Операція «виснаження» - росія змінила стратегію щодо Півдня України: аналіз російських медіа

Протягом травня 2022 року експертами здійснювався моніторинг публікацій російських медіа для оцінки способів подачі ними інформації про війну в Україні, частоту згадувань Півдня України та, зокрема, Одеси та Одеського регіону, порівняння цих характеристик з попередніми періодами, а також виявлення дезінформації та методів маніпулювання громадською думкою.

За означений період було проаналізовано 47 тисяч 782 дописи у шістнадцяти російських медіа, що публікують новини: RT; Ведомости; Известия; Комсомольская правда; Лента.Ру; Медуза; РБК.ру; РИА Новости; Ведомости_Телеграм; Известия_Телеграм; КП_Телеграм; Лента.ру_Телеграм; Медуза_Телеграм; РашаТудей_Телеграм; РБК_Телеграм; РИА_Телеграм. Для моніторингу використовувалася методологія, що дозволяє слідкувати за зміною пропагандистських завдань та цілей, виявляти приховані меседжі та викривати дезінформацію та методи маніпулювання свідомістю, а також програма «Краля», створена виданням «ІзбірКом».

Загальна кількість публікацій, розміщених в кожному з медіаресурсів, а також частота згадувань України в цих публікаціях, наведена в таблиці.

Очевидними лідерами за частотою згадок України в публікаціях (від 51% до 80% всіх матеріалів) в травні є два медіахолдінги: Russia Today та «Медуза». Кожен з них представлений відповідним сайтом та телеграм-каналом. Хоча вказані видання подають інформацію по-різному. Перше – визнаний рупор кремля та російської пропаганди. Медуза ж є опозиційним змі, а відповідно до російського законодавства – «іноземним засобом масової інформації, що виконує функції іноземного агента, та (або) російською юридичною особою, що виконує функції іноземного агента». Найменша кількість згадувань України (від 8% до 14%) – в публікаціях медіахолдінгу «Ведомости» (також представлений сайтом та телеграм каналом). В середньому в травні 2022 року близько третини всієї інформації, що була оприлюднена російськими медіа, так чи інакше стосувалася України.

Тематика безпосередніх згадувань Південного регіону України в російських медіа в травні змінилася, порівняно з березнем та квітнем 2022 року, коли російська влада переконувала росіян та саму себе тим, що «Одесса нас ждет». Оскільки бліцкригу в Україні не вийшло та «специальная военная операция» затягнулася, пропагандистам довелося змінити свою риторику. В травні головною думкою, що транслювалася через їх ресурси було блокування портів Одеси та Півдня України, а також використання загрози світового голоду як зброї, що допоможе росії змінити ситуацію на свою користь.

Ця тема в травні навіть відсунула на другий план ядерний шантаж, до якого все частіше звертався кремль в попередні місяці. Загроза світового голоду через блокування українських портів стала черговим важелем, на який намагається тиснути російська влада, щоб посилити власні позиції та домогтися зняття санкцій.

Зокрема, згадується директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, що звернувся до президента рф володимира путіна із проханням відкрити українські морські порти, щоб вивезти зерно. «Якщо порти будуть закриті, то це створить глобальну загрозу продовольчій безпеці. Існують ризики голоду та дестабілізації обстановки в державах, розпочнеться масова міграція. Відкрити порти в Україні – вкрай важливе завдання. Йдеться не лише про Україну, а про найбідніших із найбідніших у всьому світі, які перебувають на межі голоду», – зазначив Бізлі. «Тож я прошу президента Путіна: …будь ласка, відкрийте ці порти», - додав він, виступаючи на міністерській зустрічі з продовольчої безпеки, яку організували США».

Ця інформація містить важливий сигнал до росіян, транслюючи, що для світової спільноти російська влада не є ізгоєм, а навпаки вона є могутньою та непереможною силою, до якої весь світ звертається з проханнями.

Дивіться також "Моніторинг одеських соцмереж: проросійська пропаганда повертається!"

При цьому пропагандисти зазначають, що хоча у блокуванні морських портів і винна Україна, але росія все одно проявляє турботу про мешканців країни, які через цинізм західних країн «ризикують залишитись без запасів зерна».

Цитується речник держдуми в’ячеслав володін: «Мешканці України виявляться без запасів зерна, а щодо майбутнього врожаю, по-перше, їм до нього ще треба дожити, а по-друге, у них відсутнє дизельне паливо та бензин для проведення посівних робіт. В результаті подібних цинічних пропозицій вигодонабувачами стають лише країни Європи».

Також згадуються численні міфічні експерти, які беззастережно поділяють цю думку та зазначають, що «Захід сьогодні поспішає збагатитися під виглядом надання допомоги Києву». При цьому москва «має підстави вважати, що вивезення пшениці з України відбувається не для допомоги країнам, які потребують, а для заповнення європейських зерносховищ».

Надається «достовірна інсайдерська» інформація від «ексспівробітника одеської морської гавані», де вказується, що під тиском Євросоюзу Україна через обмежену роботу порту Одеси не може дозволити експортувати більшу частину обсягів зернових культур морським шляхом, тож вивозить резерви пшениці зі сховищ у порту різними шляхами, незважаючи на загрозу дефіциту зерна у країні. «Під тиском Євросоюзу було розроблено альтернативний шлях, який проходить через порти Ізмаїла та Рені. Далі вантаж слідує Дунаєм. Такі дії проводяться всупереч загрозі дефіциту пшениці в самій Україні, оскільки цього року може статися зрив урожаю». «Джерело уточнило, що в одеському порту до 24 лютого зберігалося близько 200 тонн пшениці. Крім зерна з одеського порту, у квітні почали вивозити контейнери з товарами».

Важливим для російських пропагандистів є створення картини всесильності та безкарності російської влади. Всупереч власним твердженням про непричетність до блокування українських чорноморських портів, вони одночасно переконують росіян, що США не будуть воювати в Україні, як у повітрі, так і на морі з метою забезпечення експорту зерна з Одеси.

В травні російські медіа продовжують демонізувати українську владу та приписувати їй провину за власні дії. Для посилення власних позицій, а також інтеграції у західний інформаційний простір вони використовують посилання на проросійські змі з інших країн. Зокрема, фейк, що розповсюджує турецьке націоналістичне видання Aydınlık, яке розповсюджує інформацію, що «Україна не дозволяє 21 турецькому судну вийти з порту Одеси і зробила їх живим щитом на випадок можливих дій у цьому районі російських військових, які проводять спецоперацію».

Російські медіа, з радістю ретранслюють цю публікацію та вказують, що «Україна пояснює свої дії тим, що виходити судам у море небезпечно через міни, які там залишаються. Проте, основна мета інша. Українці розуміють, що якщо російські військові вдадуться до якихось дій і турецькі судна постраждають, то виникне напруженість у турецько-російських відносинах, чого москва хотіла б уникнути».

Тему демонізації української влади на прикладі Одеського регіону продовжує славнозвісний керівник міжвідомчого координаційного штабу рф з гуманітарного реагування, начальник національного центру управління обороною рф генерал-полковник михайло мізінцев, який повідомляє одразу дві новини щодо Одеси:

• СБУ в Одесі вивозить людей, які дзвонили росіянам. В Одесі співробітники СБУ та члени територіальної оборони проводять рейди щодо виявлення місцевих жителів, які висловлюють проросійські погляди, а у тих громадян, у гаджетах яких виявили листування чи виклики на номери російських абонентів, "зазнають фізичного насильства, а потім відвозять у невідомому напрямку. Про долі цих людей досі нічого невідомо";
• Українські націоналісти перетворили школи Одеси на вогневі позиції, а на прилеглих ділянках розмістили важке озброєння. Вогневі позиції обладнано у середніх школах №14 по вул. Кримська, 56А, та №71 по вул. Паустовського, 17А. Поруч із будинками шкіл розмістили бронетехніку, артилерійські знаряддя та реактивні системи залпового вогню.

Дивіться також: "Авіаудари, війна в Чорному морі та продовольча криза: що про Одесу писали міжнародні медіа у травні"

Висвітлюючи новини Півдня України, російські пропагандистські медіа обов’язково згадували і «кримське питання», додаючи, що «Зеленський фактично визнав втрату Криму для України», в підтвердження цієї тези наводиться «новина», що «на економічному форумі в Давосі, відповідаючи на питання щодо перспектив повернення Криму до складу України, Володимир Зеленський відповів, що повернення півострова військовим шляхом коштуватиме значних втрат української армії… тим самим, Зеленський дав зрозуміти, що повертати Крим силою Україна не планує».

Ще однією важливою для російських медіа темою травня була трансляція думки про те, що порти Півдня України завжди були російськими. Цитується, зокрема, радник голови Криму з інформаційної політики олег крючков, який «заявив, що порти звільнених Запорізької та Херсонської областей завжди були російськими. Незабаром вони будуть відновлені та увійдуть до єдиної системи логістичних зв'язків з портами, розташованими в росії. Наразі вже відновив роботу порт Маріуполя. Найближчим часом знову запрацюють порти Херсона, Скадовська та Бердянська. Російські міста, історичні російські порти начинять нове життя. Скоро ми їх відновимо, а потім вони увійдуть до єдиної системи логістичних зв'язків із російськими портами».

Фіксуючи зростаючі панічні настрої в російському суспільстві, пропагандистські медіа намагаються створити у своїх співгромадян відчуття паніки серед українців. Цій меті, зокрема, слугує стаття, що «більшість бойовиків територіальної оборони на Одещині дезертували, дізнавшись про плани їх відправлення на фронт після двотижневих навчань». Черговий «власний інформатор в українській армії», до яких регулярно звертаються пропагандисти, розповів, що «з територіальної оборони на Одещині дезертувало понад 70% бойовиків. За даними джерела, бойовики, що втекли, сховалися в селах на Одещині, а частина змогла перетнути кордон і піти до Молдови. Вступали в територіальну оборону, щоб уникнути служби. Дізналися реальні цілі їх підготовки та втекли».

Дивіться також: як часто телеграм-канали перевіряють інформацію під час війни

Не обійшлося й без «традиційної травневої тематики» – пожежа в Будинку Профспілок 2 травня. Цього разу в якості джерела інформації виступає «мешканка Одеси Марина», за словами якої мешканці Одеси сподіваються, що росія допоможе домогтися справедливості в ситуації 2 травня і дуже чекають на росію в Одесі: «2-3 травня це така трагедія міста, яка не забувається. Своїм надійним тилом та опорою Зеленський у Києві Одесу вважати не може ніяк». Вона пояснила, що з точки зору Києва, Одеса - це окуповане місто, яке насильно утримується в покорі. «Люди справді дуже чекають, що саме з приходом російської федерації ситуація кардинально зміниться. Нарешті дозволять хоча б хрест поставити на Куликовому полі на згадку про загиблих там. А Україна досі не дозволяє його поставити. Адекватна частина Одеси підтримує спецоперацію росії», - сказала Марина.

Разом з темою «спасіння Одеси» розмова обережно підводиться й до теми, що стає дедалі гострішою в російському суспільстві, - занадто затягнутої спецоперації: «Від адекватних людей в Одесі я чую зараз: "Тепер я розумію чому підготовка до спецоперації була такою довгою!" Чому цього не трапилося в 2014 році. Адже це надто масштабно».

Тема довготривалості «миттєвої спецоперації» загострилася під кінець травня, через наближення «круглої дати» - 100 днів війни. Відволікання уваги росіян від якої стало одним з першочергових завдань влади та її прислужників та вилилося в фактичну заборону «акцентувати увагу» на тривалості війни. Як було це реалізовано на практиці ми будемо розглядати у відповідному моніторингу за червень 2022 року. Слава Україні!

Авторка: Марина Калашлінська

Моніторинг підготовлений за допомогою програми "Краля", створеною виданням «ІзбірКом» в рамках проєкту, спрямованого на протидію кремлівській дезінформації та політиці маніпулятивного впливу на громадян за підтримки The Black Sea Trust for Regional Cooperation.