Інновації Вознесенська: чому картка жителя за мільйон не працює

У 2017 році на створення "Картки вознесенця" було витрачено більше 1 мільйона гривень, зокрема 261 тис. 550 грн з місцевого бюджету. Однак наразі пластикові картки не працюють і навіть не видаються жителям громади.

У чому справа, з'ясовував Центр публічних розслідувань.

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:452px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Фінансування "Картки вознесенця" в рамках співпраці з ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» у м. Вознесенськ у 2017 році

Ідея створити у Вознесенську картку містянина за прикладом інших міст з'явилася ще за міського голови Віталія Лукова. 

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:128px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Фрагмент Річного звіту про виконану роботу за 2016 рік Проєкту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» 

Спочатку інновація мала надавати швидкий доступ до електронної медичної картки пацієнта. А потім ідея розрослася до масштабу медичної інформаційної системи, яка б забезпечувала якісний облік кількості звернень, виписку рецептів та електронних направлень до вузьких спеціалістів.

Ще згодом були згенеровані ідеї по підключенню до картки жителя модулю "Траспорт", який передбачав можливість точного обліку пільгових перевезень, та модулю "Торгівля", який давав можливість отримувати знижку у місцевих магазинах-партнерах.

Реалізація: два тендера на мільйон - переможець один 

Загальна сума гранту - близько 1 млн грн - була розділена на дві частини між двома громадськими організаціями. Участь громадських організацій була обов’язковою умовою грантодавців, тож закупівлею комп’ютерної техніки для Вознесенського Центру ПМСД за модулем "Медицина" опікувалася ГО "Фонд громади Вознесенська" в особі Вікторії Бальцер.

А закупівля за модулем "Транспорт" здійснювалася через ГО "Агентство економічного розвитку". Очікувана вартість складала 317 тис. 602 грн, з яких 63 тис. 700 грн - кошти місцевого бюджету.

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:521px"><span style="height:758px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:531px"><span style="height:769px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Протокол засідання ФБО "Фонд громади Вознесенська" по мікропроєкту "Покращення якості надання медичних послуг шляхом удосконалення системи управління в медичних закладах міста Вознесенськ та запровадження системи електронної комунікації "пацієнт-лікар"

Згідно з протоколом засідання ФБО "Фонд громади Вознесенська" на розробку медичної електронної системи було чотири тендерних пропозиції. А що до модулю "Транспорт", то голова ГО "Агентство Економічного Розвитку" (АЕР) Сергій Аверков розповів ЦПР, що на тендер подався лише один підприємець, бо не знайшлося більше охочих підрядників. Але це питання їм вдалося погодити з ПРООН. 

Тож в обох тендерах переміг один і той самий підприємець - ФОП Арташ Віра Олексіївна: договір за модулем "Медицина" - 680 тис. 985 грн, а за модулем "Транспорт" -  317 тис. 602 грн. <span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:120px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:111px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

За даними ЗМІ, це не просто пересічна особа, а мати першого заступника міського голови Андрія Жукова, якого тодішня місцева влада представляла як розробника картки та всього програмного рішення за даним проєктом. 

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:501px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:593px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Скріни зі сторінок на Facebook Андрія Жукова та Віри Арташ. Зазначимо, що зараз Жуков прибрав Віру Арташ з членів родини

Але в жодному офіційному документі прізвище Жукова взагалі не фігурувало. Як пізніше він сам коментував цей факт Центру публічних розслідувань, його було обрано консультантом між усіма сторонами процесу, бо він знався у сфері IT.

Що мало бути зроблено?

Відповідно до тендерної документації за модулем "Медицина" розробник мав створити новітнє, технічно вдосконалене рішення, яке повинно включати:

• електронний кабінет пацієнта, як компонент єдиного електронного кабінету мешканця міста;
• базову медичну інформаційну систему з автоматизацією основних процесів обслуговування пацієнта у лікарні; 
• послуги з розгортання і налагодження складових рішення: програмного забезпечення медичної інформаційної системи та кабінету мешканця з медичними сервісами, та з цією метою - придбання робочих станцій для працівників лікарні.

 

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:563px"><span style="height:800px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Щодо тендерної документації за модулем "Транспорт", то розробник мав надати наступні послуги визначені у специфікації тендерної документації та закупити відповідне обладнання:

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:519px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Якщо у випадку з закупівлею комп'ютерів все зрозуміло (є комп'ютер, значить, гроші пішли на реальні матеріальні цінності, які використовуватимуть лікарі), то закупівля інтелектуальних продуктів викликає питання.

Інноваційним і особливим у "Картці вознесенця" мав стати сам програмний продукт - власна для громади медична інформаційна система.

Медична інформаційна система (МІС) – це спеціалізоване програмне забезпечення, розроблене спеціально під потреби системи охорони здоров’я. Від інформаційних систем для інших галузей МІС відрізняється тим, що одночасно зберігає і обробляє персональну, демографічну та медичну інформацію пацієнта. 

Її використання регламентується постановою Кабінету міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 - "Деякі питання електронної системи охорони здоров’я". 

Активне впровадження МІС в медичній сфері розпочалося на межі 2017-2018 років і згодом стало обов’язковим для медичних закладів в рамках медичної реформи.

Чи отримало місто власну МІС і чи функціонує вона в місцевих медичних закладах?

Певний програмний продукт Вознесенськ таки отримав. Андрій Жуков запевняв ЦПР, що наразі ця система знаходиться на балансі Міського центру первинної медико-санітарної допомоги і права на власність належать громаді Вознесенська. 

Однак, за словами головної лікарки Вознесенського МЦ ПМСД Тетяни Дяченко, Вознесенський медичний центр використовує медичну інформаційну систему під назвою "SimplexMed" - сторонній програмний продукт, який не належить громаді і потребує платного обслуговування, приблизно 100 тис. грн на рік.

<span class="ratio ratio-4x3"></span>

Тобто, в рамках реалізації проєкту за модулем "Медицина" містяни мали отримати повноцінну власну МІС, але наразі платять за користування сторонньої МІС "SimplexMed".

Право на обслуговування МІС "SimplexMed" в медичних закладах Миколаївської та Одеської області отримало ПП "Сінергія", засновником якого, за даними сервісу YouControl, є Андрій Жуков, заступник мера та син ФОП Віри Арташ, яка перемогла у всіх тендерах по впровадженню програмних модулів, пов’язаних з карткою жителя. Зараз директоркою ПП "Сінергія" є дружина заступника мера - Ельвіра Жукова.

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:700"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:199px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Дані аналітичної системи YouControl

Наприклад, у січні 2021 ПП "Сінергія" виграло у тендерах на обслуговування згаданої програми на суму 117 тис. грн:

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:268px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:164px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

На питання, чому ж картка наразі не працює, Андрій Жуков відповідає ЦПР:

"На сьогоднішній день картка проходить модернізацію і поки що її робота припинена. Причиною цього є відсутність можливості програмного з’єднання з НСЗУ, бо система НСЗУ постійно впроваджує нові вимоги і її ідентифікатори часто змінюються. А для безперебійного з’єднання нашої картки з їхньою системою вони повинні бути сталими. Тому, як тільки буде можливість отримати сталі постійні ідентифікатори, модуль "Медицина"  по картці буде допрацьований і картка знову запрацює."

Також заступник мера і тодішній консультант по впровадженню картки розповів, що на сьогодні пластиковий носій виконує функцію ключа для входу в електронну картку пацієнта, що пришвидшує в рази процес ідентифікації пацієнта та обслуговування пацієнтів. Але рішення по застосуванню або не застосуванню картки приймається винятково лікарями, тому що це суттєве полегшення їх роботи.

Щодо впровадження єдиної медичної інформаційної системи між первинною і вторинною ланками, то, за словами заступника мера, ця опція теж не працює, бо Вознесенська багатопрофільна лікарня почала використовувати зовсім іншу МІС, яка не передбачає можливості під’єднати "Картку вознесенця".

Пояснення Тетяни Дяченко дещо відрізняються, вона розповіла:

"Ми тимчасово припинили дію "Картки вознесенця" через те, що у нас пандемія. Це пов'язано з тим, що пацієнти передають картку в руки медичному працівнику. Після цього картка потрапляє до кишені пацієнта або в гаманець. Таким чином ми наражаємо на небезпеку велику кількість людей. Але ми не зупиняємо проєкт. Зараз "Картка вознесенця" знаходиться на модернізації, щоб можна було додати до функціоналу додаткові сервіси".

Однак під час нашого візиту до Медичного центру ми зафіксували, як жителі продовжують звертатися до сімейних лікарів зі звичайною паперовою карткою, в яких лікарі роблять відмітки, що відповідно є більш тісним контактом з пацієнтом. 

Власне жителі розповідають, що завжди зверталися до лікарів з паперовою карткою, а саму "Картку вознесенця" ніколи не запитували.

Щодо розробки модуля "Транспорт", то Андрій Жуков зазначив, що його необхідність полягала у відшкодуванні пільгових перевезень, бо до 2017 року пільги в громадах відшкодовувала держава, а потім це лягло на місцеві бюджети і мало здійснюватися за спеціальною формулою. Але такий механізм не досить точний. Тому, аби не платити перевізнику більше, ніж фактично було здійснено пільгових перевезень, було прийнято рішення розробити модуль "Транспорт", який передбачав також створення програмного продукту та закупку обладнання.

З 2018 року цей механізм успішно працював, однак зараз з деяких маршрутних таксі навіть зникли зчитуючі пристрої, і пасажири просто показують водію картку.

В липні 2021 року Андрій Жуков презентував громаді новий спосіб оплати за проїзд в громадському транспорті - валідатори. Вони дозволяють приймати оплату банківською карткою та пристроями, обладнаними чіпом NFC. Пристрої працюватимуть на окремому програмному продукті, за який громада повинна буде заплатити розробникам з міського бюджету додатково.

Але наразі жодних робіт за цими нововведеннями не відбувається. Жуков пояснює це тим, що додатково до впровадження валідаторів в громаді подорожчав проїзд в громадському транспорті з 5 грн до 7 грн та змінилося законодавство. А програма під модуль "Транспорт" розроблена у відповідності до вимог законів 2017 року і налаштована на вартість проїзду 5 грн.

Пізніше до функціоналу "Картки вознесенця" ще був доданий модуль "Торгівля". Він працював в магазинах-партнерах. Власники карток і досі мають знижки в деяких місцевих магазинах.

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:157px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Скрін з офіційного сайта міста

Під час опитування місцевих жителів згадувалися деякі магазини, а от опитані продавці розповідають, що люди досить давно не користуються даною карткою.

Варто відмітити, що цей модуль був впроваджений розробником, як бонус для громади, за який не здійснювалася оплата.

Отже, "Картка вознесенця", на яку було витрачено 1 млн 129 тис. 657 грн, наразі не працює за двома основними модулями: "Транспорт" та "Медицина".

В рамках проєкту "Смарт Сіті" Вознесенська громада мала отримати власний унікальний програмний продукт - медичну інформаційну систему, а отримала лише електронну картку пацієнта та доступ до неї за допомогою штрих коду на пластиковому носії і лише у первинній ланці медицини.

ФОП Віра Арташ зобов’язалася надати місту МІС власної розробки. Однак розробником почав називати себе Андрій Жуков, який весь цей час консультував місто і підприємницю з IT питань. А трохи згодом заснував ПП "Сінергія" та отримав право на обслуговування сторонньої МІС "SimplexMed". Саме цю програму обрав Вознесенський центр ПМСД як чинну МІС замість тієї, що мали отримати в рамках реалізації "Картки Вознесенця". ПП "Сінергія" до сих пір отримує кошти за обслуговування програми "SimplexMed". 

Хоча Андрій Жуков повідомив ЦПР, що на обслуговування картки витрачалися незначні суми (близько 4 тис. грн), і лише у 2018 році, а за твердженням Тетяни Дяченко картка не потребувала жодних витрат на обслуговування, дані ж з електронних державних ресурсів показують, що такі витрати були. Наприклад, у 2019 році було виділено 48 тис. грн ФОП Віри Арташ на "Інформаційні послуги по обслуговуванню карти жителів міста".

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:199px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:123px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:196px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

<span style="font-size:11pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:107px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

Автор: Сергій Потушинський

Матеріал підготовлено в рамках роботи Центру публічних розслідувань