19 серпня 2024 р. 19:44
(ФОТО: EPA-EFE/Cathal McNaughton)
Війна, яку розв’язала росія проти України, вже завдала довкіллю збитків на суму 2,4 трильйона гривень. Ці втрати перевищують збитки від зруйнованої інфраструктури та включають засмічення земель, забруднення ґрунтів, водних ресурсів, повітря та лісові пожежі.
Станом на кінець січня 2024 року в Україні було зафіксовано 3600 злочинів проти довкілля. У звіті, опублікованому 23 січня Обсерваторією конфліктів і навколишнього середовища (CEOBS) спільно з Програмою ООН з навколишнього середовища, підкреслюється, що Україна, займаючи лише 6% території Європи, володіє 35% її біорізноманіття, включаючи понад 70 000 видів, серед яких багато рідкісних та ендемічних.
Внаслідок бойових дій постраждало понад 20% природоохоронних територій України. Близько 2000 охоронюваних територій були окуповані, а 812 заповідних об’єктів зазнали пошкоджень. Найбільше постраждали степові екосистеми на півдні та сході країни. Особливо під загрозою опинилися види рослин і тварин, включно з 600 видами тварин та 750 видами рослин і грибів, зокрема з Червоної книги України.
Окрім цього, 812 заповідних об'єктів зазнали ураження війною, а 514 об'єктів природоохоронного заповідного фонду залишаються окупованими, з них 10 національних парків, вісім заповідників і два біосферних заповідники.
За інформацією Міндовкілля, під час повномасштабного вторгнення зафіксовано майже 3,6 тисячі російських злочинів проти довкілля.
Небезпека існує не тільки на тих об’єктах природно-заповідного фонду, які знаходяться під окупацією або безпосередньо близько до лінії фронту, але й на тих, які розташовані в так званих регіонах-фронтир. Саме таким регіоном зараз є Одеська область, на території якої налічується 131 об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ), в тому числі 19 – загальнодержавного значення. Серед них – найбільші: Дунайський біосферний заповідник, Національні природні парки "Нижньодністровський", "Тузлівські лимани" та "Куяльницький", який був створений в січні 2022 року, але досі не запрацював.
Через війну було заподіяно шкоди 600 видам тварин, 750 видів рослин і грибів, включно з видами з Червоної Книги. Наприклад, за даними національного природного парку "Тузловські Лимани" від впливу ворожих військових сонарів підводних і надводних човнів загинуло не менш 50 тисяч чорноморських китоподібних у 2022 та близько 20 тисяч у 2023 році.
Одним з найбільш трагічних прикладів впливу війни на довкілля є підрив греблі Каховської ГЕС, який спричинив збитки на понад 146 млрд гривень. Це призвело до втрати понад 14 куб. км води, знищення унікальних видів біорізноманіття, затоплення понад 600 км² територій та значного забруднення Чорного моря.
Також Міністерство захисту довкілля повідомляло про значну шкоду для біорізноманіття на Кінбурнському півострові. Там було зафіксовано 131 пожежу, що знищила до 4 мільйонів дерев. Рідкісні види рослин, як і значні площі лісів, опинилися під загрозою знищення через воєнні дії.
У 2022 році фахівці Української природоохоронної групи склали список рідкісних видів рослин, збереження яких опинилось під загрозою через війну росії в Україні.
За словами еколога та співробітника нацпарку "Тузлівські лимани" Івана Русева, відновлення екології півдня країни може зайняти десятки років.
Наприклад, до деяких постраждалих територій нацпарку, в якому працює еколог, неможливо наразі добратися через війну. Тому, по-перше, потрібна перемога, щоб екологи могли добратися до тих територій.
Іван Русев розповів, як на його бачення має проходити відновлення екології півдня, що для цього потрібно робити та що для цього робить наразі держава.
"Почнемо з моря, яке дуже постраждало від хімічного забруднення, від мазуту, від підриву Каховської ГЕС. Море потребує дуже багато часу, щоб воно само відновилося. Ще з негативних наслідків війни була масова загибель дельфінів. Ми по цьому напрямку дуже багато писали. Потрібно буде відновити популяцію дельфінів, їх у нас три види. Варто створити ділянку, вільну від впливу людини, де вони зможуть спокійно розмножуватись. І ця морська ділянка, включаючі територію біля острова Зміїний, має бути заповідною. Для того, щоб дельфіни відновили популяцію, може знадобиться десятки років, можливо, навіть п’ятдесят.
Щодо материкової частини півдня країни, особливо там, де відбулись великі пожежі, відновлення буде ще довшим, бо дерева ростуть не так швидко, як вся інша рослинність. Стосовно степів, вони відновлюються дуже швидко, для цього потрібно буде років п’ять.
Проблема в тому, що багато територій заміновано, або забруднено різним хімічним навантаженням. На початку війни падало дуже багато снарядів, яки не денотували, і ми не можемо знати, що там наразі відбувається. Це також змінює ландшафт, залишаються важкі наслідки. Тому потрібно розміновувати та очищати ці території.
Також постраждало дуже багато птахів. Їх наразі відлякують вибухи, шахеди. Для того, щоб вони знову змогли нормально гніздуватись, також потрібно багато часу.
Потрібно буде ретельно розглядати кожну частину екосистеми, щоб підходити до відновлення комплексно та систематично.
Наразі держава займається фіксуванням всіх випадків екокатастрофи, Міндовкілля шукає різні ресурси для допомоги Україні на повоєнне відновлення, особливо в частині розмінування територій. І є вже напрацювання, як діяти. Але на місцях, де дуже запекло, неможливо зараз нічого зробити. Я думаю, як тільки закінчиться війна, при дуже потужній роботоздатності українців і за допомогою Європи, Америці, Канади, Австралії ми зможемо разом відновити якщо не всі, то хоча б найбільші природні заповідники. А далі будемо працювати. Відновлення потребує часу".
Спустошені поля, забруднені водойми та ґрунти, обвуглені залишки замість вічнозелених лісів – повномасштабне вторгнення країни-агресорки знищує не тільки людські життя та домівки, але й екологічну систему. Південь України, зокрема Одеська, Херсонська та Миколаївська області, через близькість до фронту та Чорного моря, став одним із найбільш постраждалих регіонів унаслідок війни.
28 червня 2024 року відбулася онлайн-зустріч з групою міжнародних експертів та представниками українських міністерств, під час якої обговорювалися питання плану з реалізації Екологічного договору.
Екологічний договір був представлений у лютому 2024 року та містить 50 рекомендацій для оцінки впливу війни на довкілля, компенсації збитків та забезпечення "зеленого" відновлення. Цей документ став основою для міжнародної співпраці у відновленні екосистем та інфраструктури України.
Також 20 червня 2024 року Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець разом із головою фундації "AI for Good" Джеймсом Ходсоном підписали Меморандум про співробітництво.
AI for Good в Україні опікується платформою Svidok.org. За допомогою цього інструменту кожен громадянин України може залишити свідчення про злочини рф, зокрема завантажити фото- та відеодокази та розповісти про екоцид росіян. Дані, зафіксовані на платформі Svidok.org, будуть надходити на "ЕкоЗагрозу", а потім над ними буде працювати Державна екологічна інспекція України.
Наразі вже зареєстровано понад 5 174 випадків шкоди для довкілля на понад 57,3 млрд євро. Залучення таких ініціатив дозволяє фіксувати шкоду для довкілля і забезпечити її документування для подальших юридичних дій.
На початку серпня 2024 року Міндовкілля почало працювати над дорожньою картою зеленого відновлення України.
Як зазначив заступник міністра Міндовкілля з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко, створення цієї платформи є спільною українсько-німецькою ініціативою. Ідея організації цього міжнародного майданчика вперше була озвучена Федеральною міністеркою екології Німеччини Штеффі Лемке у жовтні 2023 року під час конференції "United for Justice. United for Nature". У червні 2024 року на Конференції з відновлення України в Берліні платформа офіційно розпочала свою роботу. Федеральне міністерство Німеччини також оголосило про фінансову підтримку у розмірі 5 мільйонів євро.
Ми створили цей матеріал як учасники мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Анна Бальчінос
22 грудня 2024 р.
Через мазут на пляжах в Криму запроваджено режим надзвичайної ситуації18 грудня 2024 р.
Шість громад Миколаївщини долучились до національного проєкту15 грудня 2024 р.
На утилізацію відходів у Миколаєві запланували 30 мільйонів гривень17 грудня 2024 р.
У Миколаєві ліквідований ЖЕК займатиметься соціальним житлом18 грудня 2024 р.
У Миколаєві поставили акцент на відновленні житла після обстрілів22 грудня 2024 р.
Труханов розпорядився виділити мільйон на оплату ремонту дороги депутатській фірмі15 грудня 2024 р.
Мешканка Миколаївщини відновила з руїн свій книжковий магазин