які працювали на лінії зіткнення з ворогом. 

Було поставлене завдання взяти під контроль населений пункт підрозділам розвідки, на нас були покладені завдання з проходом до однієї точки - це міст, який сполучав два села та взяти під контроль цей міст. До того як була змога підійти до цього мосту і взяти його під контроль, наша група виконувала завдання з логістики, а саме ми підвозили боєкомплект, вивозили поранених, полонених та доставляли їх до визначених пунктів.

Там бійці групи отримали поранення. На нас були покладені завдання з допомоги та логістики, так трапилось, що диверсійна ворожа група була поблизу. Почався вогневий контакт, типу засідка, і так майже вся група у нас вийшла зі строю. 

Там ми втратили двох побратимів, Героя України  Андрія Гусєва та один наш товариш поки безвісти зниклий. 

Забіг військовослужбовців присвячений полеглим побратимам. Фото: Інтент/Альбіна Карман 

Відстань з противником була до 7 метрів, може, до 10. Це була дуже вузька річка, ми їх не бачили, були тільки постріли, відкрили одразу в сторону противника подавлюючий вогонь і так склалось, що ми були легкою ціллю для ворога. Так вийшло, що навіть у невигідній позиції, ми перевершили противника. 

Віталій: Найголовніша небезпека - це здоров'я самого водолаза і те, на чому працює водолаз. Якщо це диверсійне обладнання, то працює він на чистому кисні. Чистий кисень працює до 9 метрів глибини, далі людину просто виключить і вона втратить свідомість. Кисневе отруєння можна отримати ще раніше. Якщо людина не підготовлена дихати киснем, це дуже важко. Зі звичайним аквалангом, хто пробував спуститися як турист, це навіть не стоїть поруч і не порівнюється. Тому сама основана безпека — це саме вода, саме глибина, і саме те, чим ти дихаєш. 

І, відповідно, обстріли противника. Якщо противник буде знати маршрут руху водолаза, будь-який вибух внаслідок щільності води передається набагато сильніше на глибині,  відбувається гідроудар. Всі ж глушили рибу і бачили як спливає риба, от з водолазом те саме відбувається у воді, вибухова хвиля схлопне просто всі можливі пустоти в організмі й людина випливе на поверхню. 

Які поранення отримував за час повномасштабної війни? 

Віталій: За час повномасштабної війни в мене вже було два поранення. Перше - це сильна контузія з пошкодженням зорових нервів та іншими наслідками. Дехто списується з такими поранення і каже, що вже неможливо служити. Все можливо. Друге вже було на воді, було три отвори в мені, четверте в броні, ще одне в касці. Дистанція була мала, у нас у всіх були кульові поранення, бо ми працюємо на коротких дистанціях з противником або вже в їхньому тилу. Нас артилерія тільки лякає на моменті виходу на задачу, далі нас артилерія не стосується взагалі. 

А крайнє моє поранення було на території рф ще до того, як це стало мейнстримом. Так, ми перші гвардійці, які були в росії не в полоні.     

Альбіна Карман