09 лютого 2026 р. 18:48
(ФОТО: ГУР)
20 січня у Києві презентували книгу "Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна".
Книга, присвячена українській воєнній розвідці, відразу після виходу видання стало бестселером видавництва Yakaboo.
Тож, у розділ "Бібліотека" до книг "Над Чорним морем" Івана Нечуя-Левицького, "Кримськотатарські родини" та "Мої бабусі не дожили до війни" Євгенії Генової, "Невигадані історії одеського трамвая" Дмитра Жданова, "Без крил" Наталії Кондратенко, "Дещо" Андрія Хаєцького, "10 розмов про давню історію України" Андрія Красножона й Олександра Красовицького, збірки Леоніда Францескевича "Дива навколо", додаємо книгу Максима Бутченка "Острів ГУР. Таємниці. Операції. Війна".
<picture>
ФОТО: видавництво "Yakaboo"
Передмову до читача написав генерал-лейтенант Кирило Буданов.
"Серед сторінок ви знайдете відповіді на запитання, які за інших умов ніколи б не були поставлені", — сказав на презентації модератор заходу – письменник Андрій Кокотюха.
На сторінках книги її автор розповідає про людей і рішення, які впливали на перебіг російсько-української війни.
"Над цією книгою, яка ґрунтується на живих свідченнях чинних і колишніх розвідників, я працював два роки. І я дуже вдячний співробітникам ГУР, з якими спілкувався, за те, що ця ідея втілилася", — зазначив Максим Бутченко.
У центрі оповіді — спеціальні операції в глибокому тилу ворога, оборона Києва, бої за Гостомель, застосування морських дронів, удари на тисячі кілометрів, а також робота розвідки на тимчасово окупованих територіях.
У виданні зібрані унікальні свідчення чинних і колишніх воєнних розвідників. Більшість із них через специфіку служби нині не можуть назвати свої імена.
Автор також зауважив, що деталі окремих операцій були йому відомі ще до їх завершення, однак він ніколи не писав і не розповідав про це публічно.
Саме ця безпосередня актуальність, за його словами, відрізняє книгу від відомих західних видань про спецслужби — зокрема про Моссад, у яких ідеться про події двадцяти-тридцятирічної давнини або ще давніші.
"Попри те, що діяльність воєнної розвідки традиційно залишається поза публічною увагою, ця книга обережно й відповідально відсуває завісу таємничості. Вона дозволяє читачеві зазирнути у світ секретних операцій, агентурної роботи та надскладних місій, які здавалися неможливими, але були успішно реалізовані", — наголосив представник ГУР МО України Андрій Юсов.
У передмові до книги тодішній керівник ГУР МОУ Кирило Буданов написав:
"Ця книга — про нашу воєнну розвідку, про її становлення в часи новітньої України, про військовослужбовців ГУР МОУ, про героїзм наших розвідників під час російсько-української війни, починаючи з 2014 року. У цей непростий для нашої нації, держави, для кожного українця час маю честь очолювати головний розвідувальний орган країни. Працювати разом з побратимами-розвідниками в підрозділі, здатному виконати найскладніші бойові завдання.
Ще задовго до призначення на цю відповідальну посаду був абсолютно переконаний, що велика війна з нашим одвічним ворогом росією — неминуча. Адже імперія рабів не може спокійно існувати поруч із країною вільних людей. Саме українська розвідка була однією з перших, хто за багато місяців до повномасштабного вторгнення повідомляв про наближення кривавої битви за нашу Незалежність, за нашу Державу, за наше життя.
Країна вільних людей, військо мужніх воїнів, суспільство, що виборювало свою гідність протягом століть, виявилися не по зубах кровожерливій армії кремлівського фюрера. Саме українські розвідники завжди були на передовій боротьби з російським ворогом. Саме спецопераціям бійців ГУР МОУ під час повномасштабного вторгнення приділена особлива увага автора цієї книги.
Бої наших спецпризначенців-розвідників на суходолі, на морі та в небі, на лінії бойового зіткнення та в глибокому ворожому тилу, в інформаційному та кіберпросторі, усе це — на сторінках книги, яку ви тримаєте зараз у руках.
Автор розповідає про бої за Гостомель та захист Києва, історію створення першого у світі безпілотного флоту, який змусив російський Чорноморський флот утекти до Кавказького узбережжя, унікальні операції зі збиття російських вертольотів і літаків із надводних дронів Magura, ураження БПЛА законних воєнних цілей навіть за 2000 кілометрів від лінії фронту, а також про дії українських розвідників проти російських воєнних злочинців та колаборантів на тимчасово окупованих територіях України і навіть у далекій Африці, куди також просунули свої криваві руки російські окупанти.
Герої та головні оповідачі книги — українські розвідники: ветерани й чинні військовослужбовці. Під час війни не всі вони можуть розкрити свої справжні імена. Більшість — на широкий загал озвучує лише позивні. Бо такою є специфіка роботи розвідки. Після української перемоги ми ще почуємо всі справжні прізвища наших Героїв та віддамо їм гідну шану нашого народу.
У книзі зображено чимало славетних історій з діяльності ГУР МОУ, багато операцій, які були здійснені нашими спецпризначенцями, що не мають аналогів у світі. Автор висвітлює їх правдиво, із максимальною увагою до деталей. Треба зазначити, що більшість дій української воєнної розвідки досі залишається таємницею через обмеження, спричинені повномасштабною війною.
Книга розкриває головну особливість української воєнної розвідки — її надзвичайну організаційну та технологічну сучасність і гнучкість. Бо війна вимагає нових і передових підходів буквально в усіх компонентах, починаючи від організації розвідувальних та бойових підрозділів, їхнього навчання, забезпечення, збройового та технологічного оснащення, — аж до впровадження, переосмислення й розвитку сучасних методів ведення бою.
Сьогодні Головне управління розвідки Міністерства оборони України складається з великої кількості підрозділів, має багато складових. Це — живий та динамічний організм, який постійно вчиться, удосконалюється, розвивається. Наш прогрес ніколи не стоїть на місці. На Острові готуються нові операції, нові підступні несподіванки для ворога.
Українських розвідників ніхто і ніщо не зупинить. Щиро віримо в нашу країну, в наш народ, у побратимів і нашу неминучу українську перемогу"…
Серед сільських хатин поблизу російського населеного пункту Нова Таволжанка крокувала незвична процесія — по асфальтованій дорозі вздовж будинків йшли чотири українські розвідники зі спецпідрозділу "Артан", а посеред них упевнено марширувало маленьке чорне козеня. На тлі високих та міцних чоловіків темненька тваринка видавалася такою беззахисною, втім, козеня слідувало за гурівцями, наче також з ними виконувало бойове завдання.
На їхньому шляху зустрілися інші українські військові, які були здивовані такою ходою.
— Просто цікаво, брате, навіщо тобі коза? — сміючись, запитав військовий у тих, хто проходив по дорозі.
— За добу ув’язалося, всюди слідує за нами, тепер член нашої групи, — відповідали хлопці, а козеня крокувало поруч.
— Міграція кіз із Росії. Це "Артан", брати, — усміхався військовий уздовж дороги.
Цю історію я почув з вуст командира підрозділу "Артан" Віктора Торкотюка, який, сидячи навпроти мене в одній з кімнат на гурівському "Острові", доповнював свою розповідь невеликими відео з рейду в Бєлгородську область.
Події почалися офіційно з 22 травня 2023 року та продовжувались кілька місяців, утім, Торкотюк мене поправляє й каже, що для нього вони почалися раніше. Гурівець згадує, що за два місяці до зазначених подій почалося планування операції з наступу на територію Росії. Тоді було визначено сектор, визначені об’єкти, по яких вони мали працювати. Після цього почався збір інформації для того, щоб здійснити рейд у Бєлгородську область. Спочатку зібрали агентурні дані, потім провели відеорозвідку (це дані з БпЛА), а також зібрали дані українських розвідників, які перед початком операції проходили далеко вглиб на територію ворога та визначали, яким маршрутом краще наступати, як проходити й відходити з російської частини прикордоння.
— І ми вже всі ці дані акумулювали, а потім на фінальних плануваннях вже був присутній Буданов, який ще вносив свої корективи. Ми це все погодили, потім зі всім цим я збирав свій особовий склад командирів, ставив їм завдання. Ми ще в підрозділі в себе допланували, визначили людей, всі командири групи знали, що робити в який час. І вже після цього почалась операція, — пояснює Торкотюк.
Він каже, що мета наступу на Бєлгородську область була досить прагматична. На початку 2023 року стало зрозуміло, що росіяни хочуть здійснити новий наступ на Харківську область, тому потрібно було випередити Кремль та знешкодити ті військові групи армії РФ, які готували нове вторгнення на українську територію. Таким чином, перед військовими було завдання зайти в селище Нова Таволжанка, закріпитись, як наслідок — захопити якомога більшу частину району.
На початку операції вглиб Бєлгородської області зайшла група розвідників, яка просунулась на декілька десятків кілометрів. Вони провели розвідувальні дії вже далеко від кордону, перевірили підходи та дали команду іншим підрозділам для наступу. Торкотюк згадує, що в операції брали участь декілька українських формувань.
Тоді ГУРівці прибули в сектор (на російсько-український кордон поблизу Шебекінського району Бєлгородської області). Розмістилися й очікували, що їм розмінують територію, бо вона була щільно замінована.
І потім українські підрозділи почали заходити…
Паперову та електронну версію книги можна придбати на сайті видавництва "Yakaboo"
Автор Максим Бутченко
Кількість сторінок 208
Рік видання 2025
ISBN 978-617-8225-48-3
Володимир Шкаєв
08 лютого 2026 р.
В Україні визначилися із представником на Євробачення-202607 лютого 2026 р.
На ключового організатора референдумів на Херсонщині стався замах03 лютого 2026 р.
Як ветерани можуть отримати компенсацію на переобладнання авто02 лютого 2026 р.
Герої не вмирають: Руслан Мергес01 лютого 2026 р.
Дивовижний Південь: заповідна перлина Миколаївщини31 січня 2026 р.
В Одесі помер журналіст та письменник Роман Кракалія28 січня 2026 р.
ВАКС пом’якшив запобіжний захід для Юлії Тимошенко26 січня 2026 р.
Одеса без міфу: Олександр Лісовський про сучасне мистецтво25 січня 2026 р.
Дивовижний Південь: конкурент Мертвого моря з Одещини20 січня 2026 р.
Послаблення комендантської години: що варто знати