«Незабаром ми зможемо видавати українські паспорти сотням кримчан щодня», - Представник Президента України в Криму

Цими днями минає півроку з дня призначення одеського професора Бориса Бабіна на посаду Постійного Представника Президента в Автономній Республіці Крим. У розмові з ІзбірКомом він розказав про досягнення, проблеми і виклики, які стоять перед його командою

- Як би Ви оцінили свою роботу за це півріччя? Що вважаєте головними здобутками?

- Я собі ставлю за роботу тверду четвірку за п’ятибальною системою. Скажу, що був готовий до непростої ситуації, оскільки тривалий час Представництво не працювало як потрібно та виконувало низку непритаманних йому функцій, включаючи функції ескорт-сервісу для окремих «поважних осіб» з Криму. Важко було довести, що Представництво – не орган, який допомагає окремим «обраним» кримчанам, а є органом державної влади, який виконує цілком чіткі, конкретні завдання, захищає усіх жертв російської агресії в Криму; тож треба було змінити ставлення до структури, коли всі знали, чим вона займалася насправді. Друге питання – це питання кадрів, які вирішують дійсно дуже багато. Колектив, який ми мали, повинен був розширитися, ми мали пройти складний державний механізм конкурсів, без поблажок, і ми з честю пройшли всі відповідні  бюрократичні процедури, тепер у нас лишилося тільки три вакансії. Хтось пішов за цей час, є, на жаль, випадки, коли відчувається скоординований спротив зовні, але знов-таки, ми маємо вживати заходів згідно з чинним законодавством, зокрема і про працю. Тож наразі ми виходимо вже на наповненість органу державними службовцями і можемо звітувати про результат. Щодо зовнішнього виміру, то я не скажу, що це просто. Багато є питань щодо Криму, якими займаються інші органи, але усі вони потребують координації. Чимало сфер за чотири роки взагалі ніхто не чіпав, і ми змушені бути першопрохідцями, піднімати болючі питання, іноді незручні для когось. Багато хто щиро не розуміє, що держава повинна заважати робити певні оборудки, пов’язані з окупованими територіями, недобросовісним особам. 

- Під час наших розмов Ви часто звертали увагу на велику проблему з наданням різноманітних адміністративних послуг, зокрема оформлення паспортів кримчанам. Ситуація, за якої держава за чотири роки ніяк не може налагодити безперебійну видачу паспортів своїм громадянам в окупації, якщо чесно, видається дивною… Здається, ми б мали бути зацікавленими зокрема і в такому виді реінтеграції наших людей?

- Маю зазначити, що сьогодні ми нарешті виходимо на перші результати щодо утворення мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) у Херсонській області. Декілька об’єднаних територіальних громад вирішили створити такі центри у Чаплинці, Каховці, Новотроїцькому, також наявний ЦНАП буде розширено у Херсоні. Крім того, вирішується питання закупівлі відповідного обладнання у селі Преображенка, яка знаходиться найближче до КПВВ «Каланчак», і у селищі Новоолексіївка. Також до літа відбудеться розширення підрозділу державного підприємства «Документ», який діє у Херсоні і наразі може обслуговувати з питання паспортизації максимум – трохи більше 100 осіб на день, і з них більше половини за статистикою це кримчани. Після розширення його пропускна спроможність збільшиться у п’ять разів вже у першому півріччі 2018 року. Таким чином, Україна зможе видавати 250 паспортів кримчанам кожного робочого дня у Херсоні.

- Також неодноразово йшлося про переведення управління поліції в АРК з Одеси до Херсону. Наскільки я знаю, це вже вирішено, так?

- На сьогодні є чітка позиція керівництва Національної поліції, підрозділ уже діє в Херсонській області, вже комплектують штат, а поліцейські нарешті вже працюють на пунктах в’їзду. Ця робота позитивно сприймається і громадськістю, й іншими правоохоронними й силовими підрозділами. Як-то кажуть, на четвертий рік стало зрозуміло, що біля адміністративної межі працює поліція. Ми їм надаємо відповідну підтримку, допомогли знайти приміщення, допоможемо й в іншому, це без проблем.
До речі, хочу зауважити, що у нас вже вимальовується успішний процес взаємодії з міжнародними структурами, зокрема з ОБСЄ, Моніторинговою місією ООН і Міжнародним Комітетом Червоного Хреста з питань документування порушень прав людини і допомоги жертвам агресії та окупації Криму. Ми вже отримали різноманітні пропозиції від демократичних інституцій і працюємо з іноземними місіями держав, можливо, буде також залучено технічну допомогу для вирішення потреб кримчан на материковій Україні.

- Ще одне завдання, над яким також працює Представництво Президента, - це ще й протидія діяльності нелегальних перевізників на та з КПВВ «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар» до Херсона та інших населених пунктів. Є вже якісь зрушення у цьому напрямку, тим більше, що, як відомо, влада в області не дуже переймається цією проблемою?

Представництво Президента України в АРК спільно з СБУ в АРК, ДФС, Укртрансбезпекою, ГУ НП області проводить спільні заходи щодо ситуації з перевезенням пасажирів. ФОТО: І. Гданов/Facebook

- Ми поставили низку питань щодо налагодження легального пасажирського сполучення з КПВВ. Є позиція правоохоронців про те, що існує повна бездіяльність органів виконавчої влади та контролюючих органів у цьому напрямку, є задокументовані корупційні та контррозвідувальні ризики. Нещодавно на робочій нараді Херсонській облдержадміністрації було надано доручення в тижневий термін розробити концепцію формування сучасної транспортної мережі в районах, які межують з тимчасово окупованої територією України в Криму. Чекаємо на неї. Не буде відповідного рішення – будуть наші адекватні дії. Повірте, це питання ми вирішимо все одно.

- Ще один важливий момент у сфері транспорту – це залізничне сполучення, в тому числі вирішення питання курсування поїздів до станції Вадим. Чи вдалося досягти порозуміння з «Укрзалізницею»?

- Ситуація щодо станції "Вадим" (проміжна передаточна залізнична станція Херсонської дирекції Одеської залізниці на лінії Херсон — Джанкой. Розташована у селі Преображенка між станціями Каланчак (13 км) та Армянськ (11 км). - Ред.) має перспективу розвитку. Ми виходимо на алгоритм, коли буде узгоджено приміське сполучення між Вадимом і київським поїздом, уже з цієї весни пасажир буде доїжджати до Вадима і там буде легальне місцеве перевезення. Це знімає 120 км нелегального і некомфортного перевезення. А «Укрзалізниця» надасть нам вагони, бо якщо десять щоденних поїздів йдуть наразі до Росії та на це вагони є – то й на п’ять вагонів для кримчан має знайтися. Це другий етап і він буде швидко зроблений, коли будуть причепні вагони. Пасажир сідатиме на станціії "Вадим" і виходитиме вже у Києві, не переходячи з вагону до вагону. Третій етап – прямий цілий поїзд на сполученні «Київ-Вадим», але там потрібно вкласти певні інвестиції у розвиток станції, однак це цілком реально. Але це буде додатковий поїзд, ми не знімаємо наявні поїзди на станції "Новоолексіївка".

- Чималий обсяг роботи також виконується у сфері фіксування й документації порушень прав людини стосовно кримчан. Чому це важливо?

- Тут є два напрямки роботи. Якщо такі порушення стосуються наших органів влади, то мета Представництва – не просто їх задокументувати, а допомогти людям, посприяти вирішенню цієї проблеми, а якщо вона – системна, то вирішити її комплексно.  А щодо порушень з боку окупаційної влади, то ми документуємо їх, надаємо правову допомогу, потім люди звертаються в тому числі й до міжнародних судів та інших інстанцій. Це важливо, бо це потім відображається у звітах міжнародних організацій, і ми працюємо на нашу кінцеву мету, без піару і процесуальних дій у прямому ефірі. Ми не піаримося на заявниках та на порушниках, вживати у цій сфері заходів є нашою щоденною роботою.

Розмовляла Євгенія Генова