20 жовтня 2025 р. 22:14
(Фото: https://euromaidanpress.com/)
<span><span><span><span><span><span>26 жовтня 2025 року в Україні мали б відбутися чергові місцеві вибори, але через повномасштабне вторгнення та правовий режим воєнного стану провести їх неможливо. З огляду на це, 8 жовтня Верховна Рада своєю <span><span>постановою</span></span> засвідчила безперервність роботи місцевих рад і голів громад. </span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>До моменту встановлення сталого миру місцеві ради мають повноцінно функціонувати, забезпечуючи потреби громадян. Найвразливішими з погляду функціональності є малі громади — ті, що мають до 10 тисяч виборців (станом на 2020 рік) і обирали депутатів за мажоритарною системою. У таких громадах депутатів, які достроково складають повноваження, можна замістити лише через проведення проміжних виборів — але умовах війни ця процедура заблокована.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Водночас забезпечення сталого функціонування місцевого самоврядування і повноцінна робота місцевих рад є одними з пріоритетів </span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span><span><span>Дорожньої карти</span></span></span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span> з питань функціонування демократичних інституцій, виконання якої необхідне для вступу України в ЄС. </span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Яким є нинішній склад місцевих рад Одещини та як війна вплинула на дострокове припинення повноважень депутатів — про це читайте в матеріалі Громадянської мережі ОПОРА. Повне дослідження доступне </span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span><span><span>за посиланням</span></span></span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span>. </span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>В Одеській області налічується 50 громад, депутатський корпус яких обирали за мажоритарною системою. ОПОРА збирала дані шляхом надсилання запитів на доступ до публічної інформації станом на 5 вересня 2025 року. Варто зазначити, що відповіді від Захарівської та Ширяївської селищних рад поки не надійшли, а Плахтіївська сільська рада надала неповну інформацію. Таким чином, ми проаналізували діяльність органів самоврядування 47 громад. </span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Місцеві ради малих громад зазвичай складаються з 22 депутатів. Критичним рівнем вважається скорочення складу нижче половини (менш ніж 11 депутатів), адже в такому разі рада не може ухвалювати рішення.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>На момент завершення п'ятого року каденції масового складання депутатських мандатів не фіксуємо. Кількісного складу рад наразі достатньо для прийняття рішень, і всі вони проводили засідання у серпні-вересні 2025 року.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Близько 77% проаналізованих рад (37 громад) продовжують функціонувати майже в повному складі — 20 та більше депутатів. Ще майже 17% рад (8 громад) працюють у складі 17–19 обранців.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Лише дві громади — Лиманська та Новоборисівська сільські — мають 16 чинних депутатів, а у Великобуялицькій сільській раді їх кількість скоротилася до 15.</span></span></span></span></span></span>
<picture>
Кількість депутатів у малих громадах Одещини. Інфографіка — ОПОРА
<span><span><span><span><span><span>Хоча формально склад багатьох місцевих рад залишається повним, фактична участь депутатів у пленарних засіданнях свідчить про погіршення функціональності представницьких органів. У частині громад середня відвідуваність сесій помітно нижча за офіційний склад ради.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Так, у Теплодарській міській громаді ОПОРІ повідомили, що офіційно жоден депутат не складав своїх повноважень. Водночас один депутат проходить службу у Збройних Силах України, один вважається зниклим безвісти, а ще четверо перебувають за кордоном. Як засвідчують протоколи засідань ради, протягом 2025 року 6 депутатів не відвідали жодного засідання, а середня присутність становила лише 14 із 22 депутатів.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Схожа ситуація — в Іванівській селищній громаді, де офіційно склав мандат лише один депутату. Однак середня присутність на сесіях становила 17 депутатів. Двоє обранців не з’явилися на жодне засідання протягом 2025 року.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Як бачимо, юридичне збереження повного складу рад не означає їхньої реальної дієздатності. Частина депутатів пропускають засідання з об’єктивних причин — служба в ЗСУ, хвороба чи виїзд за кордон, але впливають і суб’єктивні чинники: низька мотивація або політична безвідповідальність. Сукупно це створює ризики для належної роботи рад та може ускладнити забезпечення кворуму у майбутньому.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Всього в малих громадах Одещини припинили повноваження 6,8% депутатів — 70 депутатів із 1029, обраних у 2020 році. Втім, важлива не лише кількість, а й причини та хронологічні тенденції цих випадків.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Зокрема, з 2023 року темпи припинення депутатських повноважень помітно зросли. Якщо до цього року повноваження припинили майже 13% від загальної кількості тих, хто склав мандат, то з 2023 року — уже 87%. Найбільша кількість складених мандатів припадає на 2024 рік — 35% (25 випадків).</span></span></span></span></span></span>
<picture>
Кількість депутатів, що припинили повноваження. Інфографіка — ОПОРА
<span><span><span><span><span><span>Така динаміка може пояснюватися, зокрема тим, що у 2023 році Кабінет Міністрів України змінив Правила перетину державного кордону, обмеживши виїзд депутатів місцевих рад (у тому числі жінок) лише службовими відрядженнями. Це рішення могло додатково спонукати частину депутатів місцевих рад скласти мандати — особливо з огляду на те, що їхня діяльність є неоплачуваною. У довоєнні роки основними підставами складання повноважень зазвичай були призначення на несумісні посади, зокрема старост.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>У 2025 році виїзд за кордон жінкам-депутаткам, крім тих, хто є посадовими особами місцевого самоврядування, дозволили. Це рішення може позитивно вплинути на бажання жінок залишатися в політиці. Водночас депутати-чоловіки залишаються обмеженими у цьому праві, зокрема й ті, хто за загальним правилом може перетинати кордон — багатодітні, віком від 60 років, люди з інвалідністю тощо.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>У гендерному розрізі серед тих, хто склав повноваження, переважають чоловіки — 60% (42 депутати) проти 40% (28 жінок). Це пов’язано, зокрема, з вищою смертністю серед чоловіків, у тому числі на фронті. Від початку каденції через смерть повноваження припинили 22 депутати малих громад Одещини — 18 чоловіків і 4 жінки.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Найпоширенішою підставою припинення депутатських повноважень залишалася особиста заява — нею скористалися 66% депутатів (46 осіб) із тих, які складали мандати, причому порівну чоловіків і жінок. Ще двоє припинили повноваження через виїзд за кордон.</span></span></span></span></span></span>
<picture>
Причини припинення повноваження депутатів. Інфографіка — ОПОРА
<span><span><span><span><span><span>Утім, у багатьох випадках визначити справжні мотиви складання повноважень надзвичайно складно, адже за особистою заявою можуть ховатися різні причини. У неофіційних комунікаціях представники громад зазначали, що частина депутатів подавали такі заяви через мобілізацію або намір виїхати за кордон. Іншими поширеними причинами написання заяв про складання мандатів були сімейні обставини, стан здоров’я або вихід на пенсію.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>*****</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Попри всі виклики, місцеві ради Одещини продовжують працювати у правомочному складі, зберігаючи спроможність ухвалювати рішення. Однак тенденції останніх років вказують на потребу забезпечити правовий механізм безперервності місцевого самоврядування, який гарантуватиме стабільність громад у кризових умовах.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>Кількісний склад місцевих рад поступово скорочуватиметься як через природні причини, так і під впливом війни. П’ятирічна межа каденції стала лише своєрідним рубіконом, а місцеві ради можуть працювати ще тривалий час.</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>У кризових моментах частину управлінських повноважень можуть перебирати військові адміністрації. Втім, такі обмеження мають бути обґрунтованими та враховувати суспільні інтереси. </span></span></span></span></span></span>
Дмитро Баштовий, Костянтин Донченко
04 грудня 2025 р.
Демарш фракції "Європейська солідарність" та відсторонення депутатів: сесія Одеської облради03 грудня 2025 р.
Підприємствам запропонували можливість забезпечувати себе власною протиповітряною обороною02 грудня 2025 р.
"Війна деформує суспільство", — пастор церкви ЄХБ Ігор Кучер01 грудня 2025 р.
Група перехожих відбила чоловіка без документів в співробітників ТЦК