Мені кричали "Слава Україні!": українець на трасі "Тур де Франс"

<span><span><span><span><span><span>Українець Сергій Краснов проїхав маршрут легендарної велогонки <span><span>"Тур де Франс". Велопробіг відстанню близько 3500 кілометрів поділений на 21 етап та є одним з </span></span>трьох найпрестижніших велобагатоденок світу. Подія щорічно збирає сотні професійних велоспортсменів і в рази більше шанувальників цього виду спорту. Минулого року подібну дистанцію Сергій вже долав в Україні в рамках благодійного проєкту на підтримку жителів Херсонщини. Адже сам родом з Лівобережжя, з міста Нова Каховка. Цього року шлях дорогами Франції велогонщик вирішив пройти за день до офіційних етапів. Усе задля привернення уваги міжнародної спільноти до нашої країни та збору коштів на гуманітарне розмінування. Подробиці — в ексклюзивному матеріалі Інтента. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Рельєф, погода, безпекова ситуація: відмінність двох країн </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Сергій Краснов розповідає: після реалізації влітку 2024 року ініціативи "Тур де Франс Україна" зрозумів, що має достатній фізичний та моральний потенціал для велогонок на багатоденні довгі дистанції. Тому поставив собі за мету втілити більш глобальний благодійний проєкт на підтримку нашої країни. Зробити це вирішив на історичній батьківщині гранд-туру — Франції. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span><span><span>За відстанню та етапами</span></span></span></span></span><span><span><span> маршрут<span><span> "LaGrandeBoucle" (фр. "велика петля") по українських дорогах був еквівалентним французькій трасі. </span></span>Попри досвід його проходження <span><span>підготовка тривала у посиленому форматі. Її особливості були зумовлені передусім різницею у природному рельєфі двох країн. </span></span></span></span></span></span></span></span>

<picture></picture>
Під час гранд-туру Сергія підтримували учасники та вболівальники

<span><span><span><span><span><span><span><span>"Україна має переважно рівнинну місцевість, особливо в південних областях. А от Франція має значну частину гірських масивів, зокрема Альпи на південному сході чи Піренеї на південному заході. Тож там дуже великий перепад висот. Звичайно, для тренувань мені варто було виїжджати в Карпатські гори. Такої можливості не було — готувався в тих умовах, що мав. Цього виявилося недостатньо, занадто важкий рельєф, тому на місці довелося докупляти необхідні елементи для додаткового оснащення велосипеда", — говорить Сергій. </span></span></span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span><span><span>Ще одна відмінність полягає у погодних умовах. В Україні спортсмену довелося їхати в аномальну спеку, найвищий показник температури був зафіксований як 46 градусів на сонці. У Франції ж максимум було 35—36 градусів тепла, та й то протягом всього кількох днів. Натомість справжнім викликом став дощ. </span></span></span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span><span><span>"Я стартував з півночі країни, де два дні йшов дощ і температура становила 15 градусів. Пізніше негода застала мене вже у горах. Загалом ще три етапи турніру я проїхав під дощем із низькою температурою. Мені насправді подобається така погода, але якщо тепло. Тут же було дуже холодно, я мусив надягати додаткові речі. Особливо складно було під час спусків з перевалів, це взагалі був якийсь жах. А ще після двох етапів з такою погодою перестала працювати основна відеокамера, техніку просто залило водою. Надалі використовував резервну", — ділиться Сергій Краснов. </span></span></span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span><span><span>Він зауважує ще один факт. Попри безпекову ситуацію у Франції — на відміну від України, де доводилося контролювати повітряні тривоги, а в прифронтових регіонах коректувати шлях через загрозу російських обстрілів та атак дронами, – хвилювання менше не було. Адже вдома залишилися рідні чоловіка. Тому Сергій все одно тримав цю ситуацію на контролі. </span></span></span></span></span></span></span></span>

<span> </span> <picture></picture>
Сергій Краснов був єдиним українцем у гонці "Тур де Франс 2025"

<span><span><span><span><span><span>Подія світового масштабу – "Тур де Франс"</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Маршрут "Тур де Франс" Сергій Краснов проходив за день до основної велогонки, адже за міжнародними стандартами має аматорський рівень. Участь в основному змаганні, за регламентом, дозволяється брати лише професійним спортсменам. Це 21 команда по 8 учасників. Всі вони — представники вищого дивізіону велоспорту. Однак всі бажаючи можуть випробувати свої сили, як це зробив українець. Для них правила подолання дистанції не відрізняються. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>"Це три тижні розділені на 21 етап з двома днями відпочинку. Щоденно в середньому я проїжджав від 160 до 212 кілометрів. Загалом я здолав відстань у 3430 кілометрів і набрав висоту в 51,5 кілометра. Починав у визначеному місці, так само фінішував. Між етапами відстань складала від 30 до 515 кілометрів, тому переїзди були на машині. З дорогою на автівці вийшло 13 200 кілометрів за місяць", - пояснює Сергій. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Цього року в гонці Сергій Краснов був єдиним представником України. Не приховує, що з наших спортсменів мало хто наважується на подолання гранд-туру, адже він потребує чималих зусиль: часових, фінансових, психологічних тощо. Тому "Тур де Франс" Сергій називає своєю першою та єдиною масштабною велобагатоденкою такого рівня. Зауважимо, що дану дистанцію високої витривалості чоловік проїхав у свої 56 років. </span></span></span></span></span></span>

<picture></picture>
Володимир Окороков та Сергій Краснов

<span><span><span><span><span><span>"Я був у Франції вперше, до цього не було нагоди туди доїхати. Це був емоційний та цікавий досвід. У перший день заїзду я не стримав сліз від побаченого. А саме від того, як люди ставляться до велоспорту, як люблять та шанують все, що пов’язано з ним. Для розуміння, напередодні події з’їжджаються тисячі вболівальників, аби зайняти собі місце вздовж траси. Люди на будинках на колесах, на машинах, на велосипедах з наметами розміщуються на кілька днів в очікуванні 5-хвилинного проїзду учасників гонки поруч. І потім вони переїжджають на наступні етапи. Тож коли ти їдеш на перевалі й на підйомі бачиш, що на узбіччі просто немає жодного вільного місця, — це настільки надихає, складно передати словами", — розповідає Сергій Краснов.   </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Він додає: кожного спортсмена вболівальники неабияк підтримували. Однак коли бачили, що Сергій українець, — реакція була ще більш потужною. Велогонщик був у формі синьо-жовтих кольорів, а на машині, яка його супроводжувала, були державні прапорці. За кермом був Володимир Окороков — майстер спорту з велоспорту, мотокросу та автоспорту з міста Дніпро. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>"Підтримка була шаленою. Мене вітали усі вболівальники. Я навіть чув декілька разів, як кричали "Слава Україні!". Не меншою увага була і від колег по гонці та просто велосипедистів. Були неодноразові випадки, коли людина їхала назустріч, але потім розверталася, доганяла і певний час ми їхали спілкуючись. А через 50—60 кілометрів знову розверталася та їхала вже додому. Оце мотивувало найбільше", — згадує Сергій. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Також наснаги та сил чоловікові надавали земляки. Вони писали слова підтримки та подяки Сергію. Кожен етап заїзду спортсмен фіксував на камеру та викладав у інтернет.</span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>  </span></span></span></span></span></span><picture></picture>
Машина, яка супроводжувала Сергія

<span><span><span><span><span><span>10 тисяч доларів на гуманітарне розмінування </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Як і минулого року</span></span></span><span><span><span>,</span></span></span><span><span><span> свою велогонку Сергій Краснов перетворив на благодійний проєкт зі збору коштів. Цьогоріч проводив його спільно з платформою "United24", яка дає можливість залучити іноземну аудиторію. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>Для цього було створено сайт під проєкт, де розповідається про Сергія, описано ідею та ціль ініціативи. Посилання активно поширювалося по різних соціальних мережах та медіа. Також були виготовлені візитівки, які спортсмен роздавав під час заїзду. В результаті було зібрано близько 10 тисяч доларів на гуманітарне розмінування України. </span></span></span></span></span></span>

<picture></picture>
Сергій Краснов під час заїзду легендарним французьким маршрутом

<span><span><span><span><span><span>"Я дуже задоволений тим, що вийшло. Проїхати дистанцію "Тур де Франс" безпосередньо у Франції можна, напевно, тільки раз у житті, зважаючи на всі обставини. І гранд-тур далеко не кожному підкориться. Це дійсно важке завдання, і я його виконав. Повторити це теоретично можливо, але практично складно через</span></span></span> <span><span><span>затратність</span></span></span> <span><span><span>багатьох ресурсів. Крім того, на заняття улюбленим видом спорту я наклав корисну дію. Цим проєктом вкотре привернув увагу світу до України та зібрав кошти на гуманітарне розмінування. Вважаю, що це правильно. Я роблю те, що можу на своєму місці для нашої країни", — ділиться Сергій Краснов. </span></span></span></span></span></span>

<span><span><span><span><span><span>А ось на питання "Чого очікувати наступного року?" велоспортсмен з посмішкою говорить, що пообіцяв дружині: це буде останній його проєкт. Тим паче що придумати глобальніше поки не знає. Водночас із тим не приховує, що якщо буде можливість допомогти своєю справою у зборі коштів — осторонь не залишиться. </span></span></span></span></span></span>

Всі фото надані співрозмовником.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Яніна Надточа, Віктор Турецький