Олег Жданов: "Якщо поставки зброї триватимуть, війна закінчиться до початку літа"

Українська армія повністю контролює Херсон. Але шанси росіян знову атакувати місто з лівого берега Дніпра високі, вважає військовий аналітик Олег Жданов.

Детальніше про ситуацію на фронті та ймовірні подальші плани росіян в інтерв'ю для De Morgen та Центру публічних розслідувань. 

- Чи справді росіяни відступили, чи це пастка?

- Українська армія повністю контролює місто. Херсон уже в процесі розмінування, і немає жодних повідомлень про те, що групи російських військових залишилися. Чи це пастка, ще невідомо, але, схоже, росіяни відступили ще далі. За останньою інформацією, вони також відводять своїх військових з Нової Каховки. Деякі з них розмістяться на Кінбурнській косі, інші роз’їдуться в різні місця на східному березі Дніпра.

- Російська армія знову наступатиме на Херсон з лівого берега?

- Виходячи з попередніх дій російської армії після відступу, в тому числі на півночі в районі Сум та Чернігова, цілком ймовірно, що вони знову атакуватимуть Херсон. Коли саме – це залежить від того, як швидко росіяни зможуть розмістити свою артилерію на лівому березі. Наразі наближається зима, стає все важче, тому що мізерна військова техніка росіян не витримує холоду. Тому їх влаштує, якщо українці зволікатимуть з контрнаступом через зиму. Але цього не станеться, бо українські Збройні сили мають теплий одяг і достатньо їжі, на відміну від ворога. А як тільки земля промерзне, буде легше розгорнути важку військову техніку. Так що все на користь України.

- Якою може бути подальша поведінка рф?

- Після такої поразки російська федерація намагається заморозити конфлікт, і ви можете бачити це хвилею, яку росія поширює по всьому світу з проханням сісти за стіл переговорів. Приклад Херсона – реальне свідчення того, що їхня армія виснажена. Їм довелося відступити під натиском Збройних сил України. Зі зниженням температури і промерзанням землі ведення бойових дій тільки полегшиться. Хто краще підготується до зими, той похитне баланс із солдатами, яких треба нагодувати та зігріти, щоб вони могли воювати, особливо взимку.

- Як ви думаєте, як це конкретно послабить російську армію?

- Це послабить військовий і моральний аспекти. Справа в тому, що вони втратили частину техніки, ми завдали великих втрат їхньому особовому складу за той час, коли вони перебували на правому березі, ми постійно їх громимо артилерією. Це все означає, що вони не здобули перемоги, вони були змушені відступити. Будь-який відступ завжди деморалізує армію. У кожному пункті військового мистецтва ми завдали поразки.

- Про постійну зміну російських генералів. Це частина морального стану російської армії?

- Я вважаю, що причиною морального стану є політична боротьба в оточенні самого путіна. Є певні політичні партії, які намагаються просунути на посаду голови Генштабу, наприклад, того ж Суровікіна, і таким чином взяти під контроль силове відомство, тобто міноборони росії. Отже, в основному є дві причини: путін шукає генерала, який захоче його врятувати, як Гітлер, який змінював командування в 1945 році. А друга — це посилення внутрішньої політичної боротьби в адміністрації путіна.

- Як війна змінила російську армію, з урахуванням, що після мобілізації прийшли нові люди?

- На наше щастя, не змінила. І навіть незважаючи на те, що деякі командири нижчого та середнього рівнів розуміють, що вони повинні змінити тактику ведення війни, вони просто не в змозі це реалізувати, оскільки їхня армія побудована на реальній жорсткій вертикалі підпорядкування та слухняності. Навіть деякі окремі офіцери чи генерали мають розуміння, що вони повинні змінитися, але не можуть. Це насправді грає на нашу користь.

- Українська армія стала сильнішою та чи є слабкі сторони?

- Сьогодні ми могли б покращити організацію та структуру, але не змогли цього зробити до початку масового вторгнення. Ми повинні були переходити на систему країн-членів НАТО – так звану структуру G з процедурою формування та ухвалення рішень. У будь-якому випадку ми вже успішно взяли і впровадили це на практиці, але, на жаль, не вдається щоденно реформувати нашу армію під цей стандарт.

Фото: Генштаб ЗСУ

А як йде набір до Збройних сил? Україні ще потрібно більше чоловіків?

- Дивіться, у нас дуже маленький відсоток людей, які уникають призову і не хочуть воювати. Більшість людей прийшли до призовних комісарів і стали на військовий облік. Ми зробили це наступним чином. Ми набрали велику кількість, з великою кількістю резервів для Збройних сил України, і зараз у нас немає хвиль мобілізації, а Генштаб просто набирає необхідну кількість людей для заповнення втрат. Тому мобілізація проходить за планом без стрибків, без масових призовів і цими джерелами ми повністю задовольняємо потреби Сил оборони, не тільки ЗСУ.

- Що підводить мене до наступного запитання. Багато людей запитують – як це росіяни не були готові до цієї війни і у них закінчуються військові? Як це можливо?

- Корупція. Вся їхня система мобілізації існує лише на папері. Що й доводить практика. Вони здатні прийняти і розмістити 120-130 тисяч солдатів, але протягом одного місяця – це відповідно до призову на строкову військову службу двічі на рік. Коли питання дійшло до виходу на 300 тисяч, до речі, цього числа вони не отримали досі – виявилося, що система не в змозі прийняти, розмістити та розподілити новомобілізованих. Хоча на папері вони мають змогу мобілізувати до 17 мільйонів людей.

- Якщо немає навіть 300 тисяч, як ви думаєте, скільки їх?

- За даними нашої розвідки та з відкритих джерел, призвали 238 тис. З них 100 тис. зараз знаходяться на перевалочних пунктах, росіяни навіть не можуть їх одягнути у військову форму і екіпірувати.

- У росії закінчується зброя? Чи придумають вони щось нове?

- Матеріальна сторона та ресурси надзвичайно швидко закінчуються. Росія намагається їх поповнити, наприклад, зимовою формою. Вони дали офіційне урядове замовлення білоруським і північнокорейським заводам. Розвідувальне співтовариство США оприлюднило дані, які спричинили скандал щодо забезпечення артилерії боєприпасами, контрабандою з Північної Кореї, і це підтвердження того, що у них закінчуються боєприпаси. Ми спостерігаємо нові боєприпаси на лінії фронту, виготовлені у 2022 році, вони відразу сходять з конвеєра на передову, в основному калібру 122 мм. Другий момент – ми бачимо гаубицю 1943 року випуску, яка пізніше була знята з експлуатації в 1970 році, хоча має багато боєприпасів, а також танки Т-62М - росіяни дійшли до своїх надстарих запасів.

- Чи буде атака з боку Білорусі? Вони атакуватимуть з півночі? Наскільки реалістичним виглядає цей сценарій?

- Я вважаю, що це цілком реально. Росія справді виграє від відкриття другої лінії фронту для посилення оборонних зусиль Збройних сил України. Єдине, я припускаю, що цей сценарій може бути реалізований не раніше ніж через 2 або навіть 3 місяці. Тому що кількість бойовиків має бути не менше 30 тисяч, не менше, щоб спробувати вторгнення, також зараз є діюча сила чисельністю 5 тисяч бойовиків, які готують матеріальну базу для формування чи організації цього контингенту. Зараз ми можемо побачити там лише дуже ранню стадію. Ми стежимо за ситуацією і поки що загрози звідти немає.

- Але якщо вони почнуть наступати з Білорусі, єдине місце, де вони можуть атакувати, здається, це Київ. На вашу думку, чого вони будуть прагнути?

- Ні, є кілька варіантів. Це може бути наступ на Луцьк-Львів, можливо, Рівне-Львів і може бути наступ на Київ. Ну а основне завдання – перерізати основні постачальницько-транспортні ланцюги. Дві цілі.

- Яка зброя потрібна росії, щоб мати можливість продовжувати цю війну, навіть не для того, щоб виграти, а щоб залишатися сильною?

- Російській федерації однозначно потрібна вогнепальна зброя великої дальності, це безпілотники-камікадзе і оперативно-тактичні ракети. У росії вони закінчуються.

- Якщо говорити про ракети великої дальності. Америка, схоже, готова надати їх Україні. Якщо вони у нас є, як це змінить баланс у боротьбі?

- Ну я так скажу, що отримання такої ракети такої дальності кардинально змінить швидкість просування і звільнення наших територій або виходу на державний кордон 1991 року. Це дуже вплине, і росія цього найбільше боїться.

- Яка ситуація з Кримом?

- Прогноз щодо Криму в цілому позитивний. У нас є всі шанси, якщо ми дійдемо до Перекопу, тоді ми отримаємо всі можливості зайти в Крим. Нині через недіючий стан Кримського мосту військові поставки практично припинені. Такої кількості солдатів (військ), яка була до масштабної атаки, немає, тому у нас є всі можливості увійти в Крим і звільнити його силовим шляхом.

- Те що зараз Херсон звільнений і знаходиться під контролем України. Що це означає для всього світу?

- Я думаю, що вплив, який це матиме на військові дії, як ми вже говорили раніше, є моральним аспектом. Зверніть увагу, зараз систематично повертаються до питання звільнення кримчан – вони досить швидко залишали Київську область, Харків і Херсон також. Тож у Криму може бути той самий сценарій. Справа в тому, що зараз російські військові не готові вмирати за українську землю, за окуповану землю. Генерали та путін напевно хочуть завоювати Україну, але особовий склад не готовий віддати своє життя за іншу землю. Кожен крок швидкого та ефективного звільнення наших територій сприятиме наступним системним відступам.

Фото: Getty Images

- Який буде наступний сценарій на найближчі тижні та місяці цієї війни?

- Я думаю, найближчим часом наступний прорив буде на Вугледарському напрямку. Туди треба просунутися трохи вглиб, тоді ми переріжемо основні артерії постачання південно-західних бойовиків на лівому березі Дніпра. Ще один варіант – це Новопавлівський напрямок, там можлива контратака. Це шлях до Азовського моря через Волноваху до Маріуполя.

- Звичайно, у нас ще є східний фронт і Бахмут. Як, на вашу думку, там буде розвиватися ситуація?

- Думаю, ми зміцнимо свої позиції в Бахмуті і продовжимо оборонну операцію. Це дуже важка операція, але вигідна тим, що ми перемагаємо російські війська, пошкоджуючи їхню техніку та живу силу (особовий склад), і фактично в тому районі ми виснажуємо їх, а потім у певний момент ми зможемо розпочати контрнаступ на ослаблену російську армію. Або, імовірно, з Волновахи підійти до них з півдня в тил в районі Донецька і Луганська.

- Не дуже добре для росіян. Зокрема, з цією втратою Херсона путін втратив статус лідера. Яким чином путін зможе залишатися лідером найближчим часом? Як ви думаєте, що він буде робити? Тому що він день у день програє.

- Я вважаю, що це буде ідеологічна робота над своїм населенням і пошук ворогів всередині країни. Скоріше він шукатиме крайніх і винних, хто провалився і хто відповідатиме за цю військову операцію. Я думаю, що ці люди будуть офіцерами їхнього Генштабу, тому що ФСБ сильніше. Це стандартна, принципово, історична послідовність падіння диктатора. На етапі чергової завойовницької війни він шукатиме ворогів у самій країні. Якщо йому вдасться це зробити, це відкладе його повалення або усунення від влади. Якщо ні, то ми зможемо спостерігати зміну політичного режиму.

- Що ви відчули, коли дізналися про визволення Херсона?

- Для мене це було неочікувано. Я добре розраховував, що російські війська зможуть дати останній бій в умовах оборони Херсона. Але це був приємний сюрприз.

- Скільки триватиме війна?

- Якщо військові постачання продовжать надходити в такому ж співвідношенні, то, за словами головного розвідника України Кирила Буданова, найбільш оптимальним прогнозом є кінець весни або початок літа наступного року. Якби нам вдалося мати ракету дальньої дії 200 миль (300 кілометрів) і подвоїти кількість артилерійських знарядь, зробивши це влітку, ми б закінчили війну до кінця року.

- Це чітка відповідь. Захід повинен продовжувати зміцнювати Україну?

- Я думаю, що послання, надіслані західним політикам, дадуть зрозуміти, що це пряма залежність між обсягом військової допомоги та умовами закінчення цієї війни. Хочеш миру – віддай зброю.

Авторка: Joanie de Rijke

Переклад: Артур Чупригін