Одеські землетруси XIX століття: що писала преса

Важко сказати, коли в нашому регіоні було зафіксовано перший землетрус. Ще Геродот у 5 столітті до нашої ери у своїй праці "Історія" згадував про землетруси в Скіфії: "Якщо трапиться гроза взимку, вона збуджує подив, як чудове знамення. Так само дивом вважається в Скіфії землетрус, чи буде він влітку, чи взимку". Але й на той час землетруси в нашому регіоні хоча й рідко, но все ж таки відбувались. Про одеські землетруси читайте в ексклюзивному матеріалі Інтента з циклу "Історія Одеси".

В Одесу більшість землетрусів приходить із Карпат і лише зрідка з Криму, наприклад, 1927 року. Аналізуючи каталоги землетрусів, можна зробити висновок, що в нашому регіоні відлуння Карпатських землетрусів за період з 1091 по 1800 роки були відчутно помітні в 1091, 1107, 1122, 1126, 1170, 1196, 1230, 1327, 1446, 1471, 1596, 1620, 1687, 1650, 1669, 1679, 1687, 1701, 1730, 1738, 1740, 1790, 1793 роках. Перша згадка про наше місто відноситься до 1415 року. Але газет на той час просто не було. Також немає газетних статей про землетруси 1596 або 1687 року (бо й на той час в нашому місті газет ще не було). Значні відлуння найсильніших землетрусів відчувалися в Хаджибеї у 1738 та 1790 роках. А один із двох доведених 7-бальних землетрусів у нашому місті було зафіксовано у 1802 році. Під час цього землетрусу в Одесі були серйозні руйнування. Але й на цей час газет в місті ще не було.

1827 року в Одесі почала видаватися газета "Одеський Вісник". І вже у жовтні цього року згадується невеликий землетрус, який відчувався в Одесі, Кишиневі та Ізмаїлі. Землетрус стався вранці 14 жовтня (2 жовтня за старим стилем) та супроводжувався двома ударами. Однак, як згадує репортер "Одеського Вісника", ці удари були настільки незначними, що відчули їх далеко не всі жителі міста. Жодних наслідків землетрусу в нашому місті не спостерігалося. Однак цей землетрус можна віднести до знакових – він став першим, описаним на сторінках одеських газет.

"Одеський вісник" №80, 1827 рік. Фото надав автор

Наступний землетрус одесити відчули вже 1829 року. Тоді "Одеський Вісник" був невеликого формату, тому на сторінках газети згадувалися лише значні події або необхідна інформація, наприклад, про торгівлю. Землетрус, що стався 14 листопада по старому стилю 1829 року, описувалося на сторінках газети так: "14 числа о 3 годині 52 хвилини по півночі відчули ми землетрус і шум подібний до стуку карети, що їде бруківкою. Двері в будинках затремтіли та застукали. За цим першим ударом був другий, найсильніший, і третій слабший за двох попередніх. Дехто вважає, що був четвертий удар, майже не чутливий. Ці удари слідували один за одним дуже швидко, і припинилися о 3 годині 56 хвилин". Серед наслідків землетрусу в газеті згадуються тріщини у  "будинках давно збудованих" та падіння дрібних речей у кімнатах. Варто звернути увагу на фразу "будинків давно збудованих" - очевидно йдеться про будинки хаджибейського періоду історії нашого міста.

Набагато сильнішим цей землетрус відчували жителі Кишинева. Там землетрус завдав "у всіх будинках і будівлях у місті менші чи більші пошкодження, а в багатьох будинках зруйнував труби та деякі частини капітальних будівель".

Сильні поштовхи були й у Рені, де землетрус супроводжувався підземним гулом та сильно налякав жителів. Були в Рені й руйнування: "у багатьох будинках труби пічні зруйнувалися. У соборній церкві образи з іконостаса повипадали".

Наступний землетрус, інформацію про який мені вдалося знайти в писемних джерелах, стався 6 травня 1831 року. Опис цього землетрусу наводиться у працях професора Маркевича. Як пише Маркевич, досить чутливі поштовхи протягом тривалого часу відчувалися в Одесі, починаючи з 2 години ночі. Далі Маркевич наводить цитату з каталогу землетрусів Орлова та Мушкетова, який був опублікований у "Записках географічного товариства" у 1893 році, в якій згадується холодне та дощове літо після землетрусу 1831 року. Наприкінці XIX століття деякі дослідники намагалися прив'язати землетрус до погодних аномалій.

Наступний землетрус, який дійшов нашого регіону, стався у квітні 1835 року. І якщо в Одесі цей землетрус не призвів до руйнування, то в Білгород-Дністровському було пошкоджено нещодавно збудовані Олександрівські казарми.

Сильний землетрус стався у Карпатах 23 січня 1838 року. Подія добре описана на сторінках одеських газет. Цей землетрус також супроводжувався сильним гулом. На багатьох будинках в Одесі з'явилися тріщини у штукатурці. Більш серйозні тріщини утворилися в арках деяких кам'яних мостів, яких колись було багато в Одесі. У деяких будинках було перекинуто меблі. Також у письмових джерелах того часу згадувалися годинники, що зупинилися через землетрус. Сучасному читачеві складно собі уявити, яким чином через землетрус зупиняється годинник. Але в той час був поширений маятниковий годинник, який вішали на стіну. Годинник такої конструкції справді може зупинитися через струс.

Ось як описує цей землетрус газета "Одеський Вісник" за 1838 рік: "При цьому явищі, яке було цього разу сильніше, ніж помічене тут у 1829 році (11 листопада о 3 годині 52 хвилини ранку), не сталося жодних нещасних випадків. Але від сильного струсу поверхні землі, у штукатурці і навіть у стінах багатьох будинків виявилися тріщини; люди, що були на вулицях, запевняють, що дуже помітно було коливання будинків; зі дзвіниці Грецької церкви впав хрест, який відлетів на 45 футів. Нова соборна дзвіниця не зазнала жодного пошкодження, хоча у самому соборі місцями виявились тріщини. Усередині будинків всі меблі були в русі; люстри приведені в коливання і відчинені двері та віконниці почали рухатися; багато речей, навіть важких, зсунуті з місць, інші потрапляли на підлогу, в деяких будинках зупинився годинник. В час струсу скрізь почутий був крик свійських птахів і гавкіт переляканих собак".

Однак не варто забувати, що в Одесі відчувалися лише відлуння цього потужного землетрусу. Згідно з історичними документами, у Кишиневі внаслідок землетрусу було пошкоджено різною мірою абсолютно всі будівлі . Ще більше руйнувань та жертв було у Бухаресті, який розташований неподалік епіцентру.

Як повідомляє 7-й номер газети "Одеський Вісник" за 1838 рік, багато одеситів стверджували, що незабаром після опівночі з 12 на 13 січня (дата вказана за юліанським календарем, тобто за загальноприйнятим європейським календарем, повторний землетрус стався в ніч із 24 на 25 січня) повторився струс землі. Однак ці удари були дуже слабкими й тривали лише кілька секунд. Що ж, повторні поштовхи характерні для багатьох землетрусів.

Цікавіша інформація була опублікована в наступному, восьмому номері: "Землетрус 11-го відчутно було і на судах, що стоять у тутешній гавані; дію його на морі порівнюють зі струсом чутливим на судні при ударі об мілину. Лід, що оточує кораблі, що стояли тут, повинен був так само мати вплив на ступінь цього струсу".

У 30-му номері газети "Одеський вісник" за 1840 рік є велика стаття гірничого унтершихтмейстера Павла Кульшиніна "Ґрунт м. Одеси та її околиць", в якій згадуються сліди від землетрусу 1838 року у вигляді тріщин та ущелин, а також численних зсувів на узбережжі.

У вже згаданому каталозі Орлова та Мушкетова згадуються слабкі землетруси в Одесі у 1844 та 1854 роках. Однак вони були зовсім незначними, докладного їхнього опису немає.
Невеликий землетрус стався 1 (13) листопада 1868 року. Він відчувався у Румунії, Болгарії та Україні. Згідно з письмовими джерелами, в Одесі відчули два поштовхи. Але, як і під час землетрусів 1844 та 1854 років, особливих наслідків для нашого міста не було. Та й у Кишиневі землетрус відчувався дуже слабо: у будинках було перекинуто легкі предмети. У писемних джерелах згадується, що під час цього землетрусу в колонії Кубей (зараз Болградський район Одеської області) було чути гомін. Того ж місяця стався ще один землетрус, який досить сильно відчувався у Бухаресті, але в Одесі лише слабкі поштовхи.

Але яка ж апаратура, яка фіксує землетруси, була на той час у розпорядженні вчених? В урочистій промові професора Рішельєвського університету Акімова, присвяченій випуску учнів 1858 є згадка про це: "Коли коливання землі відбувається хвилеподібно, тоді з достатньою точністю визначається напрям, по якому воно поширюється. Для того використовують маятник чи сейсмометричний таз. Перший складається з невеликої гирі, повішеної на нитці, що має до 4 фунтів довжини; за напрямом гойдання такого маятника укладають напрям хвилеподібного землетрусу. Другий складається з круглого таза, від якого, за напрямом радіусів, йдуть жолобки до невеликих посудин; таз наповнюється ртуттю і під час землетрусу ртуть переливається в одну з посудин, положенням якої визначається напрям коливання".

Цікаво, що в одному з номерів газети "Одеські Новини" було розміщено зображення подібного сейсмографа під назвою "Сейсмограф Каччиаторе".

Ілюстрація в газеті "Одеські Новини". Фото надав автор

Потужний землетрус стався у Карпатах 25 грудня 1880 року. Три сильні поштовхи згідно з історичними джерелами особливо відчутні були в Румунії, Трансільванії та Бессарабії. Сейсмічна хвиля дійшла до Одеси.

В Одесі у багатьох будинках з'явилися нові та розширилися старі тріщини, зі стін падали картини та дзеркала. Також очевидці відзначали появу тріщини у будівлі університету. Багато одесити, злякавшись, вибігли на вулицю. Це був один із численних 6-бальних землетрусів в Одесі.

Незвичайний землетрус стався в Одесі у березні 1892 року. Ось як описує його наслідки газета "Одеські Новини" за 3 (15) березня 1892 року: "Вчора між 6–7 годинами ранку в районі кінця Преображенської, Надеждинської та частково Миколаївського бульвару відчувався досить помітний землетрус, так що деякі предмети в кімнатах як столи, шафи та інші меблі прийшли в струс. За наведеними нами довідками на астрономічній та метеорологічній обсерваторіях, за обсерваторними інструментами землетрус не спостерігався, проте один із професорів нашого університету припускає, що в цьому випадку відбувався підземний обвал".

Наступний землетрус, що сколихнув Одесу, відбувся 5 серпня по старому стилю 1893 року. Газета "Одеський вісник" наступного дня писала таке: "Вчора, о 34-й хвилині п'ятої години пополудні, в Одесі спостерігався землетрус, що тривав 4 секунди. У численних пунктах міста ясно відчувалися два підземні удари. Метеорологічна станція повідомила, що землетрус належить до хвилястих землетрусів.

У будинку Степанова на розі Поліцейської та Олександрівського проспекту, в одній із квартир обвалилася зі стелі штукатурка. У будинку Лавинського на вулиці Канатній у квартирі другого поверху "відчуття було таке, як на пароплаві під час качки". У будинку Степанова та Бродського, на Поліцейській вулиці у деяких місцях стелі утворилися тріщини".

Але вже 8 серпня в одеських газетах з'явилися навіть жарти про землетрус: "Вздовж одеських ресторанів численними особами відчувалася сильна хитавиця". Крім цього, газета "Одеський вісник" за 8 серпня 1893 року наводить опис трагікомічного випадку: "У конторі похоронних церемоній "Конкордія" землетрус закінчився трагічно. Там знаходиться великий склад металевих трун, які розставлені на полицях до стелі. У цьому складі працювала на швейній машинці молода дівчина. Крім неї, нікого не було. Раптом усі труни заворушилися, рушили зі своїх місць, а одна, що знаходилася на верхній полиці, злетіла та з шумом відкрилася. Дівчина, блідіша за стелю, пустилася бігти, кричачи що в трунах хтось є. Але яке було її становище, коли на її голову впав вінок, з яким вона прибігла до контори".

А ось як описувала цей землетрус газета "Одеські Новини" через рік: "При найближчому знайомстві з областю поширення та інтенсивністю в різних місцях першого землетрусу, що спостерігався в Одесі 5 серпня 1893 року, виявилося, що епіцентр знаходився на березі Дунаю в Румунії, а в нас в Одесі відчувалася лише хвиля цього землетрусу, який одержав початок майже в середині Балканського півострова. У Бухаресті перший серпневий землетрус відчувався набагато сильніше, ніж в Одесі. На північний схід від Одеси землетрус ставав дедалі слабшим і слабкішим, і майже зовсім не відчувався за межами Херсонської губернії".

1893 був "врожайним" на землетруси. Не минуло й двох тижнів, як в Одесі стався новий землетрус. 17 серпня 1893 року в Одесі відчули три підземні поштовхи. Особливо сильно поштовхи відчувалися на верхніх поверхах, проте жодних видимих руйнувань вони не завдали. Щоправда, зовсім без наслідків не обійшлося: у готелі Лондонський один із постояльців упав з ліжка, а в аптеці на Великій Арнаутській впало кілька склянок із полиць.

10 вересня того ж року у Карпатах стався новий землетрус. В Одесі відчували спочатку підземний гул, а потім два підземні поштовхи. Найсильніше поштовхи відчувалися у прибережній частині міста. Зі стін падали картини та дзеркала, а один пожежник упав зі спостережного майданчика. Це був найсильніший із землетрусів 1893 року в Одесі. Коливання тоді було помічено на просторі, що обійняв собою майже всю Бессарабію західну частину Херсонської губернії, південно-західну та південну частини подільської губернії, а також південну околицю Київської губернії.

Газета "Одеські Новини" 1 (13) вересня 1893 р. писала: "… спершу пролунав підземний гул, потім один удар, що тривав кілька секунд, потім другий, менш тривалий, – дві-три секунди".

Не обійшлося і без наслідків: "В одному місці впало і розбилося дзеркало, в іншому люстра, у фотографіях (мається на увазі фотосалони, – прим. автора) полетіли рамки з портретами, в ділянці звалився з дивана черговий наглядач, на каланчі, коли вона розхиталася, пожежник звалився з майданчика і полетів було дати знати про те, що сталося по начальству, як на сходах його знову звалило з ніг; там знову на Молдаванці баба вибігла на вулицю і почала кричати "нечиста сила в хаті", якась баба запила, і пила доти, доки не опинилась у в'язниці".

У цьому ж номері газети було наведено цікаву думку про небезпеку одеських "мін" (катакомб), які можуть обвалитися під час землетрусу. І, зважаючи на все, періодично обвалення підземних порожнин під Одесою справді відбувалися. Однак, крім відчутних поштовхів при таких обваленнях, інших наслідків для міста не було.

Наступний землетрус відчувався в Одесі 1894 року. У газеті "Одеські Новини" 21 лютого по старому стилю згадувалося про два землетруси 18 та 20 лютого, точніше це був один землетрус, розтягнутий у часі: "Минулого року влітку було з коротким інтервалом два землетруси, в п'ятницю, 18 лютого, об 11 з половиною годині. Вранці, і вчора близько 8 з половиною ранку - нове легке коливання ґрунту. Вчорашній землетрус тривав загалом, за словами тих, хто відчував його до 1,5 хвилин. Судячи з розповідей, які нам доводилося чути, вчорашній землетрус не всюди однаково відчувався.

Досить інтенсивні були поштовхи ґрунту на Ямській вулиці, у будинку Лавинського та Канатної вулиці, у будинку Гезбергена по Княжій вулиці, у домі Дорожинської по Софіївській вулиці, у Північному готелі, у кількох інших багатоповерхових готелях, на пожежних каланчах".

У цьому ж номері газети наводиться інформація про осередок землетрусу: "За всіма ймовірностями, коливання ґрунту, що було вчора в Одесі, є відлунням землетрусів на Балканському півострові".

На момент землетрусу в метеорологічній обсерваторії на Малому Фонтані ще не встигли встановити придбаний сейсмограф нової системи, тому довелося задовольнятися показаннями вже встановлених, які, щоправда, встигли дещо застаріти.

Журналісти газети "Одеські Новини" наводять враження від землетрусу одного з робітників, які проживають на Градоначальницькій: "На полицях дзвенів посуд, а той, який стояв не зовсім міцно, навіть перекинулася. Крім того, двостулкові двері, замкнені на клямку, миттю розчинилися. Ця обставина так налякала простодушного обивателя, що він почав кликати на допомогу".

У номері ж за 22 лютого цієї газети згадувалося про одесита, якого знудило під час землетрусу. Що ж, і такі "грізні" наслідки трапляються від землетрусів, особливо в Одесі.
1893 року на Малому Фонтані почалося будівництво нової метеорологічної обсерваторії, яка займалася і питаннями фіксації землетрусів. Ось як описувала її будівництво газета "Одеські Новини": "Метеорологічна обсерваторія на Малому Фонтані побудована коштом, асигновані у вигляді 40000 рублів Міністром народної освіти графом Іваном Давидовичем Деліновим і складає навчально-допоміжний заклад Новоросійського університету. Установку приладів закінчено у вересні 1893 року і з 1 жовтня (нового стилю) розпочато правильні термінові спостереження".

На підставі численних даних співробітникам обсерваторії вперше вдалося відновити досить виразну картину двох землетрусів, що спостерігалися 1893 року в Одесі.

Магнітно-метеорологічна обсерваторія Одеси літографія з газети "Одеські Новини" за 1894 рік

Але що за прилади на той час були в наявності в одеській обсерваторії? Ось як їх описує газета "Одеські Новини": "Сейсмограф Брассара для реєстрації коливальних та поштовхових землетрусів, встановлених у нижній кімнаті обсерваторії. На міцних мармурових консолях. В першому з цих дотепних інструментів при коливаннях ґрунту перекидається вертикальний стрижень, при цьому замикається струм унаслідок чого вводиться в ланцюг особливою сигнальною дзвінок, і опускається маятник годинника, що вказує таким чином момент початку землетрусу. Напрямок же, яким падає стрижень, вказує напрям коливань ґрунту. У другому приладі, підвішена вертикально спіральна пружина, нижній кінець якої знаходиться на відстані 1-2 мм від поверхні ртуті в чашці. Під час поштовхового землетрусу нижній кінець спіралі занурюється в ртуть, внаслідок чого відбувається контакт, опускається механізм годинника і вводиться в ланцюг сигнальний дзвінок".

Сейсмограф Брассара першої конструкції (літографія ХІХ століття). Фото надав автор

Сейсмограф Брассара другої конструкції (літографія ХІХ століття). Фото надав автор

В організованій професором Клосовським обсерваторії функціонувала велика кількість приладів, виписаних з-за кордону, а також приладів, які були сконструйовані механіком-самоуком (три класи церковнопарафіяльної школи) Йосипом Тимченком. Саме Тимченко стежив за справністю всіх приладів, що діяли в обсерваторії.

Клосовський Олександр Вікентійович. Фото: Вікіпедія

Оскільки окремого журналу, присвяченого фіксуванню коливань ґрунту не було, всі подібні дослідження публікувалися у журналах з результатами метеорологічних досліджень. Так, в "Метеорологічному огляді" професора Клосовського за1896 рік, було опубліковано цікаву карту з ізосейстами (за шкалою Россі-Фореля) землетрусу 1894 року в Одеському регіоні.

Карта зі статті Клосовського, надрукована у "Метеорологічному огляді" у 1896 році

Трибальні землетруси за шкалою Россі - Фореля описуються як дуже слабкі струси, які відчуваються людьми, які перебувають у стані спокою.

Наступний великий землетрус у Карпатах стався 11 березня 1896 року. Він став останнім землетрусом ХІХ століття, який відчувався в Одесі та широко висвітлювався в одеських газетах. Ось як його описувала газета "Одеські Новини" (дати наведені за старим стилем): "У ніч проти 29 лютого у місті відчувався легкий землетрус. Перший підземний поштовх стався о першій годині з хвилинами ночі та тривав від 3 до 5 секунд. Коливання мало хвилястий характер. Землетрус добре відчувався на Молдаванці, у Херсонській ділянці, частиною у центрі міста, околицях, фонтанах, а також у м. Курисово-Покровському Одеського повіту. Справжній землетрус за своїми розмірами значно поступається підземним поштовхам, які мали місце навесні минулого року в Одесі". Далі в газеті наведено конкретні відомості про наслідки землетрусу: "У Павлівській будівлі дешевих квартир землетрус відчувався у дуже реальній формі. У деяких квартирах цієї будівлі почувся дзвін шибок, і тремтіння предметів. Явище помітили у нижньому та верхніх поверхах; на деяких мешканців землетрус навів паніку і незабаром у всій будівлі про поштовхи знали всі мешканці. У лікарні душевнохворих лікаря Дрезнеса лікарняний персонал та доктор Дрезнес одночасно відчули підземні поштовхи. В буд. Малхасова, по Петропавлівській вул., на 2-му поверсі, чули два підземні поштовхи. Перший був досить сильний, від якого задзвенів абажур на лампі та зупинився годинник. У будинку Коколано, на Преображенській вулиці, землетрус відчувався у формі дуже легкого підземного поштовху. На деяких каланчах чергові пожежники звернули увагу на поштовхи та незначний струс, але не надали цьому жодного значення".

У Кишиневі землетрус відчувався набагато сильніше, ніж в Одесі. А деякі власники магазинів навіть зазнали збитків через пошкоджені вітрини та товари. Що цікаво, сейсмографи в одеської обсерваторії знову не зафіксували землетрусу. Як писала з цього приводу газета "Одеські Новини", "якби не послужливі репортери – багато хто так і не дізнався б, що одеський ґрунт коливався".

Від редакції. Вам цікаво що було далі? Невдовзі, за кілька місяців вийде нова книга Дмитра Жданова "Землетруси в Одесі", про яку ми неодмінно вам розкажемо. 

Дмитро Жданов