Одеські агенти путіна у рясах московського патріархату

Кабінет Міністрів України ще 19 січня 2023 року вніс у Верховну Раду законопроєкт про заборону діяльності в Україні релігійних організацій, якими керують з рф. Державна служба України з етнополітики та свободі совісті дійшла до висновків, що УПЦ МП не є незалежною в управлінні від російської православної церкви. Кілька областей України не стали чекати голосування у парламенті та прийняли відповідні рішення самостійно. На пленарному засіданні 23 червня Одеська Облрада відмовилася навіть розглядати заборону московського патріархату. Заступник голови обласної ради Олександр Урбанський, зокрема, зазначив, що наразі це питання не на часі. На скільки це питання актуальне читайте в матеріалі Центра публічних розслідувань. 

Одеський митрополит благословляв на "кримський сценарій"?

Люди з оточення одеського митрополита

Священники-втікачі до рф

Похід одеських священників у владні кабінети

Замість відповідей про діяльність священників - цитата Іоанна Златоуста

Ще з 2014 року стало очевидним, що російська влада використовує для захоплення території України не тільки зброю, війська чи пропаганду, а ще й такий інструмент як церква. Наприклад, в інформаційному просторі неодноразово з’являлись повідомлення про активну підтримку священниками "ополченців Донбасу".

Але крім молитов і слів благословення деякі священники Української православної церкви (УПЦ), яка підпорядковується московському патріархату, ще і співпрацюють з ворогом, надаючи російським спецслужбам інформацію зсередини України. Декількох з них навіть обмінювали на наших полонених захисників.

Читайте також: "Безсилля і приниження прорізали наші серця": розповіді українців з "Азовсталі" 

У квітні 2023 року очільник СБУ Василь Малюк заявив про те, що внаслідок контррозвідувальних заходів в УПЦ (МП), які спецслужба проводить з початку повномасштабного вторгнення, відкриті кримінальні провадження щодо 61 священнослужителя. Двох кліриків передали на обмін полоненими. За одного з них росія погодилась повернути 28 захисників України. Вочевидь, українські священники є досить цінними для росії.     

При цьому "засвітились" у сумнівній діяльності проти української держави також деякі священники УПЦ і в Одесі. Розслідуємо, які ж вони, одеські попи Української православної церкви московського патріархату. 

Одеський митрополит благословляв на "кримський сценарій"?

Зараз Українська православна церква, яка входить у склад російської православної церкви (РПЦ) з центром у москві, хоча й з повноваженнями автономії, намагається активно довести свою патріотичну позицію й розрив зв’язків з ворогом. Наприклад, 27 травня 2022 року УПЦ заявила про повну самостійність і незалежність від російської православної церкви та виразила незгоду з позицією московського патріарха Кирила.

В Одеській єпархії УПЦ також розповідають, що моляться за мир в Україні, підтримують українських захисників і відкрито називають росію винною в агресії проти нашої держави. 

Митрополит відвідав одеський монастир після влучання ракети. Фото: УПЦ МП

Крім цього, на офіційному сайті Одеської єпархії УПЦ нарешті з’явилась можливість читати новини не тільки російською, а ще й українською мовою. Хоча ще у 2021 році сайт єпархії був доступний виключно мовою країни-агресора. Нагадаємо, війна росії проти України тривала на той час уже майже сім років. Але це не заважало одеським попам "розмовляти" з українськими вірянами мовою окупанта.

До повномасштабного вторгнення позиція самого одеського митрополита Агафангела щодо агресії рф проти України викликала чимало питань.

Так, у ході судового розгляду по справі держзради колишнього президента України Віктора Януковича оприлюднили телефонні розмови радника президента рф Сергія Глазьєва. Серед інших навесні 2014 року Глазьєв спілкувався з одеським проросійським політичним діячем Валерієм Кауровим. Видання "Цензор.нет" розшифрувало ці розмови. В ході спілкування з глазьєвим Кауров, зокрема, запевняє, що начебто митрополит Агафангел у 2014 році благословив його "на всі дії, включно із кримським сценарієм". Агафангел був тоді депутатом Одеської обласної ради. Варто зазначити, у Криму легалізацію проведення так званого референдуму за приєднання до рф реалізували через "голосування" кримських депутатів.

Читайте також: "Для нас це не закінчиться, навіть коли Україна виграє війну": чеченські добровольці

Нагадаємо, справу по державній зраді, посяганні на територіальну цілісність та суверенітет України та покриванні агресивної війни, що розв’язала російська федерація, в якій головним фігурантом був колишній президент Віктор Янукович, з травня 2017 року розглядав Оболонський районний суд столиці. 24 січня 2019 року суд визнав президента-втікача винним, присудивши йому 13 років позбавлення волі. 6 грудня 2021 року Верховний суд України залишив вирок без змін. Янукович перебуває за межами України.

Чи розслідували окремо епізод про роль Агафангела на початку агресії росії проти України у 2014 році правоохоронні органи, невідомо. Ми поставили це питання Одеській єпархії УПЦ, але вони на нього не відповіли.

З Кауровим, який, серед іншого, очолював організацію "Единое отечество", а у 14-му втік до росії, Агафангела поєднувала давня співпраця. Хоча сайт організації Каурова наразі недоступний, через вебархів можна знайти останнє оновлення порталу, датоване 26 червня 2014 року. Окремою вкладкою там значаться новини, пов’язані з Агафангелом.

Валерій Кауров. Фото: "Одеса Медіа"

Примітно, що ГО "Единое отечество" офіційно досі не у стані припинення. У склад засновників входять Кауров, Ольга Кравець, якій Агафангел ще у 2003 році виписував грамоту, та Володимир Шелепов. Останній також є керівником "Організації партії руський блок міста Одеси". Ця організація, до слова, також наразі не у стані припинення.

Організація "Единое отечество", за версією журналістів, фінансувалась із москви. У 2014 році Кауров, який мав зв’язки з ще одним колаборантом-втікачем, екс-нардепом Ігорем Марковим, підтримав агресію росії проти України й оголосив себе президентом "народної республіки новоросія". Щоправда, на той час він перебував уже за межами України. З 2014 року Валерія Каурова включають до санкційного списку не тільки в Україні, а ще у США, Канаді, Великій Британії, країнах ЄС тощо.

Зображення: YouControl

Але повернемось до одеського митрополита. Сам Агафангел вказаний на сайті "Миротворець" як сепаратист і пособник терористів. Профіль одеського митрополита досі значиться на сайті руської православної церкви (рпц). 

Агафангел (праворуч) з московським патріархом Кирилом. Фото з колишнього сайту Одеської єпархії

За даними цього сайту, Агафангел отримав купу нагород і відзнак у росії та невизнаному Придністров’ї. Зокрема у 2003 році він отримав "орден почета пмр", яка контролюється росією, орден Суворова пмр, а також орден дружби російської федерації.

Чи відмовився Агафангел від цих нагород, в одеській єпархії не відповіли.  

У 2004 році йому вручили нагороду російської палати особистості при президенті рф, у 2013-му – почесну грамоту президента рф. Крім цього, неодноразово Агафангела відзначав московський патріарх Кирило. Востаннє - у 2018 році, тобто вже після початку агресії росії проти України. У 2012 році одеський митрополит вітав володимира путіна із черговим обранням на пост президента росії. Ця новина була колись опублікована на нинішньому сайті Одеської єпархії, але зараз вона там недоступна.

Агафангел з путіним

Варто також зазначити, що Агафангел у 2013 році публічно зустрічався із путіним. Тоді президент рф говорив про дружбу між росією та Україною, а вже за декілька місяців розпочав анексію Криму й окупацію Донбасу.

До речі, ще недавно чинною електронною поштою на сайті Одеської єпархії була пошта, зареєстрована на російському сервісі mail.ru. При цьому там запевнили, що російськими сервісами, які заборонені в нашій державі, вони не користуються. Пошти kancelyaria-oey@mail.ru та od-eparhia@mail.ru прибрали саме після нашого запиту зі свого офіційного сайту.

Люди з оточення одеського митрополита

Заслуговують на увагу також люди з оточення одеського митрополита Української православної церкви.

Так, благодійні проєкти Одеської єпархії УПЦ (МП) під назвою "Добро объединяет" священники проводять через БФ "Покров та милосердя". Засновником цього благодійного фонду вказаний Дмитро Олегович Саввін, за яким значиться ще один БФ "Добро об’єднує серця". Дмитро Саввін раніше носив прізвище Півень, але, вірогідно, змінив його після того, як поріднився з одеським митрополитом Агафангелом, у миру Олексієм Саввіним. 

Дмитро Саввін (Півень). Фото "Думська"

Примітно, що Дмитро Саввін (Півень) у 2015 році опинився в фокусі українських спецслужб, які накрили вечірку з приводу його дня народження.   

Так, у мережу потрапило відео, на якому зафіксовано святкування за участі представників УПЦ (МП). Друзі-священники подарували Дмитру Півню (Саввіну) торт з картинкою "днр", гербом російської федерації та написом "донецька русь". 

<span class="ratio ratio-4x3"></span>
Відео: Оберіг

На той момент частина Донецької й Луганської областей, а також півострів Крим уже були окуповані російськими військами та проросійськими бойовиками. Ще одним подарунком Півню стали дівчата легкої поведінки, які мали бути переселенками з Донбасу. Правоохоронці також вилучили у присутніх пістолет і патрони. Однак з якоїсь причини справа до суду по цьому інциденту так і не дійшла. 

На наше питання, чи поніс Дмитро Саввін (Півень) якесь покарання від митрополита, в одеській єпархії не відповіли. 

Крім цього, в деяких священнослужителів УПЦ (МП) Одеської єпархії виявили паспорти країни-агресора. Так, у грудні 2022 року через це президент України своїм указом призупинив громадянство 13 представників УПЦ, з посиланням на власні джерела написало видання "Лівий берег". Відзначимо, що відповідний указ №899/2022 не опублікований на сайті президента України, він пропущений у переліку документів. 

Серед священників вказаний, зокрема, настоятель храму Олександра Невського, який знаходиться на території військового шпиталю на Пироговській, Віктор Градомський.  Попри цей факт, Градомський, за документами, досі є керівником релігійної громади Свято-Олександро-Невської церкви.

Читайте також: Чи можна утримувати людину в військкоматі: одеський блогер намагається довести, що ні

Напевно, таке сусідство не досить приємне для поранених захисників України. Більш того, є побоювання, що священник Градомський може надавати росії чутливі дані про українських військовослужбовців.  

Храм УПЦ (МП) в одеському військовому шпиталі. Фото: ЦПР

Видання "Думська" опублікувало 8 квітня новину про те, що в клірика під час обшуку знайшли не тільки російський, а ще декілька паспортів інших держав.

Ми відвідали храм у військовому шпиталі, де Градомський значився настоятелем. Там нам повідомили, що станом на зараз священник уже не є настоятелем і в них служить інший чоловік.

Знайти в судовому реєстрі відомості, чи намагається Віктор Градомський оскаржити рішення про позбавлення його українського громадянства, не вдалось.

Також через наявність російського паспорту в лютому цього року Державна міграційна служба скасувала рішення про набуття українського громадянства ще п’яти представникам УПЦ (МП), серед них - намісник Свято-Іллінського чоловічого монастиря, який знаходиться на Пушкінській, Владислав Биков. 

Владислав Биков (посередині)

При цьому одеський священник намагається оскаржити рішення міграційної служби через суд. П'ятий апеляційний адміністративний суд 23 травня 2023 року відкрив провадження по скарзі Владислава Бикова на рішення Одеського окружного адмінсуду, яке винесли у березні поточного року. Зокрема Биков намагається відмінити рішення Державної   міграційної   служби   України "Про скасування рішення Управління міграційної служби у Вінницькій області №6984 від 17.06.2014р. про набуття громадянства України за територіальним походженням", прийнятого відомством 27 грудня 2022 року. Справа в тому, що Биков отримав паспорт України та документ для виїзду за кордон саме в Вінницькій області.

У ході судового процесу з'ясувалось, що підставою скасування громадянства стала наявність у Бикова громадянства рф, яке він набув добровільно, й підтримка держави-агресора.

Одеський священник вказав, "що зазначені твердження є хибними, безпідставними та абсолютно не відповідають дійсності". Биков наголосив, що подавав декларацію про відмову від громадянства російської федерації, після чого й отримав паспорт громадянина України у 2014 році.

Крім цього він заявив, що "неодноразово намагався здати паспорт рф у консульстві рф, але відповідь письмово не отримав, тому паспорт громадянина рф знищив шляхом спалення". Також, за його словами, з моменту отримання громадянства України він не користувався паспортом російської федерації, не перетинав кордон України на його підставі, "оскільки вважає себе українцем за національністю та етнічним походженням,  що  він з  невимовною повагою ставиться до України як держави, і з 2000-го року постійно працює на благо України, яку вважає своєю батьківщиною".

Але суд відмовив Владиславу Бикову, зокрема тому, що той не здав паспорт громадянина рф, чим порушив взяті на себе зобов'язання при набутті українського громадянства. Паспорт російської федерації Биков отримав у Тамбові у 2003 році. 

На офіційному сайті єпархії Биков досі є намісником одеського монастиря. Цю ж інформацію нам також підтвердили в самому монастирі. На питання служительці, чи відомо їй, що в Бикова є російське громадянство, вона відповіла, що "нічого про це не знає". 

Свято-Іллінський чоловічий монастир. Фото: ЦПР

Варто також зазначити, що Владислав Биков у 2017 році потрапив у фокус митної служби, коли, проходячи через контроль в одеському аеропорту на літак до Варшави, провозив незадекларовані 10 тисяч євро й тисячу доларів. Ця сума перевищує встановлені законодавством України обмеження для переміщення через митний кордон по так званому зеленому коридору. Передбачена санкція за це правопорушення – зокрема конфіскація "надлишкової" валюти, а саме тисячі доларів. Тим не менш, Малиновський районний суд Одеси присудив Бикову лише штраф у 1,7 тисяч гривень і вирішив не конфісковувати вилучену готівку.  

Якось коментувати діяльність священника Бикова в Одеській єпархії УПЦ де-факто відмовились.   

Священники-втікачі до рф

Після провалу так званої руської весни у 2014 році, коли кремль планував захопити не лише півострів Крим і частину Донецької та Луганської областей, а взагалі вісім регіонів України, включно із Одещиною, декілька священників Одеської єпархії УПЦ (МП) поїхали до росії.

Наприклад, колишній настоятель храму при юридичній академії Олег Мокряк. Так, у 2014 році він підтримував контакти з лідерами так званого одеського антимайдана. Після того, як ним зацікавились українські спецслужби, він втік до росії, але за деякий час повернувся в Одесу. 

Олег Мокряк. Фото "Думська"

У 2018 році він "засвітився" в акції "освячення" Приморського бульвару після маршу рівності. У 2021 році, тобто за декілька місяців до повномасштабної війни, Мокряка як позаштатного клірика одеської єпархії направили на служіння до московського храму. Відповісти, де зараз перебуває Мокряк, у одеській єпархії УПЦ фактично відмовились.   

З 2014 року осів у москві ще один піп одеської єпархії УПЦ Андрій Новіков. З 2002 року він працював секретарем Одеського єпархіального управління. В минулому році, вже після початку повномасштабного вторгнення Новіков дав пропагандистське інтерв’ю, в якому назвав Україну проєктом, створеним для послаблення росії, розповів про те, що українські захисники "прикриваються мирними жителями як живим щитом", порівнявши ЗСУ із терористичною організацією ІДІЛ, тощо. 

Андрій Новіков (праворуч) з московським патріархом Кирилом

При цьому він зазначив, що в Україні є багато священників і вірян, які "не хочуть слідувати подібним настроям", тобто все ще підтримують росію і продовжують згадувати московського патріарха Кирила в молитвах. Яке ставлення Одеської єпархії УПЦ до Новікова зараз, невідомо - це питання у своїй відповіді на наш запит вони проігнорували.  

При цьому скільки таких священників залишилось в Одесі й чи не є лише формальною підтримка УПЦ України зараз, щоб зберегти присутність і вплив всередині нашої держави, залишається під великим питанням.

Читайте також: Екскедебіст Сергій Жирнов: "Людина, яка відвідувала Маріуполь та Севастополь у березні цього року, - не путін"

Похід одеських священників у владні кабінети

Важливо також нагадати, що за часів правління президента-втікача Віктора Януковича низка священнослужителів Одеської єпархії на чолі з самим митрополитом взяла участь у місцевих виборах, посівши крісла депутатів обласної та міської рад. Всі вони балотувались від політичної сили Януковича "Партії регіонів".

Так, митрополит Агафангел представляв "Партію регіонів" в Одеській обласній раді двічі – у 2006 та 2010 роках. Ба більше, Агафангел очолював список "Партії регіонів" на виборах 2010-го. До того він був народним депутатом першого скликання, тобто обирався у 1990 році.    

Примітно, що у 2020 році Агафангел за участь у виборах на посаду голови ОТГ звільнив від служіння у Свято-Успенській церкві села Кубей Болградського району протоієрея Віктора Кочмара, повідомляє видання "Топор".

Скриншот видання "Топор"

Виходить, Кочмара відсторонили за той самий вчинок, який декілька років тому вчинив сам Агафангел.

Настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Серафима, ім’я якої в миру Надія Шевчик, з 2010 по 2015 рік була депутаткою Одеської міської ради від сумнозвісної "Партії регіонів". 

Депутатка Надія Шевчик (праворуч). Фото "Думська"

Ніякого покарання за депутатство від Агафангела політикиня, профіль якої є на сайті "Миротворець" як антиукраїнської пропагандистки, тоді, вочевидь, не отримувала. 

Ще один священник Сергій Гроха, який на 2010 рік відносився до Одеської єпархії, був обраний депутатом облради. Також від "Партії регіонів".

Сергій Гроха. Фото "Думська"

Скоріш за все, після Революції Гідності і втечі в рф Віктора Януковича, якого підтримували одеські священники московського патріархату, духовенство в регіоні вирішило поки що в політику відкрито не лізти.  

Замість відповідей про діяльність священників - цитата Іоанна Златоуста

Щоб розібратись у всіх питаннях, ми направили запит до Одеської єпархії. Відповідь надійшла від їхньої адвокатки Оксани Колотенко.

Скрин відповіді Одеської єпархії УПЦ (МП) на запит ЦПР

В ній, зокрема зазначено, що "запитувана інформація про фізичних осіб, їх світогляд та релігійні переконання не може вважатися публічною інформацією".

Єпархія вказує, що "уникаючи пафосних заяв та провокативних виступів духовенства, виконує свій громадянський обов’язок". Далі йде про "безглузду військову агресію", але без уточнень щодо рф.

Адвокатка згадує слова святого Іонна Златоуста: "Тепер час сліз, а не слів, ридання, а не промов, молитви, а не проповіді".

Також замість змістовних відповідей на чутливі й важливі питання, представниця Одеської єпархії запросила журналістів видання до Свято-Покровського скиту в селі Маринівка Одеської області, щоб розповісти про діяльність гуманітарних центрів. 

Роками священники Української православної церкви (МП) підігравали ворогу, навіть після початку агресії росії проти України у 2014 році. А подекуди - відкрито його підтримували. Хоча зараз вони й намагаються заперечувати свої тісні зв’язки із москвою. Саме тому в суспільстві ця тема є такою чутливою, а до священників УПЦ шириться відкрита недовіра. 

Олена Чернишова