Одеса у списку ЮНЕСКО, але майже без електрики: підсумки тижня Півдня

25 січня Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) внесла центр Одеси до переліку Всесвітньої культурної спадщини. Це безумовно подія першого порядку не тільки тижня, але й року та не тільки для Одеси, для всієї України. 

Треба зазначити, що це лише восьмий об’єкт нашої держави, що потрапив до цього списку. З восьми об’єктів України в переліку ЮНЕСКО п’ять цілком знаходяться в Україні, ще три частково.

В тому числі на Одещині в Ізмаїльському районі в селі Стара Некрасівка є пункт геодезичної дуги Струве, який теж є у списку. Пункти дуги Струве знаходяться на території 10 країн.

Питання про внесення історичного центру Одеси до переліку почали розглядати 24 січня на сесії ЮНЕСКО у Парижі. Представники російської федерації намагалися блокувати розглядання цього питання, але невдало. 

Були й інші нюанси. Як зазначили в міністерстві культури, ICOMOS вдався до політизації українського досьє, включивши до опису об'єкта інформацію про заснування Одеси "стратегічним рішенням імператриці Катерини ІІ", якої не було в номінаційному досьє.

Неприйнятною також була рекомендація змінити назву об'єкта та виключити згадку про порт, роль якого є визначальним.

Все ж 25 січня історичне рішення для Одеси та України було прийнято. Але ця безумовно радісна подія була вже на наступний день затьмарена буденністю війни.

Чергова масована атака ворога

26 січня сталася чергова масована атака на об’єкти інфраструктури України. Одеса, на жаль, постраждала дуже серйозно. По перше, вимушені констатувати, що в наслідок ракетного удару в селі Усатове загинув військовослужбовець із Кучурган Олександр Послушний, який пішов до тероборони добровольцем.

Фото: Микола Доносіян/facebook

В результаті обстрілів на Одещині постраждали два об'єкти енергетичної інфраструктури. Про це того дня повідомив голова Одеської районної адміністрації Юрій Крук. Почались перебої з водопостачанням.

Голова Одеської обласної адміністрації Максим Марченко підтвердив інформацію про влучання ракет по території регіону. Начальники районних військових адміністрацій мали під'єднати водонатискні та каналізаційно-натискні станції до генераторів, там де дозволяє їхня потужність, організувати доставлення води для мешканців та забезпечити роботу Пунктів Незламності. К вечору ситуацію з водопостачанням вдалося нормалізувати. 

27 січня в пресслужбі компанії "ДТЕК Одеські електромережі" повідомили, що в Одесі та Одеському районі склалася найскладніша ситуація з електропостачанням. Складність ситуації підтвердив 26 січня голова правління компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький в етері телемарафону. Він наголосив, що спочатку ворог усю ніч атакував енергетичну інфраструктуру України дронами-камікадзе, а після цього ворог вдень обстріляв ракетами енергетичну інфраструктуру. На Одещині ракети влучили в енергооб'єкти тому там ситуація найскладніша. В інших регіонах ситуацію з електрикою вдалося стабілізувати. 

Але треба зазначити, що і до атаки 26 січня на Одещині були серйозні негаразди з електрикою. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики (НКРЕКП) оштрафувала компанію ДТЕК Одеські електромережі за недотримання графіків вимкнень в умовах дефіциту електроенергії. Втім ДТЕК Одеські електромережі не погоджується із рішенням НКРЕКП. В компанії наполягають, що за 11 місяців повномасштабного вторгнення 65 енергооб'єктів ДТЕК Одеські електромережі зазнавали пошкоджень або руйнувань через обстріли ворога. Хоч би що там було, екстрені вимкнення електрики в Одесі будуть діяти до кінця січня. 

Розповідь про цю атаку ворога буде не повною, якщо не зазначити, що одна з ракет влучила у судно під турецьким прапором "Тузла", яке стояло у Херсонському порту. Внаслідок прильоту в стерновій рубці судна спалахнула пожежа. В момент обстрілу судно було без екіпажу, тому обійшлось без людських жертв. Водночас через це члени команди не змогли зарадити пожежі. 26 січня турецьке видання "Сumhuriyet" повідомило, що внаслідок вибуху отримало пошкодження турецьке "Ferahnaz", яке стояло поруч із "Тузлою".

Фото: Reuters

Кадропад у керівництві держави зачепив Херсонщину

Вранці 24 січня стало відомо, що Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Кирила Тимошенка з посади заступника керівника Офісу Президента України. Але це був лише початок лавини повідомлень про відставки. 

Також звільнитися зажадав заступник міністра оборони В'ячеслав Шаповалов, який відповідав за тилове забезпечення Збройних Сил України. Свою заяву він пояснив небажанням створювати загрози для стабільного забезпечення Збройних Сил України внаслідок кампанії звинувачень, пов'язаних з закупкою послуг харчування. 

Ця відставка пов'язана з розслідуванням видання Zn.ua, яке оприлюднило статтю, автор якої - журналіст Юрій Ніколов,  з посиланням на угоду Міністерства оборони про закупівлю харчів, стверджував, що Міністерство закуповує продукти із завищенням ціни. Докладно про всі події цього скандалу читайте на сайті ЦПР. 

Того ж дня генеральний прокурор Андрій Костін підписав наказ про звільнення за власним бажанням з адміністративної посади заступника Генерального прокурора Олексія Симоненка. Напередодні ЗМІ з’ясували, що заступник генерального прокурора Олексій Симоненко у період воєнного стану їздив у відпустку за кордон всупереч прямій забороні президента Володимира Зеленського.

Заяву про звільнення написав заступник міністра інфраструктури Іван Лукеря. В той же день міністр Олег Немчинов повідомив, що уряд підтримав проекти указів Президента України про звільнення: 
● Валентина Резніченка – Дніпропетровська ОВА;
● Олександра Старуха – Запорізька ОВА;
● Олексія Кулебу – Київська ОВА;
● Дмитра Живицького – Сумська ОВА; 
● Ярослава Янушевича – Херсонська ОВА. 

Корупція 

На цьому тижні Південь України не обійшовся без затримання корупціонера на високій посаді. 25 січня стало відомо, що детективи Національного антикорупційного бюро України затримали міського голову та депутата міської ради на Одещині. Прізвище міського голови в НАБУ та прокуратурі не повідомляли, втім за словами місцевих мешканців затримали міського голову Рені Ігоря Плєхова. 

Фото: НАБУ

За даними слідства, депутат за попередньою змовою з міським головою отримав частину неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США від громадянина за забезпечення передання йому в оренду земельної ділянки комунальної власності площею близько 2,5 гектара. 

26 січня за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід міському голові Рені в Одеській області, якого спільно з депутатом тієї ж міськради викрили на проханні надати та одержанні неправомірної вигоди. За рішенням суду застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 мільйона 342 тисяч гривень. 

27 січня суддя Вищого антикорупційного суду України обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для депутата Ренійської міської ради в Одеській області Івана Пойдолова. Як зазначили у пресслужбі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури депутат може вийти зі слідчого ізолятора в разі внесення застави у 1 мільйон 879 тисяч гривень. 

Головні підсумки тижня 

Ігор Льов