Медіамоніторинг за вересень: джинси та маніпуляцій щодо вакцинації стало більше

У жовтні Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) у своїх аналітичних звітах Частина 1, Частина 2 та Частина 3 за результатами моніторингу регіональних друкованих та онлайн-медіа у вересні 2021 р. відзначив збільшення кількості джинси (прихована реклама) з 8% у травні до 9% у вересні 2021 року, а також збільшення поширення пресрелізів влади з 8% до 10% за той же період. У вересні кількість немаркованої реклами була на один відсоток більше, ніж у травні. ІДПО проводив моніторинг у восьми областях: Донецькій, Луганській, Одеській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Дніпропетровській та Хмельницькій. Експерти ІДПО проаналізували 1 тис. 592 статей друкованих ЗМІ та 2 тис. 735 статей онлайн-медіа, більшість з яких завершили реформу роздержавлення.

За даними ІДПО, чернігівські ЗМІ були лідерами джинси, що досягло 21% контенту і відстежується як у друкованих, так і в інтернет-виданнях; луганські та одеські ЗМІ мали найбільшу кількість проросійських повідомлень, тоді як донецькі та львівські видання мали найбільшу кількість маніпулятивних публікацій про вакцинацію від COVID-19.

ДРУКОВАНІ ЗМІ

Матеріали з ознаками замовності, офіціоз і немаркована реклама

Середній показник в газетах восьми регіонів – 8,6% джинси. Це на 1% більше, ніж під час попередньої моніторингової хвилі у травні. Під замовний контент подекуди віддавали цілі шпальти (привітання чиновників, політиків, підприємців). Активними були також і окремі політики, і партії. У текстах із ознаками замовності звучали звичні теми: «благодійність», «наїзди» на конкурентів, привітання з професійними святами тощо. 

Героями «джинси» на шпальтах видань інших регіонів виступили:

• Юлія Тимошенко та партія Батьківщина («Чорноморські новини» Одещина, «Днепр вечерний»); 
• депутати Герман (газета «Репортер» з Дніпропетровщини вмістила чотири тексти про нього), Солодкий та Вельможний («Рубіжанські новини» Луганщина), Гетманцев («Вечірня Полтава»); 
• місцеві чиновники та міські голови («Курьер недели» Одещина, «Лубенщина» Полтавщина, «Подолянин» Хмельниччина);
• «Велике будівництво» («Зоря Полтавщини»);
• виноробна компанія Шабо («Вечерняя Одесса»), агропідприємства («Зоря Полтавщини»). 

Найбільше неналежно маркованих історій виявили у виданнях Чернігівщини – 13,7%, Одещини – 9,9% та Полтавщини 8,7%. У лідерах були видання «Чернігівщина» – 31%, «Курьер недели» – 26,7% та «Лубенщина» і «Вечірня Полтава» –  11,4% та 11,3%. 

Дивіться також Моніторинг соціальних мереж: радянська культура та російський контент

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

Так, газета «Вечерняя Одесса» розмістила матеріал, в якому спікером виступає Дмитро Пєсков, заявляючи, що Росія та Білорусь «гармонізували» податкові та митні системи, а також спростовуючи  побоювання, що «хтось когось намагається проковтнути». При цьому в новині не вміщено бекграунду чи будь-яких інших альтернативних поглядів на взаємини двох держав. 

Топ-теми регіональних ЗМІ у вересні 2021 року

Жанри

Ситуація з використанням жанрів у регіональних ЗМІ також не змінилася протягом року. В лідерах інформаційні формати – 46,6%. На другому місці оголошення та немаркована реклама – 16,1%. Розважальний контент, пресрелізи, поради також популярні: 4,9 – 6%. Натомість аналітика, рецензії, листи читачів зустрічалися рідко. Зовсім відсутні журналістські розслідування. 

Найбільше інформаційних жанрів вмістили газети Луганщини та Донеччини – 54%. Це переважно короткі новини і повідомлення. На Луганщині кількість таких публікацій зросла (у січні – 39%, у травні – 30%). Найбільше інформаційних жанрів було у газеті «Рубіжанські новини». На третьому місці за кількістю вміщених інформаційних жанрів – Одещина (52%). 

Аналітичний контент представлений, як правило, в окремих виданнях.  Так, на Донеччині йому приділяла увагу лише одна газета – «Приазовский рабочий». На Дніпропетровщині найбільше таких текстів у газеті «Горожанин». На Одещині – у виданні «Одесская жизнь». 

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Майже половина контенту 48,6% у газетах – власні публікації. 31,4% – запозичені. І 20% – не ідентифіковані.

Тональність

У газетах найбільше нейтральних текстів – 81,3%, позитивних – 15,2% і негативу – 3,4%. Найбільше негативно забарвлених публікацій на Хмельниччині. Експерти пов’язали це із значною кількістю повідомлень про кримінал, надзвичайні ситуації та ковід. І найбільш позитивними були видання Полтавщини – 30% контенту. Газети традиційно вміщували нариси про земляків, інформацію про концерти та спортивні змагання. Подекуди позитивною була й «джинса», в якій просувалися місцеві підприємства та чиновники. 

Дотримання журналістських стандартів

З графіку вище видно, що найбільше балансом нехтували газети Чернігівщини, Луганщини, Донеччини. Преса Одеси та Дніпра були більш об’єктивними, але все ж мали менше половини збалансованих історій. Найбільш збалансований підхід до викладення мали львівські та полтавські місцеві газети.  

Деякі видання з вибірки ІДПО не дотримувалися стандарту достовірності. Не повідомляючи про джерело, ЗМІ ніби приховують походження інформації, і в такий спосіб мають можливість додавати будь-що, вигадувати, переказувати небилиці або маніпулювати. Антилідерами достовірності виявились ті ж видання Чернігівщини та Донеччини. А, наприклад, «Одесская жизнь» вмістила низку матеріалів із мережі без посилань (день народження смайла, мови жестів тощо). Також газета «Лубенщина» (Полтавщина) останнім часом стала віддавати цілу шпальту під поради (як зберігати груші, як збирати врожай буряків тощо), але жоден із цих матеріалів не містив посилання на джерело. Тобто стандарт достовірності також порушений. І добре, що цього разу такі матеріали не стосувались актуальних суспільних тем, а скоріш побутових порад або дозвілля.

Не менше за достовірність страждав і стандарт відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, газета «Вечерняя Одесса» вмістила велику кількість емоційного контенту про спорт та культуру, подекуди забувши про нейтральність. 

Найкраще журналісти дотримувалися стандарту доступності викладу, хоча інколи публікації викладалися в офіційно-діловому стилі, були наявні переобтяжені стилістичні конструкції. Таку ситуацію спричинив передрук пресрелізів та іншого офіціозу. 

На Хмельниччині найвищі оцінки за стандарти отримало видання «Подолянин», на Донеччині – «Приазовский рабочий», на Львівщині – «Львівська пошта», на Одещині – «Курьер недели», на Луганщині – ЛуганщинаUA, на Чернігівщині – газета «Чернігівщина».

Дивіться також Моніторинг одеських соцмереж: радянська ностальгія та російський медійний продукт

САЙТИ

Кількість «джинси» на сайтах також дещо зросла –  на 1% порівняно із травнем поточного року (5,7%). 

Для сайтів Донеччини проблемним виявився офіціоз – 15,1%. Експерти відзначають тут ресурс 062.ua, де 41 з 97 оцінених матеріалів був запозичений з офіційних повідомлень різних відомств. На другому місці за цим показником Одещина – 5,6% таких текстів. Тут найбільше такого контенту вмістили «Думская» –  9% та «Таймер» –  7,5%.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій

На сайтах, так само, як і в газетах, знайдено проросійські меседжі та маніпулятивне подання теми вакцинації. 

Щодо прихованих меседжів країни-агресора, то тут уже вкотре відзначився «Таймер». Приклади матеріалів: «Россия откроет избирательный участок в Одессе», «На продажу: Россия начала выпускать английскую вакцину от коронавируса». 

Топ-теми у вересні 2021 року

Життя місцевої громади та кримінал – традиційно в лідерах на сайтах. Найчастіше про кримінал писали електронні видання Одещини (27%) та Хмельниччини (26%). Про місцеве життя – також Одещина (30%) та Чернігівщина (24%).  

На Одещині найбільше уваги криміналу приділяв сайт «048.ua» – 34 матеріали зі 100. Але й інші видання регіону також полюбляли цю тему («Думская» – 31 публікація, «УСИ» – 22, «Таймер» – 19). Переважно всі матеріали у цій категорії були пресрелізами. Сумські експерти також відзначили значну кількість кримінального контенту на сайтах Полтавщини («Полтавщина» та «Коло»). 

Натомість на Донеччині та Луганщині в лідерах інша тема – ковід (17%). Популярна вона й на Дніпропетровщині, Львівщині та Одещині. Однак здебільшого сайти повідомляли статистику. Найбільш характерним це було на Одещині та Луганщині. Одне із онлайн видань регіону – сайт «Трибун» (новини Рубіжного, Сєверодонецька та Лисичанська) приділив увагу захворюванню на ковід в оточенні Путіна, проте експерти не зафіксували на цьому медіа-ресурсі жодного матеріалу про медичне обслуговування луганців. 

Дивіться також: Моніторинг одеських соцмереж: ностальгія та інформресурси Росії

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

На сайтах переважали власні матеріали – 46,5%. Запозичених – 38,4%. Не ідентифікованих – 15%. Найбільше запозиченого контенту на сайтах Чернігівщини та Полтавщини. Незмінна традиція передруковувати пресрелізи та офіціоз – основне пояснення таких показників. 

Найменше запозиченого та не ідентифікованого контенту на Хмельниччині. У цьому зв’язку експерти відзначили сайт «Є», який подавав здебільшого власний контент. 

Тональність

87,8% контенту сайтів мали нейтральну тональність. 7,3% – негативну. 4,8% – позитивну. 

Дотримання журналістських стандартів

Загальна оцінка за дотримання стандартів в електронних ЗМІ – 9,7 із 12 можливих. Найбільше проблем викликав також стандарт балансу думок.

На Чернігівщині найвищі оцінки отримав сайт «Челайн», на Львівщині – «Галінфо», на Хмельниччині – «Є», на Одещині – «Думская», на Дніпропетровщині – «49000.com.ua» та «KRIVBASS.CITY», на Луганщині – «06452».

Висновки

Моніторинг ІДПО вкотре показує, що привітання політиків/чиновників лишаються одним із провідних форматів джинси. Уже третя поспіль моніторингова хвиля демонструє це. Щоразу деякі регіональні видання знаходять привід вмістити подібні тексти.

Порівняно з попереднім моніторингом у травні 2021 року ситуація зі стандартами у регіональних ЗМІ трохи покращилася. Середній бал за дотримання професійних стандартів у друкованих ЗМІ у вересні 9,6 з можливих 12 (у травні 9,15). В онлайн ЗМІ: 9,7, у травні 9,56. Але говорити про значний прогрес зарано. 

У деяких виданнях через передруки, офіціоз та джинсу – низькі оцінки за стандарти. Особливо, за баланс думок. Видання не вміщували альтернативних позицій, покладалися на інформацію, надану представниками влади. Висвітлюючи місцеві заходи, акцентували не на тих, для кого ці заходи проводилися, а на чиновниках, які брали у них участь.  

У деяких виданнях шпальти і стрічки новин заповнювали не ідентифікованим розважальним контентом, порадами, неналежно маркованою рекламою. Це також призводило до зниження оцінок. 

Експерти ІДПО з повагою називають видання, що розмістили якісний контент із дотриманням базових стандартів журналістики. Ці ЗМІ не обмежуються передруком повідомлень від місцевої влади, а критично моніторять її діяльність, цікавляться думками усіх сторін при висвітленні конфліктів, упроваджують нові проєкти, аби зацікавити свого читача і надати йому корисну інформацію.